Суддя з Кропивницького повідомив про тиск з боку прокуратури

Суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Олексій Галаган повідомив, що 4 лютого 2020 року до суду надійшло повідомлення від прокуратури Кіровоградської області про його виклик 7 лютого 2020 року «для участі у проведенні слідчих дій у кримінальному провадженні». Також до вказаного повідомлення додана повістка про виклик вказаний день до прокуратури Кіровоградської області для допиту у якості свідка у кримінальному провадженні. Про це повідомляє портал «Судова влада України».

Суддя зазначає, що 3 лютого 2020 року прокуратура Кіровоградської області внесла відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення ним злочину, передбаченого частиною першою статті 375 Кримінального Кодексу України, а саме за фактом того, що він 30 жовтня 2019 року та 19 грудня 2019 року як слідчий суддя постановив ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого Кропивницького відділу поліції, погодженого з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, про арешт майна у кримінальному провадженні від 24 жовтня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 КК України, чим «позбавив володільця майна права користування майном».

Вказані відомості внесені до ЄРДР за рапортом службової особи прокуратури Кіровоградської області — начальника управління нагляду у кримінальному провадженні.

Галаган О. В. стверджує, що дійсно 30 жовтня 2019 року та 19 грудня 2019 року у відкритому судовому засіданні за участі всіх учасників кримінального провадження він розглядав клопотання слідчого Кропивницького відділу поліції, погодженого з прокурором Кіровоградської місцевої прокуратури, про арешт майна у кримінальному провадженні від 24 жовтня 2019 року та постановив ухвали про відмову в їх задоволенні. У повідомленні зазначено, що вказані ухвали були проголошені, а їх копії одержані учасниками кримінального провадження.

Суддя наголошує, що будь-які питання, пов’язані з визначенням права власності на предмет арешту, поверненням чи не поверненням майна власникам або їх володільцям він не вирішував, оскільки розглядав клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні відповідно до вимог глави 17 Кримінального процесуального кодексу України (арешт майна), а не розглядав цивільну справу про захист права власності чи визнання права на речові права.

«Протягом строку на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді апеляційні скарги від учасників кримінального провадження, зокрема прокурора, не надходили, а тому вказані ухвали набрали законної сили ще в листопаді та грудні 2019 року. Та, наскільки мені відомо, є чинними на сьогодення.

Натомість відносно судді внесені відомості до ЄРДР за частиною першою статті 375 КК України, та стверджується, що я вчинив цей злочин».

Суддя зазначає, що ним  як слідчим суддею протягом 2019 року розглянуто 2417 клопотань слідчих та прокурорів про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Частина цих клопотань була задоволена, інша частина клопотань залишена без задоволення.

«Чому саме розгляд вищевказаних проваджень та ухвалених в них рішень, які набрали законної сили, кваліфіковано прокуратурою Кіровоградської області за частиною першою статті 375 КК України — залишається загадкою», — вказує Галаган О. В.

Суддя вважає, що вказані дії прокуратури Кіровоградської області є тиском на нього та помстою за принципову позицію при ухваленні рішень як слідчим суддею. Таке залякування, на його думку, здійснюється з метою «унеможливити в подальшому навіть думку у слідчого судді про відмову у задоволенні клопотань підписаних або погоджених працівниками прокуратури».

Галаган О. В. вказує, що «сталою практикою» роботи прокуратури Кіровоградської області за повідомленнями про вчинення злочинів, підслідних Державному бюро розслідувань, є направлення таких повідомлень до відповідного територіального управління Державного бюро розслідувань, а тому проведення самостійних процесуальних дій службовими особами прокуратури Кіровоградської області з викликом на допит за частиною першою статті 375 КК України, що може свідчити про тиск на суддю.

Суддя інформує, що 7 лютого 2019 року він з’явився на допит до прокуратури Кіровоградської області за кримінальним провадженням, відкрите відносно нього за частиною першою статті 375 КК України.

Під час допиту суддю запитали, що він може пояснити з приводу розгляду вказаних клопотань.

Суддя надав витяг з сайту прокуратури Кіровоградської області «13.02.2020 Прокуратура звернулася до Вищої ради правосуддя щодо притягнення до відповідальності судді Кіровського районного суду м. Кіровограда».

