ВС розповів про субсидіарну відповідальність у справах про банкрутство

Директорат правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України в онлайн-форматі провів фахові консультації щодо запровадження на рівні Кодексу України з процедур банкрутства субсидіарної відповідальності органу (суб’єкта), уповноваженого управляти державним майном, за зобов’язаннями державного підприємства. Про це повідомляє пресслужба Верховного Суду.

Від ВС у заході взяв участь суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олександр Банасько. У своєму виступі він зауважив, що питання щодо строків розгляду та погашення вимог кредиторів у справах про банкрутство саме державних підприємств є дуже актуальним.

«У рейтингу Doing Business Україна за показником «врегулювання неплатоспроможності» з тривалості та ефективності процедури займає досить непривабливе місце. Верховний Суд намагається змінити цю ситуацію, зокрема через правозастосування, і спрямовує судову практику у напрямі пришвидшення розгляду справ. Це стосується, у тому числі, й державних підприємств, щодо яких судова палата для розгляду справ про банкрутство у складі Верховного Суду прийняла ряд рішень. У них, зокрема, вказано про необхідність закриття провадження у справі про банкрутство у випадку прийняття рішення про приватизацію боржника або тривалої процедури розпорядження майном без переходу до інших процедур тощо», – сказав суддя.

У контексті обговорюваної теми спікер також зазначив, що наразі  застосування інституту субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство набуло поширення: «Якщо проаналізувати судову практику в історичному ракурсі, то ще 4–5 років тому фактично були поодинокі випадки застосування інституту субсидіарної відповідальності. Наразі ситуація кардинальним чином змінилася, кількість таких заяв суттєво збільшилась і вони позитивно вирішуються. Верховний Суд підтримує практику покладення субсидіарної відповідальності за наявності визначених чинним законодавством підстав на засновників та керівників підприємств».

За словами Олександра Банаська, коли до КГС ВС надходять касаційні скарги, які стосуються перегляду завершальної стадії справи про банкрутство – закриття справи у зв’язку із затвердженням звіту ліквідатора і затвердженням ліквідаційного балансу, то суд обов’язково порушує питання про оцінку роботи ліквідатора в контексті вжиття останнім дієвих та ефективних заходів щодо покладення субсидіарної відповідальності на менеджмент чи засновників боржника. Тобто якщо такі дії не були вчинені, то суд касаційної інстанції переважно не підтримує затвердження звітів ліквідатора.

Перешкодою для пришвидшення розгляду справ про банкрутство суддя також вважає наявність численних мораторіїв, які фактично консервують певну проблему, не дають змоги її розв’язати тощо.

На думку доповідача, очевидно, що законодавчі зміни стосовно скасування мораторіїв та можливості покладення субсидіарної відповідальності на орган (суб’єкт), уповноважений управляти державним майном, за зобов’язаннями державного підприємства дійсно дадуть змогу прийняти відповідне судове рішення, але в такому випадку ми не досягнемо кінцевої та найважливішої мети – погашення заборгованості господарюючих суб’єктів.

«Тобто, якщо ми запроваджуємо субсидіарну відповідальність у справах про банкрутство державних підприємств з можливістю її покладення на орган, уповноважений управляти державним майном, то цим відкриваємо шлюз для прийняття судових рішень, але передбачаю, що тоді ми знову зіткнемося із ситуацією тривалого невиконання судових рішень. Адже хвиля прийнятих судових рішень дійде до органів Державної казначейської служби України, які мають їх виконувати, а фінансування відповідних державних програм, як відомо, мінімальне. На мою думку, застосування інституту субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство державних підприємств призведе до накопичення боргів уже на рівні не лише справ про банкрутство чи органів виконавчої служби, а безпосередньо на стадії виконання органами Державної казначейської служби України, які якраз і виконуватимуть такі рішення. З моєї точки зору, врегулювати проблему відповідальності державних підприємств можливо шляхом запровадження інституту субсидіарної відповідальності, але першочергово треба враховувати, що має бути забезпечений фінансовий ресурс держави на виконання судових рішень. Тому насамперед потрібно впроваджувати фінансові інструменти, які дадуть змогу більш ефективно виконувати судові рішення, зменшити навантаження на державний бюджет. Це, наприклад, емісія державних цінних паперів тощо. Питання виконання судових рішень не буде таким гострим, коли воно реально виконуватиметься в прийнятні строки і не буде таких численних звернень до ЄСПЛ з цього приводу», – переконаний Олександр Банасько.

Суддя також зауважив, що покладення субсидіарної відповідальності допускається лише у ліквідаційній процедурі, а стосовно ряду державних підприємств ліквідаційна процедура не застосовується в силу різних законодавчих обмежень. У разі застосування ліквідаційної процедури до державних підприємств, обмежень щодо покладення субсидіарної відповідальності субсидіарної відповідальності на орган, уповноважений управляти державним майном держави, в таких випадках особисто я не бачу.

Олександр Банасько детально проаналізував актуальну судову практику щодо державних підприємств та субсидіарної відповідальності у справах про банкрутство на конкретних правових позиціях судових колегій і судових палат КГС ВС та Великої Палати ВС, суддя також нагадав, що КГС ВС регулярно готує та оприлюднює огляди відповідної судової практики.

Також «Судово-юридична газета» повідомляла про стягнення шкоди та заміну стягувача у виконавчому провадженні: огляд рішень ВС.

Додамо: КАС ВС назвав чотири умови для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій