Средства, которые лицо уплатило добровольно, зная, что у него отсутствует такая обязанность, не подлежат возврату как безосновательно приобретенные – КГС ВС

Если лицо произвело уплату денежных средств, зная, что у нее отсутствует обязательство (отсутствует обязанность) для их уплаты, а впоследствии требует возврата уплаченных денежных средств, то такое лицо ведет себя противоречиво и безосновательно приобретенные денежные средства не подлежат возврату на основании ст. 1212 ГК Украины.

Такой вывод сделал Верховный Суд в составе коллегии судей Первой судебной палаты Кассационного гражданского суда по делу от 17 апреля 2024 г. по делу № 127/12240/22 (производство № 61-18405св23) по иску о взыскании безосновательно приобретенных денежных средств.

Позивач вказував, що вони з відповідачем усно домовилися про створення та фінансування спільного бізнес-проєкту. На забезпечення виконання домовленостей позивач здійснив кілька грошових переказів на банківський картковий рахунок відповідача. Відповідач не виконав свої зобов’язання щодо створення бізнесу та ухиляється від спілкування.

Позивач вважав, що перераховані відповідачеві кошти набуті останнім безпідставно та підлягають поверненню.

Суд першої інстанції, рішення якого залишив без змін апеляційний суд, задовольнив позов, стягнув з відповідача на користь позивача безпідставно набуті кошти.

КЦС ВС скасував попередні рішення, відмовив у задоволенні позову, зробивши такі правові висновки.

ВС зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про те, що грошові кошти, які належали позивачу, набуті відповідачем без достатньої правової підстави, а тому наявні підстави для застосування до спірних правовідносин положень ст. 1212 ЦК України.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).

Тлумачення статей 1212, 1215 ЦК України свідчить, що при визначенні того, чи підлягають безпідставно набуті грошові кошти потерпілій особі, слід враховувати, що акти цивільного законодавства мають відповідати змісту загальних засад, зокрема добросовісності.

В основі доктрини venire contra factum proprium лежить принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Суди не звернули уваги, що безпідставно набуті грошові кошти не підлягають поверненню, якщо потерпіла особа знає, що в неї відсутнє зобов’язання (відсутній обов’язок) для сплати коштів, проте здійснює таку сплату, оскільки вказана особа поводиться суперечливо, якщо згодом вимагає повернення сплачених коштів.

У справі, яка переглядається, позивач добровільно перераховував на картковий рахунок відповідача кошти, знаючи, що між ним і відповідачем відсутнє зобов’язання (відсутній обов’язок) з повернення коштів, а тому поведінка позивача є суперечливою (тобто потерпіла особа вільно і без помилки погодилася на настання невигідних для себе наслідків). При цьому позивач перераховував відповідачу кошти тривалий час, а саме півроку, регулярно, різними сумами (всього було 37 платежів), зазначаючи, що призначенням платежу є поповнення карткового рахунку відповідача. Оскільки позивач не був зобов’язаний перераховувати кошти з огляду на відсутність договірних відносин із відповідачем щодо створення спільного бізнесу, а також будь-яких інших зобов’язань, проте здійснював ці платежі протягом тривалого часу, регулярно, його поведінка щодо вимоги повернення цих коштів є вочевидь суперечливою та недобросовісною.

Отже, немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення безпідставно набутих грошових коштів.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.