ВС роз’яснив, чи порушує аутсорсинг юридичних послуг інтереси членів профспілки – працівників банку

Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» (Профспілка) звернулася з позовом до АТ Комерційного банку «Приватбанк» (Банк) і ТОВ «Астерс Консалт» (Товариство) про визнання недійсним договору про надання юридичних послуг, укладеного між Банком та Товариством. Про це йдеться на офіційному сайті ВС.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір суперечить інтересам трудового колективу Банку, а також держави та суспільства з огляду на таке. Наслідком укладання спірного договору стало відсторонення юридичної служби Банку від виконання завдань, покладених на неї чинним законодавством. Через відсутність внутрішнього юридичного контролю, передбаченого законодавством для державного підприємства, керівництво Банку вчинило численні кримінальні правопорушення, зокрема службові й корупційні. Зазначені правопорушення, а також виплата гонорару за договором спричиняють матеріальну шкоду Банку, чим зменшують госпрозрахунковий дохід трудового колективу. Предметом договору є надання адвокатських послуг, однак Товариство не має права надавати професійну правничу допомогу, тому Товариство є лише посередником у наданні Банку юридичних послуг, яких той не потребує.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду акцентував на таких питаннях:

• Чиї права та законні інтереси захищає Профспілка в цьому спорі?

ВС неодноразово зазначав, що право представляти інтереси всього трудового колективу, а не лише членів профспілки має профспілка, яка уклала колективний договір з адміністрацією підприємства (постанова ВС від 18 червня 2018 року у справі № 804/2581/16). Суди встановили, що колективний договір Профспілкою від імені трудового колективу з адміністрацією Банку не укладався. 

Висновок щодо відсутності права Профспілки представляти інтереси саме працівників юридичної служби Банку логічно випливає з висновку про відсутність у Профспілки права представляти інтереси трудового колективу Банку загалом, адже працівники юридичної служби Банку є частиною його трудового колективу.

Профспілкова організація відповідно до положень чинного законодавства не наділена правом звертатися до суду з позовом від власного імені в інтересах держави чи в суспільних, публічних інтересах.

Профспілка також не наділена правом оцінювати правочини Банку з приводу їх ефективності, доцільності, збитковості, не залучена до процесу ухвалення рішень про їх вчинення, погодження чи непогодження і не може звертатися до суду про визнання правочинів недійсними в інтересах Банку (як збиткових).

• Чи є Банк державним підприємством, а його майно державним майном?

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Банк є державним банком, оскільки всі його акції належать державі, але існує він у формі акціонерного товариства. У зв’язку із цим скаржник помилково вважає Банк державним підприємством. Отже, майно Банку належить не державі, а самому акціонерному товариству, тобто не є державним майном у розумінні ст. 141 ГК України.

• Чи можуть вплинути витрати Банку, понесені у зв’язку з виконанням договору, на права та законні інтереси працівників Банку – членів Профспілки?

Як установили суди попередніх інстанцій, у Банку не укладено колективного договору, а Статут Банку не містить положень щодо права трудового колективу Банку брати участь у розподілі прибутку чи визначати напрями такого розподілу.

Відповідно до п. 12 ч. 2 ст. 33 Закону України «Про акціонерні товариства» до виключної компетенції загальних зборів належить розподіл прибутку і збитків товариства з урахуванням вимог, визначених законодавством. Водночас цей Закон не передбачає участі трудового колективу в розподілі та використанні прибутку товариства. Оскільки, як зазначалося, єдиним власником Банку є держава, працівники не володіють корпоративними правами Банку, а тому не беруть участі в розподілі прибутку товариства.

При цьому оплата праці працівників товариства входить до його витрат у розумінні абз. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не підлягає виплаті з отриманого прибутку товариства.

Таким чином, зменшення доходу / прибутку Банку не має безпосереднього впливу на права та законні інтереси працівників Банку – членів Профспілки.

• Чи порушує аутсорсинг юридичних послуг інтереси членів Профспілки – працівників Банку?

Профспілка, обґрунтовуючи порушення прав своїх членів, указує, що передання частини функцій юридичної служби Банку на аутсорсинг призведе до скорочення штатної кількості юридичної служби та звільнення працівників Банку.

До компетенції органів управління Банку належить і визначення його організаційної структури, кількості працівників, затвердження штату. Банк може проводити реструктуризацію, створювати й ліквідовувати підрозділи та служби. Це передбачають статті 33, 52 Закону України «Про акціонерні товариства», статті 37, 39, 40 Закону України «Про банки і банківську діяльність», пункти 79, 85, 146 Статуту Банку. Права працівників Банку в такому разі захищені нормами законодавства про працю, а якщо їх було порушено, працівник має право на звернення до суду цивільної юрисдикції.

Отже, аутсорсинг юридичних послуг не порушує прав та законних інтересів членів Профспілки – працівників Банку.

Крім того, колегія суддів зазначила, що захист профспілкою трудових прав окремих членів трудового колективу не може відбуватися в межах господарського процесу. Спори, що випливають із порушення трудових прав працівників, підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції (ч. 1 ст. 19 ЦПК України).

З текстом постанови КГС ВС у справі № 910/10754/20 можна ознайомитися за посиланням.

Із цією та іншими правовими позиціями Верховного Суду можна ознайомитися в Базі правових позицій Верховного Суду – за посиланням.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що у суді захищено інтереси Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, НБУ та банківської установи.

Також ВП ВС висловилася щодо застосування норми права іноземної держави до правовідносин поруки між банком-нерезидентом та поручителем-боржником.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua, на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook, Viber та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.