Дотримання строків позовної давності: позиція КЦС ВС

У травні 2014 року заступник прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Макарівське лісове господарство» із позовом про визнання незаконними і скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння. Про розгляд справи №370/1173/14-ц розповідає прес-служба Верховного Суду.

Згідно з матеріалами, позивач зазначив, що на виконання судових рішень у 2008 році розпорядженням голови Київської ОДА вилучено з постійного користування лісгоспу 27 земельних ділянок (по 0,99 га кожна; загальна площа — 26,73 га), змінено їх цільове призначення та віднесено до земель запасу. А в 2009 році розпорядженням Макарівської РДА ці земельні ділянки передані у власність 27 особам. Потім їх продали двом особам, які внесли ділянки до статутних фондів двох ТОВ, а частина землі залишилася в одного з покупців.

У 2011-2012 роках судові рішення, які стали підставою для передачі земельних ділянок 27 особам, були скасовані, відповідно, зникли підстави для прийняття спірних розпоряджень.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у зв’язку з пропуском строку позовної давності, оскільки на час звернення позивача до суду 19 травня 2014 року сплив строк оскарження спірних розпоряджень.

Апеляційний суд скасував попереднє рішення та задовольнив позов частково, зокрема витребував на користь держави в особі Кабінету Міністрів України спірні земельні ділянки.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу залишив без задоволення, а рішення апеляційного суду — без змін з огляду на таке.

Суди установили, що оспорювані правові акти індивідуальної дії голови обласної державної адміністрації і голови районної державної адміністрації спрямовані на розпорядження землями лісового фонду у вигляді єдиного масиву площею, яка значно перевищувала 1 га, тобто головою обласної державної адміністрації і головою районної державної адміністрації при прийнятті оскаржуваних розпоряджень перевищені надані їм законом повноваження, а саме: порушено вимоги ч. 2 ст. 19 Конституції України, пунктів 1, 2, 5, 6, 9 ст. 149 Земельного кодексу України, статей 27, 31, 57 Лісового кодексу України.

Підстави для пред’явлення позову в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та ДП «Макарівське лісове господарство» виникли лише після скасування рішень, на підставі яких були видані спірні розпорядження, тобто у 2011–2012 роках.

Враховуючи, що Кабінет Міністрів України не був учасником вилучення та подальшої передачі у власність спірних земельних ділянок, зміни їх цільового призначення, а про порушення прав держави оспорюваними розпорядженнями дізнався з отриманням позовної заяви у цій справі, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про дотримання строків позовної давності при зверненні прокурора до суду.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що КЦС ВС відклав розгляд справи щодо витребування квартири з незаконного володіння.