Международные партнеры финансируют конкретные суды вместо государства: депутаты предлагают передать ГСА полномочия распределять деньги

Комитет Верховной Рады по вопросам правовой политики пока решил отложить рассмотрение законопроекта №9047 о дополнительных источниках финансирования судебной власти, которым предлагается разрешить финансирование судебной системы международными донорами, а также разрешить судам, органам судейского управления, другим учреждениям системы правосудия получать благотворительную помощь в порядке, определенном Советом судей Украины.

Также авторы предлагают в заключительных положениях дать такую возможность в течение 3 лет после прекращения войны.

Больше всего замечаний вызвало предложение о возможности вносить благотворительные взносы в адрес конкретного суда, ведь это, по мнению депутатов, может создать дополнительное поле для коррупции.

Однако депутаты не видят коррупционных рисков, если все средства от «международников» будет аккумулировать у себя Государственная судебная администрация (ГСА) и затем самостоятельно распределять на суды.

Міжнародні партнери вже й так фінансують конкретні суди без будь-яких додаткових фондів

Як зазначив співавтор законопроекту 9047, депутат Сергій Демченко, відповідна редакція законопроекту «узгоджена з нашими міжнародними партнерами».

«Вони і просили про це, щоб був відповідний механізм в Україні. Більш того, є вже напрацювання проектів, де готові фінансувати відповідні напрямки саме через механізм, який закладає даний законопроект. Всі представники судової влади підтримали цей законопроект», - зазначив він.

Міжнародні партнери вже роблять таке фінансування, яке суперечить антикорупційному законодавству.

«Законопроект надає можливість використовувати кошти в будь-який час насамперед наших міжнародних партнерів. У нас і так склалася практика, що надається міжнародна технічна допомога, але, на жаль, вона суперечить діючим нормам. Антикорупційні органи підкреслили, що оскільки це питання не врегульовано, то всі суди, які використовують цю міжнародну технічну допомогу, можуть потрапити під цю проблему», - підкреслив він.

Саме «міжнародники» виявляють бажання фінансувати суди безпосередньо, тобто, без держави.

«Існує думка, позиція міжнародних партнерів, які підтримали даний законопроект. Вони визначають, що проекти працюють безпосередньо з розпорядниками коштів. Вони не працюють з державою як такою, і вони не перераховують у ніякі відповідні, як хочете це назвати, фонди чи, я не знаю, якийсь портал надходжень чи будь-яким іншим чином», - додав Демченко.

Підтримують законопроект і у Державній судовій адміністрації. Як вказала заступник голови ДСА Ольга Булка, минулого року були скорочені повністю капітальні видатки для всіх органів державної влади, в тому числі для судів.

«Відтак ми тільки в січні місяці змогли використати 50 тисяч гривень. Інші кошти були скеровані на обороноздатність країни. Цього року аналогічна ситуація: капітальних витрат, їх взагалі немає в нашому бюджеті. Суди, які відновлюють роботу, завжди звертаються до нас для того, щоб ми придбали техніку. На жаль, ми цього зробити не можемо, оскільки немає капітальних видатків.

На сьогодні ті проекти, які надають допомогу, вона – ця допомога надається в межах міжнародної технічної допомоги. Але, щоб була можливість отримувати і благодійну допомогу, разом з тим отримати ми її не змогли, оскільки законодавством для судів є заборона. Тому ми дуже просимо комітет підтримати цей законопроект», - підкреслила вона.

Корупційні ризики

В свою чергу, народний депутат Сергій Власенко зауважив, що у даного законопроекту мета слушна, а ідея хибна.

«У нас держава уже ні за що не відповідає. Вирішувати так, як пропонують автори законопроекту – це прямо порушує статтю 130 Конституції України, яка говорить про те, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності  судів.

Давайте ми швидко за один тиждень внесемо законопроект, яким створимо спеціальний фонд державного бюджету, розпорядником якого буде Державна судова адміністрація, дозволимо туди отримувати всю благодійну допомогу, все, що треба, і хай Державна судова адміністрація як державний орган розподіляє ці кошти державного бюджету.

Ще раз підкреслюю, цей законопроект відхиляємо, вносимо комітетський законопроект, яким створюємо спецфонд держбюджету, в який дозволяємо отримувати кошти будь-які міжнародної технічної, благочинної, але спочатку гроші заходять в державний бюджет, спецфонд, і потім державний орган, Державна судова адміністрація їх використовує згідно з цільовим призначенням ці кошти.

У нас, у парламенті, уже є досвід. Ми уже створили аналогічний, по Мінінфраструктури такий спецфонд. Це правильний підхід, коли спочатку гроші від усіх ідуть в державний бюджет, держава несе відповідальність за ці гроші, відповідний державний орган, уповноважений на їх розподіл і використання, у нас є з кого спитати. Ви ж розумієте, що буде. Завтра благодійники підуть благодіяти… І кожен буде приходити туди і говорити: я ж благодійник. І кожен суддя на рівні підсвідомості буде розуміти, що це ж таки благодійник», - розповів депутат.

Також він навів приклад США, де деякі судді визнали, що є лояльними до «благодійників».

«У 2009 році у нас була велика делегація парламенту в Сполучених Штатах, і ми там спілкувалися з одним суддею федерального суду округу Колумбія. Вірніше, він не федеральний суддя, він був спочатку суддя штату, а потім став федеральним. І ми його запитали, а як ти з грошима благодійників, як вони на тебе впливають? Він каже: «Ви знаєте, чесно кажучи, ніяк не впливають, але якщо у мене є можливість, –  він чесна людина, каже, – якщо у мене є можливість присудити 15 мільйонів замість 10, то я присуджу 15», - розповів депутат.

В свою чергу, член Комітету Роман Бабій зазначив, що у нього є велике питання щодо пропозиції до статті 148 і відповідних змін до Закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації», яка дозволяє фінансувати благодійним організаціям конкретні суди.

«Це якщо до міжнародних партнерів питань не виникає, то щодо українських благодійних організацій тут є великі питання, і питання виллється в незалежність судової системи.

Якщо це питання поставити не про конкретні суди, а загалом про органи суддівського врядування, можливо, то ще можна дискутувати, але вважаю, що якщо йде мова про конкретні суди, які будуть отримувати гроші благодійні, то це недопустимо і це, дійсно, можна чітко трактувати як порушення відповідної статті Конституції.

Питання виникає також у системі контролю за витрачанням цієї благодійної допомоги. Так, ми встановлюємо можливість, але яка система тоді контролю?

Навіть якщо отримувачами будуть не конкретні суди, а органи, припустимо Державна судова адміністрація, то хто буде контролювати, на що саме ці гроші будуть витрачені, і хто відповідним чином зможе притягувати до відповідальності?

Це все буде суб'єктивно, якщо гроші підуть там, умовно, на придбання меблів, а не на придбання техніки, бо так ДСА вирішить, що так буде зручніше.

Можливо, якщо ми рекомендуючи прийняти в першому читанні, зробимо застереження в комітетському нашому висновку про те, що слід змінити в частині того, що бенефіціарами благодійної допомоги можуть виступати конкретні суди, то ще можна подумати, можна підтримати. 

Питання коли бенефіціарами виступають ДСА чи органи суддівського врядування, то цю дискусію можна перенести до другого читання, зберігши як ідею», - додав він.

З ним погодився і народний депутат Олег Макаров. «Я практикував до того, як став народним депутатом, майже 30 років з 90-х років чи з 80-х навіть, і застав, так само як і Сергій Власенко, ті часи, коли в судах не було ні конвертів, ні марок, ні паперу, ні картриджів –  нічого не було. І в ті часи, звичайно, не було заборони на допомогу суддям, і були у нас благодійники, які допомагали конкретним суддям. І хто, як правило, ці благодійники були?

Так само, як пам'ятаю, в деяких судах просили, давайте поміняємо вікна в суді, бо дме конкретно цим суддям, давайте ще щось зробимо. А ще пам'ятаю, як в містах, де є містоутворюючі підприємства, і там також є суди. Як ви думаєте, хто був у них благодійником? Саме оце містоутворююче підприємство, яке створювало благодійний фонд і повністю цей суд ремонтувало, утримувало і все інше. І як, ви думаєте, відносилися судді до позовів, які подавалися до цих-от містоутворюючих підприємств?

