Сформувати єдину судову практику вдасться завдяки спільним зусиллям суддів усіх інстанцій, – ККС ВС

Як застосовувати норми матеріального права щодо призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків? Якими є особливості перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами? До яких наслідків призводить недотримання належної правової процедури застосування норми про реалізацію Генеральним прокурором, керівником обласної прокуратури, їхніми першими заступниками та заступниками повноважень щодо доручення здійснювати досудове розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування в разі неефективного досудового розслідування?

Відповіді на ці та інші актуальні для судової практики запитання надала заступник голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, секретар Другої судової палати ККС ВС Валентина Щепоткіна під час семінару-наради в Одеському апеляційному суді. Захід був присвячений наданню суддям методичної допомоги щодо застосування норм матеріального та процесуального права в кримінальній юрисдикції. Про це повідомляє пресслужба Верховного Суду.

Учасники зустрічі обговорили сучасні тенденції судової практики крізь призму судових рішень ККС ВС, у тому числі й об’єднаної палати касаційного суду.

Валентина Щепоткіна розповіла про висновки ОП ККС ВС щодо застосування норм процесуального права, які стосуються, зокрема, таких питань:

• реалізація повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК України, та наслідки недотримання процедури (постанова ОП ККС ВС від 24 травня 2021 року у справі № 640/5023/19, провадження № 51-2917кмо20);
• наділення повноваженнями прокурора (групи прокурорів) у кримінальному провадженні (постанова ОП ККС ВС від 22 лютого 2021 року у справі № 754/7061/15, провадження № 51-4584кмо18);
• можливість постановлення судами ухвал, подібних до окремих ухвал, що були передбачені ст. 23-2 КПК України 1960 року, які не вирішують справи по суті, однак звертають увагу уповноважених органів на встановлені у справі факти порушення закону і вимагають вжиття відповідних заходів (постанова ОП ККС ВС від 14 червня 2021 року у справі № 686/9636/18, провадження № 51-6276кмо19).

Також доповідачка висвітлила висновки ОП ККС ВС щодо застосування норм матеріального права:

• застосування положень ч. 4 ст. 70 КК України (постанова ККС ВС від 15 лютого 2021 року у справі № 760/26543/17, провадження № 51-3600кмо20);
• призначення покарання за сукупністю вироків (ст. 71 КК України) у кримінально-правовій ситуації, коли наявні невідбуті частини покарання за двома і більше попередніми вироками, які виконувалися самостійно (постанова ОП ККС ВС від 14 червня 2021 року у справі № 443/806/19, провадження № 51-5994кмо20);
• призначення покарання за кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена однією статтею (частиною статті) Особливої частини КК України в разі їх вчинення особою як до, так і після ухвалення попереднього вироку (постанова ОП ККС ВС від 8 лютого 2021 року у справі № 390/235/19, провадження № 51-2177кмо20).

Заступник голови ККС ВС ознайомила присутніх з практикою перегляду кримінальних проваджень за новоявленими обставинами. Валентина Щепоткіна звернула увагу на постанову ОП ККС ВС від 3 лютого 2020 року у справі № 522/14170/17 (провадження № 51-1836кмо19).

У ній сформовано висновок про те, що положення ч.1 ст. 459 КПК України слід розуміти як такі, що передбачають можливість перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень, які набрали законної сили та якими завершено розгляд кримінального провадження по суті в суді відповідної інстанції. Перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчого судді, а також рішень суду апеляційної інстанції щодо таких ухвал кримінальним процесуальним законодавством не передбачений. Положення ч. 2 ст. 464 КПК України про те, що «суддя … вирішує питання про відкриття кримінального провадження за нововиявленими або виключними обставинами», варто розуміти як такі, що надають судді повноваження перевірити наявність підстав для відкриття провадження за нововиявленими обставинами й ухвалити рішення про відкриття такого провадження або відмову у його відкритті.

За словами секретаря Другої судової палати ККС ВС, на підставі рішень касаційного суду стосовно інституту нововиявлених обставин було підготовлено аналіз, який був запропонований суддям для ознайомлення та застосування в судовій практиці (з аналізом можна ознайомитися за посиланням).

Валентина Щепоткіна подякувала суддям за участь у семінарі-нараді та наголосила на важливій ролі всіх суддів місцевих, апеляційних та касаційного судів у вирішенні питання забезпечення єдності судової практики щодо застосування норм матеріального та процесуального права в кримінальній юрисдикції.

«Сформувати єдину судову практику в кримінальній юрисдикції вдасться завдяки спільним зусиллями суддів усіх інстанцій», – резюмувала доповідачка.

Також «Судово-юридична газета» писала про позицію ККС ВС щодо участі засудженого в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Додамо, що ККС ВС розповів про підстави для повторного дослідження доказів.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.