У КЦС ВС розповіли, як захистити право людини на чисте довкілля

Суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Бурлаков розповів, як захистити право людини на чисте довкілля та не допустити будівництва забруднювального виробництва біля житла. Це питання було розглянуто 5 жовтня під час Міжнародної конференції «Права людини для планети»,  інформує пресслужба суду.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод не містить статті, якою б безпосередньо захищалися права кожного на безпечне для життя і здоров’я довкілля. ЄСПЛ здійснює такий захист відповідно до закріплених у ст. 8 Конвенції положень про те, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

На практиці іноді складно довести, що саме певне забруднення спричинило наслідки у вигляді погіршення здоров’я.

«Згідно з рішенням ЄСПЛ від 21 липня 2011 року У справі «Гримковська проти України» скаржниця стверджувала, що її житло, приватне та сімейне життя зазнали значної шкоди через функціонування магістральної дороги, побудованої дуже близько від її будинку. Наслідком цього було значне забруднення повітря газами, вугільним пилом, що утворився через залатування вибоїн на дорозі дешевим матеріалом з вугільних шахт, також відбувалося шумове забруднення, спричинене постійним рухом вантажівок. Тому заявниця вказала, що будинок став майже непридатним для життя в ньому. Крім того, таке забруднення призвело до виникнення хронічних захворювань дихальної системи у членів її сім’ї. Суд зазначив що, коли справа стосується екологічної небезпеки, небезпідставна скарга за ст. 8 може бути подана лише тоді, коли відповідна загроза сягає такого рівня, який призводить до значного погіршення здатності заявника користуватись своїм житлом, мати приватне та сімейне життя. Тобто висновок про порушення ст. 8 залежить від конкретних обставин, а поняття «рівень, що призводить до значного погіршення» є оцінювальним і може визначатися ступенем шкідливого впливу та спричиненими наслідками», – зазначив суддя ВС.

Детально дослідивши всі обставини в цій справі, ЄСПЛ все ж таки визнав порушення ст. 8 Конвенції.

Зауважимо, що схожу аргументацію Суд навів у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Дубецька та інші проти України».

Водночас Сергій Бурлаков звернув увагу, що 1 липня 2015 року Україна ратифікувала Протокол про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті.

Пунктом 3 ст. 5 Протоколу передбачено, що наскільки це є можливим, кожна Сторона згідно із цією статтею намагається надати заінтересованій громадськості можливість участі в попередній оцінці планів і програм. Відповідно до пунктів 1, 2 ст. 8 Протоколу кожна Сторона забезпечує початкові, своєчасні та ефективні можливості участі громадськості в стратегічній екологічній оцінці планів і програм, коли відкрито всі варіанти.

Згідно з п. 1 ст. 9 Протоколу кожна Сторона визначає органи, з якими треба проконсультуватися і яких в силу їхніх специфічних природоохоронних обов’язків чи обов’язків з охорони здоров’я вірогідно можуть стосуватися екологічні наслідки реалізації плану чи програми, зокрема наслідки, пов’язані зі здоров’ям населення.

Суддя ВС зазначив, що в Україні трапляються непоодинокі випадки, коли громадяни виступають проти реалізації планів, наприклад, будівництва промислових об’єктів біля їхнього житла, але компетентні органи не беруть такої незгоди до уваги. При цьому населення може надавати висновки громадської екологічної експертизи, яка говорить про можливість у майбутньому завдання шкоди навколишньому середовищу в результаті діяльності цих об’єктів.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, куди звертитися, коли сусід спалює листя.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути у курсі найважливіших подій.