Тому я хотів би цю помилку, щоб ми уникали, не дозволяли фінансування пряме, тим більше, адресне на суди. І ідею створення спеціального фонду в рамках державного бюджету, коли вся благодійна допомога може туди надходити, а далі розподілялась би за відповідними запитами під контролем контролюючих відповідних для цього створених органів і за розпорядженням судової адміністрації, я підтримую.

Законопроект потрібно зараз відхиляти і створювати, і подавати законопроект саме, який буде регулювати таким чином підходи для того, щоб уникнути будь-якого впливу на суди, прямого чи непрямого через благодійні фонди, чи прямі. І таким чином треба реєструвати і приймати новий закон, який ми обговорювали, стосовно фінансування через державний бюджет», зазначив він.

Кошти від партнерів – до ДСА

Зі свого боку Сергій Демченко зазначив, що «відповідний законопроект напрацьований разом з участю органів НАЗК, і отримана відповідна підтримка щодо відповідної формули».

Також, за його словами, допомога буде йти через ДСА.

«Благодійна допомога відповідна, вона поступатиме до ДСА, а далі ДСА передає вже на ті суди, які її потребуватимуть.

Прямого фінансування судів дані норми законопроекту не передбачають. Необхідність передбачення, що кінцевим бенефіціаром благодійної допомоги можуть бути в тому числі і суди, передбачає лише  можливість, щоб ДСА могло передати на суди цю благодійну допомогу», додав він.

Також, за його словами, ВАКС і Верховний Суд «на сьогоднішній день отримують матеріальну допомогу напряму як розпорядники коштів, і ні в кого це не викликає ніяких питань, і є існуюча діюча практика».

Його підтримав Павло Павліш.

«Дійсно, тут є слушні зауваження від Олега Макарова щодо того, щоб конкретні судді не отримували благодійну допомогу у вигляді ремонтів. Але чи розуміємо ми, що зараз воно так є в реальності? Я думаю, що десь по країні все ж таки воно відбувається.

А про те, щоб змінити його між першим і другим читанням, більш коректно прописати, що це іде через Державну судову адміністрацію, я з цим погоджуюся. Я думаю, що це можна зробити між першим і другим читанням, де більш конкретно зазначити спрямування. Тобто є Державна судова адміністрація, яка є отримувачем і розпорядником цієї благодійної допомоги».

Позиція Мінфіну

За словами представниці Мінфіну Людмили Рожкової, у Верховній Раді зареєстрований законопроект за номером 8433 про внесення до «Прикінцевих положень» Бюджетного кодексу спеціальної статті про використання зазначених коштів. «Що у воєнний стан за рішенням Кабміну головні розпорядники коштів державного бюджету можуть відкривати рахунки в Національному банку для збору добровільних внесків і використовувати на національну безпеку і оборону, відновлення, підтримку та розвиток України з особливим режимом використання цих коштів.

На сьогодні прийнята постанова Кабміну, там немає ДСА, там є декілька головних розпорядників, в яких звучить дефініція «державні органи», але перераховані чітко Міністерство інфраструктури, МОЗ, Міноборони і деякі інші розпорядники коштів. Тому я так думаю, що ця пропозиція слушна і треба подивитись, як буде далі розглядатись законопроект 8433 про внесення змін до Бюджетного кодексу. Саме цей законопроект, коли стане законом вже, врегулює питання бюджетні, використання зазначених коштів United-платформи», зазначила вона.

Позиція ж Мінфіну стосовно благодійної допомоги судам полягає у тому, що він потребує антикорупційної експертизи.

Врешті Комітет вирішив, що треба почути офіційну позицію НАЗК і Вищої ради правосуддя

«Можливо, до наступного засідання комітету, де ми будемо розглядати 9047, є необхідність розглянути можливість додаткового опрацювання оперативного, в тому числі з Міністерством фінансів України, питання механізму фінансування судів про те, що сьогодні згадувалось, з врахуванням законопроекту 8433. І, можливо, є необхідність, буде необхідність нової законодавчої пропозиції, яку б ми могли розглянути разом з 9047», - підсумував голова Комітету Денис Маслов.

 Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.