Заборона випуску «Цитрамону»: ВС захистив інтелектуальні права

«Судово-юридична газета» вже писала про рішення Верховного Суду по справі №910/7661/17 від 26.02.2019 щодо заборони ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» з міста Харкова випускати медичний препарат під назвою «Цитрамон-Здоров’я».

«Цитрамон» залишиться лише один?

Рішенням господарського суду Києва від 25.07.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, було частково задоволено позов ПАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», а саме:

• заборонено компанії «Здоров'я» застосовувати позначення у вигляді напису «Цитрамон», відповідного шрифту та кольорів, у діловій документації, мережі Інтернет, а також використовувати позначення «Цитрамон» шляхом його нанесення на упаковки товарів;
• використовувати те ж позначення шляхом зберігання, пропонування до продажу і рекламування товарів, на упаковках яких нанесено позначення «Цитрамон»;
• зобов'язано компанію усунути позначення у вигляді напису «Цитрамон», що нанесені відповідним шрифтом та кольорами.

Проте для ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» подібне рішення не було прийнятним, адже судом не було задоволено позовні вимоги у частині виключення Міністерством охорони здоров'я лікарського засобу «Цитрамон-Здоров'я» з Державного реєстру.

Висновок Верховного Суду

У своєму рішенні ВС зазначає, що не може погодитися з висновком попередніх судових інстанцій щодо лише часткового задоволення позовних вимог.

Ст. 5 ГПК України передбачено захист господарським судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів у спосіб, визначений, зокрема, законом.

Верховним Судом наводиться практика Європейського суду з прав людини зі справи «Чагал проти Сполученого королівства» від 15.11.1996, де ЄСПЛ зазначив, що норма ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони вирішені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Відповідно приписів ст. 41 Угоди про торгові аспекти прав інтелектуальної власності, її члени повинні гарантувати, що процедури щодо захисту прав інтелектуальної власності передбачаються іншим законодавством з тим, щоб дозволити ефективні заходи проти будь-якої дії, що порушує права інтелектуальної власності, яка підлягає під цю Угоду; ці процедури мають застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення бар'єрів для законної торгівлі та забезпечити гарантії проти зловживань.

Натомість часткове, а не повне задоволення господарськими судами в даній справі позовних вимог, на думку ВС, та зобов'язання її усунути це позначення не забезпечує ефективного захисту прав і законних інтересів позивача.

Верховний Суд постановив касаційну скаргу ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» задовольнити та визнати недійсним наказ Міністерства охорони здоров'я України №7 від 05.01.2017 у частині реєстрації лікарського засобу «Цитрамон-Здоров'я»; визнати недійсним реєстраційне посвідчення UА/15717/01/01 на лікарський засіб «Цитрамон-Здоров'я»; зобов'язати Міністерство охорони здоров'я України виключити лікарський засіб «Цитрамон-Здоров'я» з Державного реєстру лікарських засобів України та заборонити ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров'я» застосовувати позначення «Цитрамон».

Нечесна гра від ФК «Здоров’я»: чи змінить щось рішення ВС?

За словами адвоката О. Мамуні, це судове рішення створює важливий для фармацевтичного ринку України прецедент. «Ця справа унікальна в своєму роді: чи не перший прецедент, коли скасували рішення МОЗ про реєстрацію препарату на підставі знаку для товарів і послуг. Це сигнал іноземним інвесторам, що в Україні через суди можна ефективно захищати права інтелектуальної власності. Вони досі не вірили, що в Україні це може працювати», — пояснив Мамуня.

З боку компанії ТОВ ФК «Здоров’я» подібні прецеденти далеко не перші. Так, по справі №910/6197/13 щодо зареєстрованого компанією ТОВ ФК «Здоров’я» лікувального засобу «Еспузін-Здоров’я» через схожість назви з препаратом «Еспумізан», зареєстрованим німецькою компанією Berlin-Chemie (Menarini Group) у 2017 році рішенням суду припинено порушення прав інтелектуальної власності та визнано незаконним та частково скасовано наказ Міністерства охорони здоров'я України. І хоча справа тягнеться ще з 2013 року, остання ухвала в ній від 15.02.2018 року, якою ВС відмовив у допуску справи №910/6197/13 до провадження Верховного Суду.

Цей випадок наведено лише як один з багатьох прикладів, адже щодо компанії було подано більше 30(!) позовів зі схожим предметом спору.

Також резонансу у широкого загалу набуло рушення, яким 6 вересня 2018 року Харківський окружний адміністративний суд за відповідним позовом заборонив ТОВ «ДІАТ» ввезення і реалізацію на території України препаратів виробництва «Калцекс». Харківський апеляційний суд скаргу ТОВ «ДІАТ» у справі досі не розглянув, хоча прийняв до провадження ще 18 жовтня 2018 року. Слухання переносилося 8 разів за клопотанням саме ТОВ «ХФП «Здоров'я народу». Потім, в грудні 2018 р. у зв'язку з формуванням замість Харківського Другого апеляційного адміністративного суду провадження передали іншій колегії суддів. Наразі рішення другої інстанції так і немає.

Через тіньові схеми і інтелектуальне рейдерство виникають проблеми з поставками життєво необхідних ліків для пацієнтів Інституту нейрохірургії ім. Ромоданова, клінічної лікарні ДУС, міської лікарні екстреної допомоги Запоріжжя, Подільського онкологічного центру та інших медичних закладів. При тому, що як ТОВ ФК «Здоров’я», так і ТОВ «ХФП «Здоров’я народу», що мають одну юридичну адресу, утворені у 1995 році шляхом поділу заводу «Здоров’я трудівників», вони є систематичними порушниками законодавства вже багато років. Зокрема, ст. 15 ЗУ «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Більш детально про «патентний троллінг» з боку ТОВ ФК «Здоров’я» «Судово-юридична газета» розповідала раніше.

Також нещодавно ми писали про новий законопроект, що стосується аптек.