Повторный медосмотр на предмет пригодности к военной службе: суд указал, что не может производить собственную оценку оснований принятия вывода ВЛК

Суд не может осуществлять собственную оценку оснований принятия определенного заключения ВЛК, в частности, исследовать вопросы состояния здоровья военнообязанного, поскольку суды не являются специализированными учреждениями в медицинской сфере, и поэтому оценка оснований заключения ВЛК выходит за рамки необходимого исследования в контексте применения норм материального право. Суд в рамках рассмотрения дела не вправе давать собственную оценку на предмет наличия оснований для признания истца непригодным к военной службе.

То есть, рассматривая по существу споры по делам об обжаловании решений ВЛК, суд вправе проверить законность заключения ВЛК только в пределах соблюдения процедуры принятия этого заключения. Об этом напомнил в своем постановлении от 30 мая 2024 Харьковский окружной административный суд по делу №520/8042/24.

Обставини справи

Чоловік звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії про визначення ступеню придатності до військової служби.

Зазначив, що, незважаючи на наявні хвороби та результати останнього медичного обстеження, яким його визнано «Непридатним до військової служби» (довідка ВЛК від 10.07.2023), військово-лікарська комісія прийняла оскаржувану постанову від 2.11.2023, відповідно до якої на підставі статті 27-Б Розкладу хвороб станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби додатку №1 до Положення про військово-лікарську експертизу в ЗСУ, затвердженим наказом Міністра оборони №402 позивача визнано «Обмежено придатним до військової служби. Непридатним до військової служби у високомобільних військах ДНІВ, морській піхоті, спец, спорудах». Так, підставою незгоди із оспорюваною постановою позивач вважає безпідставність здійснення повторної ВЛК, оскільки відповідач не мав повноважень для здійснення перегляду довідки ВЛК від 10.07.2023.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказав, що відповідно до пункту 2.10.3 розділу І Положення №402, ВЛК ТЦК області має право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК. В порядку контролю, виконуючи вимоги Командувача Медичних сил Збройних Сил України від 20.12.2022 №510/12/9558, яким зобов`язано ВЛК при обласних ТЦК в обов`язковому порядку переглядати всі рішення районних ВЛК при районних ТЦК, яким військовозобов`язаних визнано непридатними до військової служби, проведено повторний медичний огляд позивача.

Представник відповідача вказує, що нормами пункту 2.10.3 розділу І Положення №402 не встановлено конкретний проміжок часу, протягом якого ВЛК області чи ВЛК регіону має право переглядати рішення ВЛК, проте встановлено механізм перегляду постанов ВЛК. У випадку направлення на переогляд до ВЛК області постанов про визнання непридатним районних ВЛК, ВЛК вищого рівня можуть бути встановлені випадки порушень чи інших обставин, через які постанови ВЛК районного чи обласного рівня повинні бути скасовані чи змінені, тому термін направлення не встановлюється, оскільки тільки ВЛК гарнізону чи ЦВЛК виносить остаточне рішення.

Що вирішив суд

Суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Позивач перебуває на обліку за місцем реєстрації. 28.06.2023 позивач був направлений ТЦК на проходження ВЛК. При проходженні ВЛК позивач отримав висновок лікаря-офтальмолога, в якому зазначено, що він непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 27а.

У картці обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного зроблено запис офтальмолога від 29.09.2023 про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав повістку без дати про необхідність з`явитись 12.03.2024 о 8-00 годині.

12.03.2024 позивачеві було повідомлено, що згідно довідки військово-лікарської комісії від 2.11.2023 він визнаний обмежено придатним до військової служби. Непридатний до військової служби у високо мобільних десантних військах, морській піхоті, плавскладі, спец спорудах, на підставі статті 27-6 графи II розкладу хвороб, графи 1-10 ТДВ «Б».

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Наказом Міністра оборони №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу. При цьому, згідно п. 3.11. Положення № 402 у разі, коли лікарям ВЛК важко остаточно визначити стан здоров`я військовозобов`язаного, він направляється на амбулаторне або стаціонарне обстеження у лікувально-профілактичний заклад МОЗ України з подальшим оглядом ВЛК. Якщо обстеження проводилось у військовому лікувальному закладі, то огляд проводиться госпітальною (гарнізонною) ВЛК.

Суд зазначає, що військово-лікарською комісією прийнято оскаржувану постанову у формі довідки від 2.11.2023, відповідно до якої позивача визнано «Обмежено придатним до військової служби. Непридатним до військової служби у високомобільних військах ДНІВ, морській піхоті, спец, спорудах», що на думку позивача, є протиправним, оскільки, відповідачем було незаконно призначено повторну ВЛК відносно нього та вказаний висновок винесений без належного обстеження стану здоров`я.

Однак суд вважає такі посилання безпідставними, з огляду на те, що відповідно до Положення №402 щодо ВЛК регіону пункт 2.4 глави 2 розділу І Положення №402 (у редакції до змін – прим. ред.) містить такі положення:

2.4.4. На ВЛК регіону покладаються, зокрема:

організація військово-лікарської експертизи, керівництво підпорядкованими ВЛК, контроль за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності;

контроль за організацією та проведенням медичного огляду осіб, визначених у пункті 1.2 розділу I Положення, поповнення, що прибуває для комплектування Збройних Сил України, з метою правильного розподілу його за родами військ, військовими частинами (кораблями), підрозділами та військовими спеціальностями, а також кандидатів на навчання за військовими спеціальностями з урахуванням стану здоров`я та фізичного розвитку;

розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

2.4.6. Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

2.4.10. Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.

