Виключення учасника з товариства судом є втручанням у господарську діяльність товариства: позиція Верховного Суду

Для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів) товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 922/1393/19, інформує прес-служба Верховного Суду.

Так, у зазначеній справі учасниця ТОВ звернулася до господарського суду з позовом, зокрема, про виключення зі складу учасників товариства двох інших учасників.

Господарський суд рішенням, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовив повністю.

КГС ВС зазначив, що права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому статутом порядку також є порушенням його прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.

Верховний Суд наголосив, що не допускається звільнення учасника товариства з обмеженою відповідальністю від обов`язку внесення вкладу до статутного капіталу товариства, у тому числі шляхом зарахування вимог до товариства.

Отже вкладом до статутного капіталу господарського товариства, зокрема і додатковим вкладом для збільшення статутного капіталу товариства, можуть бути не лише грошові кошти, вкладом можуть бути також цінні папери, рухомі та нерухомі речі, а також майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

Таким чином, вкладом до статутного капіталу господарського товариства, зокрема і додатковим вкладом для збільшення статутного капіталу товариства, можуть бути не лише грошові кошти, вкладом можуть бути також цінні папери, рухомі та нерухомі речі, а також майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку.

Колегія суддів також зазначила, що за змістом ст. 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не передбачено такого виду корпоративної відповідальності за невиконання (неналежне виконання) учасником свого обов’язку із внесення додаткового вкладу до статутного капіталу товариства, як виключення учасника з товариства. Натомість ця стаття визначає, які рішення мають прийняти загальні збори учасників товариства після спливу строку для внесення додаткових вкладів. Вирішення питань, пов’язаних із внесенням / невнесенням учасником товариства свого додаткового вкладу, закон відносить саме до виключної компетенції загальних зборів.

КГС ВС залишив без змін рішення судів попередніх інстанцій. 

Раніше ми розповідали про підстави для залишення позовної заяви без розгляду: позиція Великої Палати Верховного Суду.

Також ми інформували, як отримати судову повістку через смс.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.