Крім іншого зазначено: «Прокуратурою області здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, досудове слідство у якому здійснюється слідчими територіального управління ДЕР, що розташоване у місті Миколаєві, за фактом можливого постановлення суддею Кіровського районного суду міста Кіровограда Олексієм Галаганом завідомо неправосудних судових рішень. В ході здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що одним із територіальних підрозділів ГУ НП в області, в рамках здійснення досудового розслідування кримінального провадження розпочатого за заявою суб’єкта господарювання, в жовтні та грудні 2019 року на території міста Кропивницького вилучено два транспортних засоби, які належать заявникові. У подальшому з метою забезпечення схоронності майна, проведення відповідних експертиз, встановлення об’єктивної істини у справі, слідчим за погодженням з прокурором скеровано до суду клопотання щодо арешту вказаного майна. Однак слідчим суддею Кіровського районного суду м. Кіровограда у жовтні та грудні 2019 року постановлено ухвали, якими у задоволенні клопотань слідчого безпідставно відмовлено. При цьому, вказаним слідчим суддею, у мотивувальній частині вказаних ухвал зазначено про те, що транспортні засоби не є предметом злочину, а накладення арешту на них не відповідає меті даного кримінального провадження, що свідчить саме про формальний та упереджений підхід судді під час постановлення вказаних ухвал. Вказаними рішеннями слідчого судді фактично позбавлено законного володільця майна (суб’єкт господарювання, розташований на території області) права володіти та користуватись вказаними транспортними засобами, а орган досудового розслідування позбавлено можливості на встановлення об’єктивної істини у кримінальному провадженні. Прокуратура Кіровоградської області уже звернулася до Вищої ради правосуддя для вирішення питання щодо притягнення судді до передбаченої законом відповідальності».

Вказана публікація, на думку судді, суперечить пункту восьмому частини першої статті 3  Закону України «Про прокуратуру», відповідно якої діяльність прокуратури ґрунтується на засадах поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Суддя також наголошує, що постановою від 7 лютого 2020 року прокуратурою Кіровоградської області відмовлено в ознайомленні з матеріалами кримінального провадження, із фабулою витягу з ЄРДР з підстав відсутності таких прав у свідка, при цьому повідомляють у засобах масової інформації обставини кримінального провадження.

Як зазначив Галаган О.В., кримінальне провадження за частиною першою статті 375 КК України відкрито відносно нього за повідомленням службової особи прокуратури Кіровоградської області, а саме начальника управління нагляду у кримінальному провадженні.

Він вважає, що вказана службова особа, склала свідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину, а службові особи прокуратури області втрутились в його професійну діяльність.

Суддя вказує: «По-перше, доступ до матеріалів кримінального провадження від 24 жовтня 2019 року та до інших матеріалів кримінального провадження згідно статті 36 КПК України має лише процесуальний прокурор по провадженню або керівник відповідного органу прокуратури, а тому «перевірка стану досудового розслідування по кримінальному провадженню від 24 жовтня 2019 року», яка здійснена начальником управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області з подальшим складенням ним повідомлення про вчинення мною злочину, є грубим ігноруванням норм КПК України, оскільки останній не був процесуальним керівником у вказаному провадженні і не є, наскільки мені відомо, керівником відповідного органу прокуратури, тому взагалі не мав права досліджувати дане кримінальне провадження.

По-друге, стаття 375 КК України передбачена відповідальність за постановлення суддею завідомо неправосудного рішення. Повідомлення про вчинення суддею цього злочину має містити відомості про те, що суддя свідомо ухвалив рішення, яке є неправосудним, що в даному випадку відсутнє.

По-третє, для такого повідомлення у прокурора мають бути в наявності конкретні факти, або хоча б будь-які, що свідчать про те, що суддя свідомо ухвалив неправосудне рішення. Стверджую, що таких фактів не може існувати апріорі.

По-четверте, прокурор, який повідомляє про вчинення суддею злочину не має бути зацікавленим у наслідках розгляду справи (з цього приводу звернувся із заявою про внесення відомостей до ЄРДР)».

Суддя Галаган О. В. повідомляє про втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у зв’язку з чим просить ВРП вжити заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя, а Генерального прокурора притягнути службових осіб прокуратури Кіровоградської області до відповідальності за вказані дії.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що Вища рада правосуддя звернеться до Офісу Генпрокурора щодо провокації підкупу судді.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.