Рішенням штатної ВЛК може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

ВЛК військового комісаріату має право приймати постанови відповідно до цього Положення.

2.10.3. ВЛК військового комісаріату АРК, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) військового комісаріату, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.

2.10.4. На ВЛК районного (міського) військового комісаріату покладається огляд контингентів відповідно до пункту 1.2 розділу І цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК військового комісаріату покладається огляд інших контингентів.

2.10.5. У порядку контролю на ВЛК військового комісаріату Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) контингентів відповідно до пункту 1.2 розділу I цього Положення.

У спірному випадку предметом оскарження є висновок, прийнятий штатною постійно діючою військово-лікарською комісією при ТЦК в порядку переогляду висновку.

Таке право ВЛК області на переогляд постанови ВЛК нижчої ланки прямо передбачено у наведених вище нормах підпунктів 2.10.3 та 2.10.5 пункту 2.10 глави 2 розділу І Положення №402. Так, ВЛК військового комісаріату області має право переглядати постанови ВЛК районного (міського) військового комісаріату; у порядку контролю на ВЛК військового комісаріату області покладається огляд (переогляд) контингентів відповідно до пункту 1.2 розділу I цього Положення. У своє чергу пункт 1.2 розділу I Положення №402 передбачає, проведення медичного огляду, зокрема, військовозобов`язаних.

Крім того, судом встановлено, що командуванням Медичних сил Збройних Сил України листом №510/12/9558 від 20.12.202 від 28.11.2022 у межах повноважень, за результатами звіту Центрального юридичного управління Генерального штабу ЗСУ на виконання вимог доручення Головнокомандувача ЗСУ при опрацюванні аналітичного звіту Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) «Корупційні схеми та ризики під час виїзду з України в умовах воєнного стану» надіслано пропозиції до Алгоритму роботи посадових осіб військово-лікарських комісій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо мінімізації корупційних ризиків.

В одній з таких пропозицій звернута увага на право ВЛК при ТЦК та СП областей, міста Києва переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК , крім постанов, які згідно з Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ВЛК регіону, шляхом проведення контрольного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби громадян, яких визнано районними (міськими) ВЛК непридатними до військової служби з зняттям з військового обліку, та громадян, які заявили про незгоду з результатами медичного огляду чи рішеннями районних (міських) ВЛК.

Таким чином, наведені норми Положення №402 та встановлені обставини справи спростовують обґрунтування позову щодо протиправності дій відповідача в частині проведення повторного медичного огляду позивача ВЛК, бо такий переогляд осіб, які визнані непридатними до військової служби, ВЛК вищого рівня передбачений Положенням №402.

Також, суд звертає увагу на правовий висновок Верховного Суду викладений у постанові від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.

Згідно якого, до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає позивач під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на пункт 3.13 глави 3 розділу II Положення № 402.

Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за Центральною військово-лікарською комісією. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.

Суд зазначає, що абзацом 4 пункту 2.4.5 розділу І Положення № 402 визначено, що ВЛК регіону має право, зокрема, приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.

У разі незгоди з рішенням ВЛК регіону таке рішення може бути оскаржено до Центральної військово-лікарської комісії (п. п. 2.4.10 п. 2.4 глава 2 розділу І Положення № 402).

Відповідно до п.п. 2.3.1. п. 2.3. глави 2 Розділу І Положення № 402, Центральна військово-лікарська комісія є органом військового управління, який здійснює керівництво ВЛК регіонів у Збройних Силах України та є керівним органом із військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України.

Згідно п.п. 2.3.4. п. 2.3. глави 2 Розділу І Положення № 402, ЦВЛК має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК.

Аналіз вищенаведеного надає суду підстави для висновку, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку комісії щодо придатності до військової служби, позивач мав право повторно звернутись до ЦВЛК щодо перегляду оскаржуваного рішення ВЛК, яка наділена таким правом.

Крім цього, позивач не був позбавлений правом оскаржувати прийняте рішення до ВЛК вищого рішення та клопотати про проведення його медичного огляду лікарями Центральної ВЛК, оскільки, згідно із підпунктом 2.3.4. пункту 2.3. глави 2 Розділу І Положення № 402, Центральна ВЛК має право, зокрема, скасовувати постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.

Аналогічна правова позиція щодо вказаних прав позивача викладена у постановах Верховного Суду від 7 грудня 2018 року у справі № 819/630/17, від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18.

Суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку ВЛК, зокрема, досліджувати питання стану здоров`я військовозобов`язаного, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку на предмет наявності підстав для визнання позивача таким, що непридатний до військової служби.

Тобто, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Разом з тим, за встановлених обставин справи, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, судом не встановлено процедурних порушень при прийнятті оскаржуваного висновку, який прийнятий за наслідками проведення повторного медичного огляду позивача на предмет його придатності до військової служби за станом здоров`я під час дії правового режиму воєнного стану.

Оскільки судом не встановлено, а позивачем не надані докази, що свідчили б про порушення процедури прийняття оскаржуваного рішення ВЛК, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Автор: Наталья Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.