Директор завода не выполнил частичный наряд и не предоставил транспортное средство по требованию, за что получил от ТЦК штраф 8500 грн

Директор ООО (завода) обратился в городской суд с иском, где просил суд признать противоправным и отменить постановление ТЦК о привлечении его к административной ответственности по ч. 2 ст. 210-1 КУоАП за нарушение положения о военно-транспортной обязанности и наложение штрафа 8500 грн.

Согласно указанному постановлению, директор ООО, являясь должностным лицом, в период действия военного положения отказался от выполнения требований частичного наряда. В связи с этим был составлен акт об отказе от привлечения транспортных средств и техники во время мобилизации с целью удовлетворения потребностей Вооруженных Сил Украины.

Решением суда первой инстанции от 7 ноября 2023 года иск директора ООО удовлетворен. Не соглашаясь с принятым решением, ответчик подал апелляционную жалобу.

26 марта данное дело №240/31476/22 рассмотрел Шестой апелляционный административный суд.

Що вирішив апеляційний адмінсуд

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, апелянтом дотримано порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Що ж стосується наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого 2 ст.210-1 КУпАП, колегія суддів ШААС зазначає наступне.

Частиною 2 ст.210-1 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Санкція ч.2 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність, в тому числі, для посадових осіб за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період.

Відповідно до ст.16 Закону України «Про оборону» підприємства, установи та організації усіх форм власності здійснюють згідно із законодавством заходи щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Військово-транспортний обов`язок установлюється з метою задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань на особливий період транспортними засобами і технікою і поширюється на центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, у тому числі на залізниці, порти, пристані, аеропорти, нафтобази, автозаправні станції дорожнього господарства та інші підприємства, установи і організації, які забезпечують експлуатацію транспортних засобів, а також на громадян - власників транспортних засобів.

Порядок виконання військово-транспортного обов`язку визначається Кабміном (ч.ч. 1, 2 ст.6 Закону).

Положення про військово-транспортний обов`язок, затверджене постановою КМУ від 28.12.2000 №1921 (в редакції постанови КМУ від 17.06.2015 № 405), що визначає порядок виконання військово-транспортного обов`язку для задоволення потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецзв`язку та Держспецтрансслужби (далі - військові формування) на особливий період транспортними засобами і технікою усіх типів і марок вітчизняного та іноземного виробництва, їх повернення під час демобілізації та компенсації шкоди, завданої транспортним засобам і техніці внаслідок їх залучення під час мобілізації.

Дія цього Положення поширюється на центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, а також громадян - власників транспортних засобів.

Згідно п.2 Положення №1921 унормовано терміни: зведений наряд - розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, в якому встановлено в мирний час для керівників підприємств, установ та організацій завдання з підготовки до передачі військовим формуванням під час мобілізації визначеної кількості за типами і марками транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі.

Голова місцевої держадміністрації та керівник ТЦК підписують зведений наряд і скріплюють підписи своїми печатками; частковий наряд – розпорядчий документ голови місцевої держадміністрації, в якому встановлено під час мобілізації для керівників підприємств, установ та організацій завдання з передачі військовим формуванням визначених транспортних засобів і техніки, а також порядок, пункти та строки передачі. Голова місцевої держадміністрації та керівник ТЦК підписують частковий наряд і скріплюють підписи своїми печатками.

Пунктом 3 Положення №1921 встановлено, що під час мобілізації задоволення потреб військових формувань здійснюється шляхом безоплатного залучення транспортних засобів і техніки підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності на умовах повернення їх після оголошення демобілізації.

Відповідно до п.6 Положення №1921 посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов`язку відповідно до закону.

Згідно п.6 Положення №1921 військово-транспортний обов`язок є складовою частиною мобілізаційної підготовки і мобілізації в державі та включає в себе проведення заходів, пов`язаних з військовим обліком, завчасною підготовкою, перевіркою готовності до передачі та передачею в особливий період транспортних засобів і техніки військовим формуванням.

Згідно з п. 14 Положення №1921 передбачено, що керівник підприємства, установи та організації зобов`язаний: здійснювати разом із представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та військових формувань відбір транспортних засобів і техніки за типами і марками, технічним станом відповідно до наданих зведених або часткових нарядів; забезпечувати дотримання вимог до технічного стану та укомплектованості транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період; утримувати транспортні засоби і техніку, призначені для задоволення потреб військових формувань на особливий період, у стані постійної готовності до передачі військовим формуванням; забезпечувати своєчасну доставку транспортних засобів і техніки, призначених для задоволення потреб військових формувань на особливий період, до визначених пунктів передачі відповідно до часткових нарядів.

Посадові особи та громадяни несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання військово-транспортного обов`язку відповідно до закону (п. 5 вказаного Положення).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, директор ТОВ відмовився виконувати вимоги часткового наряду, а також не допустив на територію заводу для проведення огляду, оцінки і подальшого вилучення зазначеного у наряді ТЗ.

За даним фактом розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК України.

3.10.2022 дане кримінальне провадження закрито за відсутністю в діях складу кримінального правопорушення, та 17.10.2022 слідчим відділом управління СБУ копії даного кримінального провадження було направлено для проведення перевірки про наявність в діях директора ТОВ ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.

Закриваючи кримінальне провадження, старшим слідчим слідчого управління СБУ в Житомирській області встановлено, що вимоги до директора ТОВ про необхідність поставки сідлового тягача на потреби ЗСУ, за що власне позивача і притягнуто адміністративної відповідальності, є незаконними, оскільки вчинені без дотримання мобілізаційного законодавства.

Зокрема, встановлено порушення вимог Положення №1921 зведений наряд щодо підготовки до передачі транспортних засобів і техніки військовим формуванням на ТОВ не складався та до директора не доводився.

Вказані обставини встановлені в рамках кримінального провадження апелянтом не спростовуються та не заперечуються.

Враховуючи, що в рамках кримінального провадження, відкритого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 114-1 КК встановлено незаконність вимог до директора ТОВ про необхідність виконання частково нараду, за невиконання такого останнього не може бути притягнуто і до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладені обставини, надання оцінки щодо доречності застосування до даних правовідносин вимог Закону «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» не є визначальним.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в цілому дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог. Крім того, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В свою чергу, відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», прийнятий закон про посилення мобілізації 10449 передбачає, що обсяги транспортних засобів за типами та марками, що планується залучити під час мобілізації, для підприємств усіх форм власності встановлять місцеві державні адміністрації за поданням ТЦК, яке, в свою чергу, отримає відомості про автомобілі юридичних осіб та громадян від МВС.

Йдеться про авто, які можуть бути призначені для доукомплектування ЗСУ та інших військових формувань в рамках виконання підприємствами та громадянами військово-транспортного обов’язку. Також до Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вводиться нове поняття – частковий наряд. Відповідно встановлюється, що підприємства, установи і організації зобов’язані забезпечувати в разі мобілізації доставку транспортних засобів та техніки на збірні пункти та у військові частини у строк та місце, зазначені в частковому наряді.

Автор: Наталья Мамченко

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.