Вирішення земельних спорів: судді поділилися практикою КГС ВС

Судді Верховного Суду Юрій Чумак та Дмитро Гудима розповіли про практику вирішення земельних спорів. Про це повідомляє пресслужба ВС.

Суддя-спікер судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного суду у складі Верховного Суду Юрій Чумак став спікером правового онлайн-практикуму на тему «Земельні спори: практика Верховного Суду».

Під час заходу він детально зупинився на судовій практиці КГС ВС, зокрема щодо:

• переходу права на земельну ділянку в порядку ст. 120 ЗК України та ст. 7 Закону України «Про оренду землі»;
• стягнення безпідставно збережених коштів відповідно до ст. 1212 ЦК України;
• зміни розміру орендної плати (у відсотках до нормативної грошової оцінки), оформленої додатками до рішень міськради про бюджет міста;
• автоматичної індексації нормативно-грошової оцінки землі;
• поновлення договору оренди земельної ділянки.

У заході також взяв участь суддя Великої Палати Верховного Суду Дмитро Гудима.

Свій виступ він присвятив огляду постанов Великої Палати ВС, прийнятих у 2020 році за результатами вирішення спорів щодо прав на земельні ділянки.

«2020 рік виявився багатим на нові правові висновки. Цьому певною мірою сприяли зміни, внесені до процесуального законодавства. Наразі фактично кожна справа, що надходить на розгляд Великої Палати ВС, – це нова правова проблема, яку потрібно вирішувати», – зауважив суддя.

Аналізуючи практику вирішення спорів, пов’язаних із орендою земельної ділянки, Дмитро Гудима висвітлив такі питання:

• чи може бути визнаний недійсним не підписаний орендодавцем договір оренди землі та який ефективний спосіб захисту прав орендодавця, що не підписав договір оренди землі (постанова ВП ВС від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц);
• як застосовується ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» та який належний спосіб захисту у випадку відмови чи ухилення орендодавця від укладення додаткової угоди до договору оренди землі (постанова ВП ВС від 26 травня 2020 року у справі № 908/299/18);
• чи є виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) підставою для припинення (розірвання) договору її оренди, у якому сторони погодили обов’язок укласти на тих самих умовах, які були в договорі оренди частки (паю), договір оренди земельної ділянки у разі її виділення на основі земельної частки (паю) (постанова ВП ВС від 1 вересня 2020 року у справі № 233/3676/19);
• з якого моменту за законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, набирає чинності договір оренди землі та як власнику ділянки захистити своє право, якщо договір оренди землі зареєстрований через декілька років після його підписання (постанова ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17);
• чи може орендар земельної ділянки замість реєстрації відповідного договору за законодавством, що діяло до 1 січня 2013 року, зареєструвати право оренди після цієї дати (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц);
• які наслідки укладення договору оренди у період дії іншого договору оренди тієї ж земельної ділянки (постанова ВП ВС від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц);
• коли укладення договору оренди з новим орендарем може порушувати права попереднього орендаря та чи може суд захистити права попереднього орендаря, строк оренди земельної ділянки яким на момент ухвалення судом рішення сплив (постанова ВП ВС від 1 квітня 2020 року у справі № 610/1030/18);
• чи потрібно після реєстрації фермерського господарства укладати додаткову угоду про зміну орендаря із засновника цього господарства на останнє (постанова ВП ВС від 30 червня 2020 року у справі № 927/79/19).

Крім того, суддя приділив увагу позиціям Великої Палати ВС щодо спадкування фермерського господарства та права постійного користування земельною ділянкою, виділеною для ведення такого господарства:

• чи можливо успадкувати селянське (фермерське) господарство (права його засновника, члена) (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц);
• чи переходить право постійного користування земельною ділянкою до селянського (фермерського) господарства від його засновника та чи можливо успадкувати право постійного користування земельною ділянкою, наданою для ведення цього господарства (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 179/1043/16-ц);
• чи може держава припинити право постійного користування земельною ділянкою у зв’язку зі смертю засновника селянського (фермерського) господарства, якому така ділянка була виділена для ведення такого господарства (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18).

Дмитро Гудима також розповів про деякі висновки Великої Палати ВС у сфері земельних відносин, а саме:

• чи набуває фермерське господарство право власності на врожай як землекористувач земельних ділянок, належних на праві власності його членам (постанова ВП ВС від 18 лютого 2020 року у справі № 918/335/17);
• який спосіб захисту має застосувати власник земельної ділянки водного фонду, на якій об’єкт був самочинно споруджений і надалі відчужений (постанова ВП ВС від 23 червня 2020 року у справі № 680/214/16-ц);
• у якому разі земельна ділянка «слідує» за спорудженим на ній нерухомими майном і чи переходило до покупця за законом, який діяв із 1 січня 2002 року, одночасно із придбанням спорудженого на земельній ділянці будинку право власності на цю ділянку (постанова ВП ВС від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17);
• які наслідки відмови від підписання акта погодження меж земельних ділянок (постанова ВП ВС від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17);
• чи треба оскаржувати реалізовані правозастосовні акти для цілей витребування земельної ділянки (постанова ВП ВС від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19);
• хто є належним відповідачем за позовом про визнання права власності на будівлю, споруду, право на яку ні за ким не зареєстроване (постанова ВП ВС від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18).

Із презентаціяєю Юрія Чумака можна ознайомитися за посиланням, презентація Дмитра Гудими доступна за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про практику КГС щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання. 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.