Застосування інституту солідарної відповідальності за аналогією закону неможливе без процедури банкрутства юридичної особи, — КГС ВС

АТ звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом до голови ліквідаційної комісії ТОВ_1 та ТОВ_2 про солідарне стягнення заборгованості на підставі ст. 543 ЦК України. Про це йдеться на офіційному сайті ВС.

Позов мотивований тим, що процедура добровільної ліквідації ТОВ_1, засновник і єдиний учасник якого – ТОВ_2, здійснена з порушенням вимог ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Закон про банкрутство), оскільки ліквідоване товариство не вжило заходів щодо задоволення грошових вимог позивача, а саме не звернулося до суду із заявою стосовно порушення справи про банкрутство. Тому, на думку позивача, відповідачі мають солідарно відповідати за незадоволення його грошових вимог.

Господарський суд Житомирської області в задоволенні позову відмовив.

Північно-західний апеляційний господарський суд рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. При цьому суд апеляційної інстанції визнав за необхідне застосувати до спірних правовідносин аналогію закону щодо солідарної відповідальності власника й керівника (ліквідатора) боржника в порядку ст. 95 Закону про банкрутство.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду ухвалені у справі судові рішення скасував, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції, зробивши такі висновки.

На відміну від загальних правових норм спеціальні норми законодавства про банкрутство можна застосовувати лише за наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі. Виняток становить можливість застосування положень КУзПБ, що регулюють позасудові процедури, зокрема санацію боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Отже, застосування норм Закону про банкрутство, як і положень КУзПБ, які регулюють умови та порядок покладення солідарної відповідальності на відповідних осіб, є можливим лише під час здійснення щодо боржника судової процедури банкрутства (відкриття провадження у справі про банкрутство) і розгляду відповідних заяв кредиторів у межах такої справи.

Зважаючи на встановлений судом факт поведінки керівника (ліквідатора) боржника, яка спрямована на ухилення від погашення кредиторської заборгованості й полягає в порушенні порядку та процедури добровільної ліквідації за рішенням власника, недотримання вимог ЦК України й незвернення з відповідною заявою про порушення провадження у справі про банкрутство всупереч вимогам ч. 1 ст. 95 Закону про банкрутство, судова палата погодилася з висновком суду апеляційної інстанції щодо необхідності захисту порушеного права кредитора.

Водночас суд касаційної інстанції зазначив, що належним способом захисту порушених прав кредитора, майнові вимоги якого залишилися незадоволеними внаслідок припинення боржника, яке відбулося з порушенням порядку та процедури його добровільної ліквідації, є відшкодування збитків особами, які ухвалювали рішення і здійснювали ліквідацію юридичної особи – боржника.

Тож, направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, КГС ВС вказав на необхідність здійснити правильну кваліфікацію спірних правовідносин, дослідити й надати належну правову оцінку обставинам щодо наявності в діях відповідачів складу цивільного правопорушення.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 6 липня 2022 року у справі № 906/308/20 можна ознайомитися за посиланням.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.