Рассмотрение споров к Конкурсной комиссии по отбору ВККС не относится к юрисдикции ни одного суда, - БП ВС

Конкурсная комиссия по отбору членов Высшей квалификационной комиссии судей (ВККС) не является органом, уполномоченным на принятие решений о назначении на должность члена ВККС, а выступает вспомогательным органом. Рассмотрение споров к Конкурсной комиссии находится за пределами юрисдикции административных судов и не относится к юрисдикции ни одного суда. Об этом заявила Большая Палата Верховного Суда в постановлении от 14 сентября 2023 г. по делу №990/9/23.

Обставини справи

У січні 2023 року кандидат на посаду члена ВККС звернувся до Касаційного адміністративного суду ВС як суду першої інстанції з позовом до ВРП та Конкурсної комісії з відбору ВККС.

Він просив визнати протиправною бездіяльність ВРП щодо неоприлюднення не пізніше п`яти робочих днів після отримання інформації про осіб, які подали заяви про намір бути призначеними членом ВККС, у тому числі інформації про позивача разом із копіями поданих документів на офіційному вебсайті ВРП та зобов`язати ВРП вчинити певні дії;

- визнати протиправним і скасувати рішення Конкурсної комісії, що оформлене протоколом її засідання від 20 грудня 2022 року щодо допуску до участі у другому етапі конкурсу на посаду члена ВККС 64 осіб;

- зобов`язати Конкурсну комісію ухвалити рішення про допуск кандидата до другого етапу конкурсу на посаду члена ВККС

Касаційний адміністративний суд ВС ухвалою від 23 лютого 2023 року позовну заяву повернув позивачу, оскільки, на думку КАС ВС, останній порушив правила об`єднання позовних вимог.

КАС ВС дійшов висновку, що позивач об`єднав позовну вимогу до ВРП, яка з урахуванням положень ч. 4 статті 22 КАСУ підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції, та позовні вимоги до Конкурсної комісії, які підсудні окружному адміністративному суду як суду першої інстанції.

Не погодившись із указаною ухвалою, кандидат подав апеляційну скаргу до ВП ВС, на обґрунтування якої зазначив, що судом грубо порушено його право доступу до правосуддя, оскільки за надуманими підставами повернута позовна заява, яка в повному обсязі підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції.

Посилаючись на правову позицію у подібних правовідносинах, викладену Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 січня 2022 року в справі № 9901/144/20, скаржник зазначив, що Конкурсна комісія є допоміжним органом ВРП, а тому позовна заява в частині заявлених до неї позовних вимог також підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції.

ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Повертаючи позовну заяву, КАС ВС виходив з того, що позивач порушив правила об`єднання позовних вимог, а саме об`єднав позовні вимоги до ВРП, які підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, та позовні вимоги до Конкурсної комісії, які підсудні окружному адміністративному суду як суду першої інстанції.

Вирішуючи питання про обґрунтованість апеляційної скарги Велика Палата Верховного Суду зазначає таке.

Підсудність Верховному Суду як суду першої інстанції є вичерпною і не підлягає розширеному тлумаченню. Таким чином, КАС ВС дійшов правильного висновку про те, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні позовні вимоги, заявлені позивачем до ВРП.

Крім того, КАС ВС дійшов висновку, що позовні вимоги, заявлені позивачем до Конкурсної комісії, підсудні окружному адміністративному суду як суду першої інстанції.

КАС ВС мотивував своє рішення тим, що системний аналіз статей 20, 22, 25 КАСУ свідчить про те, що окружним адміністративним судам підсудні спори фізичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. При цьому, як правило, такі спори вирішуються за зареєстрованим місцем проживання (перебування, знаходження) особи-позивача, але не виключно. Позивач має право звернутися до адміністративного суду за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених КАСУ.

За висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, позовні вимоги до Конкурсної комісії підсудні окружному адміністративному суду як суду першої інстанції.

Велика Палата Верховного Суду не погоджується з вказаним висновком з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 95 Закону № 1402-VIII призначення на посаду члена ВККС здійснюється ВРП за результатами конкурсу в порядку, встановленому цим Законом, строком на чотири роки.

Конкурс на зайняття посади члена ВККС проводить Конкурсна комісія. За результатами проведеного конкурсу на зайняття посади члена ВККС Конкурсна комісія формує перелік кандидатів, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності, та передає його до ВРП.

ВРП проводить співбесіду з рекомендованими Конкурсною комісією кандидатами відкрито та приймає за її результатами обґрунтоване і вмотивоване рішення про призначення або про відмову в призначенні відібраних кандидатів на вакантні посади членів ВККС.

За змістом частини першої статті 951 Закону № 1402-VIII Конкурсна комісія є допоміжним органом ВРП, що утворюється для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККС та формування переліку кандидатів на посаду члена ВККС, які відповідають критеріям доброчесності та професійної компетентності.

Аналіз норм закону свідчить про те, що до повноважень Конкурсної комісії не віднесено ухвалення остаточного рішення про обрання (призначення) особи на посаду члена ВККС. Натомість Конкурсна комісія здійснює допоміжні функції, а ухвалення остаточного рішення віднесено до повноважень ВРП.

Отже, Конкурсна комісія є допоміжним органом, який лише сприяє суб`єкту обрання (призначення) членів ВККС у встановленні відповідності кандидата на цю посаду критеріям професійної етики та доброчесності, не маючи при цьому повноважень ухвалювати остаточне рішення щодо призначення на цю посаду або звільнення з неї.

Водночас, у Законі № 1402-VIII відсутні будь-які посилання на способи оскарження рішень, дій чи бездіяльності Конкурсної комісії.

Ураховуючи те, що Конкурсна комісія не приймає остаточного рішення у проведеному конкурсі на зайняття посади члена ВККС, а лише є допоміжним органом у проведенні такого конкурсу, у таких правовідносинах Конкурсна комісія не є суб`єктом владних повноважень, який може бути відповідачем в адміністративній справі, зауважила ВП ВС

Таким чином, спір до Конкурсної комісії з приводу оскарження її рішень, дій або бездіяльності, зокрема, оскарження рішення про допуску до участі в другому етапі конкурсу на посаду члена ВККС кандидатів та зобов`язання вчинити дії стосовно допуску кандидата до другого етапу конкурсу, не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Стосовно доводів апеляційної скарги про обмеження в доступі до суду Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне зазначити таке.

Конкурсна комісія не є органом, уповноваженим на прийняття рішень щодо призначення на посаду члена ВККС, а виступає допоміжним органом у конкурсі, приймаючи рішення на певному його етапі, який не може бути відновлений у часі.

«Оскільки розгляд таких спорів перебуває поза межами юрисдикції адміністративних судів та не належить до юрисдикції жодного іншого суду, підстав для роз`яснення позивачеві, до суду якої юрисдикції належить вирішення його спору, немає», - вважає ВП ВС.

Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає неправильним висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про необхідність повернення позовної заяви позивачеві через порушення правил об`єднання позовних вимог згідно із частиною п`ятою статті 172 КАС України, оскільки розгляд спору за позовною вимогою до Конкурсної комісії перебуває поза межами юрисдикції адміністративних судів та не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

Отже, оскільки КАС ВС, постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, неправильно застосував норми процесуального права, апеляційну скаргу позивача необхідно задовольнити, ухвалу КАС ВС скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автор: Наталя Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua, на Twitter, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.