КСУ розпочав розгляд справи щодо конституційності положень законів, які складають антикорупційну платформу

10:00, 8 октября 2020
У конституційному поданні народні депутати просять Суд визнати такими, що не відповідають Конституції України, окремі положення законів.
КСУ розпочав розгляд справи щодо конституційності положень законів, які складають антикорупційну платформу
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Сьогодні, 8 жовтня, о 10.00 Велика палата Конституційного Суду України на відкритій частині пленарного засідання у формі усного провадження розгляне справу за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень законів України «Про запобігання корупції», «Про прокуратуру», «Про Національне антикорупційне бюро України», «Про Державне бюро розслідувань», «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів», Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України. Про це інформує пресслужба КСУ.

У конституційному поданні народні депутати України просять Суд визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення:
– абзаців сімнадцятого, вісімнадцятого частини першої статті 1, пункту 8 частини першої статті 11; пункту 2 частини першої статті 12, пунктів 2, 21, 3 частини першої статті 46, пунктів 8 – 11 частини першої, частини третьої статті 46, абзаців другого та третього частини першої статті 47, частини першої статті 50, статті 51, частини другої статті 52 Закону № 1700 у взаємозв’язку з положеннями статей 3661, 3685 КК України;
– частини четвертої статті 23, частини третьої статті 24, частини третьої статті 26, абзацу другого частини першої статті 34, абзацу другого частини другої статті 81, частини четвертої статті 89, абзацу другого частини четвертої статті 116, пункту 11 частини першої статті 150, частини третьої статті 151, частини п’ятої статті 153, абзацу другого частини восьмої статті 272, пункту 4 частини четвертої статті 274, статей 290, 291, 292 ЦПК України, абзацу другого частини першої статті 351 ЦПК України у взаємозв’язку з окремими положеннями пункту 101 частини першої статті 12, частини третьої статті 50, частини другої статті 69 Закону № 1700;

- пункту 3 частини п’ятої статті 8, абзацу четвертого частини третьої, абзацу п’ятого частини четвертої, частини восьмої статті 23 Закону № 1697;
– пункту 10 частини першої статті 16, пунктів 2, 4, 17 частини першої статті 17, статті 19, абзацу чотирнадцятого пункту 1 частини третьої статті 26 Закону № 1698;
– пункту 81 частини першої статті 6, пунктів 21, 22, 10, 11 частини першої статті 7, абзацу першого частини першої, частини другої статті 8 Закону № 794;

– пунктів 2, 3, 4 частини першої статті 1, частини першої статті 2, пункту 2 частини першої статті 15, пункту 1 частини першої статті 16, абзацу першого частини першої статті 19, абзацу першого частини першої статті 20, частини четвертої статті 23, пунктів 1–4 частини першої статті 25 Закону № 772.

Автори клопотання вважають, що окремі положення Закону № 1700, Закону № 1697, Закону № 1698, Закону № 794, Закону № 772, КК України, ЦПК України не відповідають статтям 1, 3, частині другій статті 6, частинам першій, другій статті 8, частині другій статті 19, статті 21, частинам другій, третій статті 22, частинам першій, другій статті 24, частинам першій, другій статті 32, частинам першій, четвертій, шостій статті 41, статті 58, частині другій статті 61, частинам першій, другій, третій статті 62, статті 64, частині першій статті 68 Конституції України.

Велика палата Суду розгляне цю справу за участю представників суб’єкта права на конституційне подання, Верховної Ради України, Президента України та із залученням Голови Верховного Суду, Голови Вищого антикорупційного суду, Генерального прокурора, керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Голови Національного агентства з питань запобігання корупції, Директора Державного бюро розслідувань, виконуючого обов’язки Директора Національного антикорупційного бюро України, Голови Національного  агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, представників громадських організацій «Центр протидії корупції», «Центр політико-правових реформ», «Трансперенсі Інтернешнл Україна», «Стоп корупції», а також професора кафедри кримінального та кримінального процесуального права факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктора юридичних наук, професора Хавронюка Миколи Івановича.

Представник парламенту у КСУ Ольга Совгиря на своєму Телеграм-каналі розповіла про офіційну позицію Верховної Ради у зазначеному питанні.

Позиція Верховної Ради у справі:
1. Корупція є однією з основних загроз національній безпеці України, тому необхідність у прийнятті оспорюваних положень Закону відповідає конституційним цілям, в інтересах яких допустиме втручання у право на повагу до особистого і сімейного життя. При цьому міжнародні дослідження підтверджують, що у країнах, які надали громадськості доступ до декларацій про майно посадових осіб, рівень корупції значно нижчий, ніж в країнах, які обмежили публічний доступ.
2. Законами не вимагається надання інформації, яка загалом не пов’язана із питаннями фінансового характеру членів сім’ї суб’єкта декларування та яка не є потрібною для боротьби з корупцією.
3. Закон не передбачає в межах моніторингу способу життя суб’єктів декларування вчинення дій з боку НАЗК, пов’язаних із припиненням діяльності особи, вилученням її документів, предметів, обмеженням її прав щодо володіння, користування, розпорядження майном, а отже твердження про те, що моніторинг способу життя суб’єктів декларування є тотожним слідчим (розшуковим) діям, є безпідставним.
4. Визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави є своєрідною процедурою повернення безпідставно набутого майна, адже в особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ніколи й не існувало законних підстав володіти визнаними необґрунтованими активами, що спростовує твердження про втручання у право власності суб’єкта декларування.
5. Умовою притягнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення є доведеність стороною обвинувачення перед судом встановлених законом факторів, які свідчать про таке незаконне збагачення.

Відеотрансляція відкритої частині пленарного засідання здійснюватиметься на офіційному вебсайті КСУ за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КСУ відклав розгляд справи щодо конституційності ринку землі. 

Нагадаємо, КСУ розгляне питання обов’язковості декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.

Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Telegram канал Sud.ua
Как остановить безосновательное давление на бизнес, выполняет ли свою роль прокуратура и эффективен ли институт следственных судей
Сегодня день рождения празднуют
  • Ірина Гирила
    Ірина Гирила
    суддя Господарського суду Тернопільської області
  • Леонід Лобойко
    Леонід Лобойко
    суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді
  • Марія Мартинишин
    Марія Мартинишин
    суддя Франківського районного суду м. Львова
  • Людмила Граб
    Людмила Граб
    суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду
  • Ольга Дегтярьова
    Ольга Дегтярьова
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва