Верховний Суд вказав важливий аспект щодо невручення повістки на судове засідання

Неотримання учасником справи повістки на засідання суду, в якому було ухвалене оскаржуване рішення, за умови, якщо така повістка була вручена представникові такого учасника, не є підставою для відкриття апеляційного провадження на підставі ч. 2 ст. 358 ЦПК України (у разі спливу одного року після складення повного тексту рішення суду). Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 757/15679/16-ц.

Так, статтею 354 ЦПК України передбачено загальний строк апеляційного оскарження судових рішень. Питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених у ній випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно із частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків:

1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов’язки;

2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили. Цей строк є преклюзивним (присічним).

Саме цією нормою права керувався суд апеляційної інстанції, зазначивши, що наведених законом виключних випадків для відкриття апеляційного провадження у справі немає. Суд встановив, що апеляційну скаргу на рішення районного суду від 18 травня 2018 року відповідач подав 8 листопада 2019 року, тобто більше ніж через рік, одночасно з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. При цьому в указаному клопотанні не йдеться про те, що відповідачу не було повідомлено про дату судового засідання, а лише зазначено, що йому не була направлена копія рішення суду, про яке він дізнався 8 жовтня 2019 року.

У зв’язку з цим Верховний Суд зауважив, що «посилання у касаційній скарзі на інше, а саме на те, що відповідач не отримав повістки на засідання суду, в якому було ухвалено рішення, є суперечливим і не відповідає матеріалам справи, оскільки в ній міститься його розписка про отримання повістки в судове засідання на 18 травня 2018 року, в якому було ухвалено рішення суду і в якому був присутнім його представник».

Крім того, іншою нормою права, а саме частиною п’ятою статті 130 ЦПК України, передбачено, що вручення повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Отже, правових підстав вважати, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи, немає, а тому виключних випадків, передбачених частиною другою статті 358 ЦПК України, для відкриття апеляційного провадження у разі спливу одного року після складення повного тексту рішення суду також немає. При цьому Верховний Суд зазначив, що вирішувати інші доводи касаційної скарги щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження немає законних підстав, оскільки ці доводи перевіряються для дотримання тридцятиденного строку на оскарження, а не присічного річного строку.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла про повернення судового збору: позиція Верховного Суду.

Також ВС визначив, коли грошові вимоги до боржника можуть бути відхилені.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.