Участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції: ВС роз’яснив підстави

Подання захисником від свого імені клопотання про проведення апеляційного розгляду за особистою участю обвинуваченого, який утримується під вартою, чи за його участю в режимі відеоконференції без належного підтвердження, що таке звернення погоджено з обвинуваченим, саме по собі ще не свідчить про наявність підстав для обов’язкового задоволення зазначеного клопотання апеляційним судом.

Про це йдеться в постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка розглянула касаційну скаргу захисника засудженого на вирок місцевого та ухвалу апеляційного судів. Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.

Згідно з вироком, який апеляційний суд залишив без змін, особу засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 185 Кримінального кодексу України (Крадіжка). У касаційній скарзі захисник зазначила, зокрема, що апеляційний суд безпідставно не задовольнив клопотання про забезпечення участі в судовому засіданні обвинуваченого, який перебував у СІЗО, шляхом проведення відеоконференції.

ВС не погодився із зазначеними доводами та залишив судові рішення обох інстанцій без змін з огляду на таке. Реалізація права на участь в апеляційному розгляді, яке забезпечується обов’язковістю виклику в судове засідання, здійснюється безпосередньо обвинуваченим, який утримується під вартою, шляхом подання ним відповідного клопотання (ч. 4 ст. 401 Кримінального процесуального кодексу України) та не може бути здійснена захисником без погодження з самим обвинуваченим (ч. 4 ст. 46 КПК України).

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, захисник оскаржила вирок до апеляційного суду і подала клопотання про проведення апеляційного розгляду за участю обвинуваченого в режимі відеоконференції. Але вона не надала апеляційному суду жодного підтвердження того, що це клопотання погоджено з обвинуваченим.

Відмовивши в задоволенні клопотання захисника, суд апеляційної інстанції діяв відповідно до норм кримінального процесуального закону, оскільки обвинувачений був повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, але не подавав клопотань про участь у судовому засіданні або про проведення апеляційного розгляду дистанційно в режимі відеоконференції.

Детальніше з текстом постанови можна ознайомитися за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про те, за яких умов акт індивідуальної дії податкового органу є недійсним. Верховний Суд з’ясував, що податковий орган переплутав місцями дані з видаткової та податкової накладних.

Також ми повідомляли про те, що Верховний Суд постановив, що недотримання вимог закону під час скликання і проведення загальних зборів учасників ТОВ не порушує права осіб, які не є його учасниками.