Дії представника кандидата в президенти у виборчих справах: роз’яснення ВС

Особа, яка відповідно до Закону України «Про вибори президента України» зареєстрована як уповноважений представник кандидата в президенти України, діє як представник відповідного кандидата у справах, пов’язаних з виборчим процесом, без додаткового уповноваження. Документом, що підтверджує повноваження представника, є відповідне посвідчення, видане Центральною виборчою комісією.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши апеляційну скаргу кандидата на посаду президента України у справі за позовом до іншого кандидата на цю саму посаду, передає прес-служба ВС.

Позивач оскаржив рішення суду першої інстанції, який повернув йому позовну заяву. Суд мотивував своє рішення тим, що наявна у матеріалах справи копія посвідчення уповноваженого представника кандидата на посаду президента України жодним чином не засвідчена, тому це посвідчення не може бути належним доказом дійсної волі особи на уповноваження іншої представляти її інтереси (на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України). При цьому до позовної заяви не було надано копії будь-якого документа, що посвідчує особу.

В апеляційній скарзі позивач просить оскаржуване судове рішення скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду задовольнила апеляційну скаргу, зазначивши, що суд першої інстанції помилково застосував зазначені норми КАС України до вказаних правовідносин.

Верховний Суд встановив, що постановою Центральної виборчої комісії зареєстровано уповноваженого представника кандидата на посаду президента України у ЦВК з правом дорадчого голосу на чергових виборах президента України 31 березня 2019 року. Уповноваженому представнику видано посвідчення встановленої форми. Вказана постанова оприлюднена на офіційному веб-сайті Комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву від імені позивача — кандидата на посаду президента України підписано його уповноваженим представником. Тобто позовна заява підписана із зазначенням посадового становища особи, яка її підписала. У судовому засіданні уповноважений представник зазначив, що позовну заяву у цій справі подав особисто з пред’явленням оригіналу посвідчення уповноваженого представника кандидата на посаду президента України та документа, що посвідчує особу. Оригінал посвідчення уповноваженого представника кандидата на посаду президента України був наданий Верховному Суду в судовому засіданні.

Таким чином, Верховний Суд, врахувавши положення ч. 10 ст. 66 Закону України «Про вибори президента України», статті 60, 279 КАС України та зазначену постанову ЦВК, дійшов висновку, що позивач підтвердив наявність адміністративної процесуальної дієздатності на подання позовної заяви у цій справі.

Верховний Суд звернув також увагу на практику Європейського суду з прав людини, згідно з якою, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя має бути не лише фактичним, а й реальним. Надмірний формалізм під час вирішення питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист (рішення ЄСПЛ у справі «Беллет проти Франції», «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії»). 

З повним текстом рішення Верховного Суду від 18 лютого 2019 року у справі № 855/41/19 (адміністративне провадження № А/9901/32/19) можна ознайомитися в ЄДРСР.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Касаційний цивільний суд залишив без руху скаргу, викладену російською мовою.

Крім того, Касаційний адміністративний суд вказав, чи є копії договору та ордеру належним підтвердженням повноважень адвоката.