Стоп терор: Україна ратифікує Додатковий протокол до Конвенції

19:56, 22 апреля 2019
Ратифікація Додаткового протоколу про запобігання тероризму передбачає зміни до Кримінального кодексу України.
Стоп терор: Україна ратифікує Додатковий протокол до Конвенції
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Україна готова ратифікувати Додатковий протокол до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму. Про це свідчать два проекти законів, які 15.04.2019 були подані до Верховної Ради Президентом України Петром Порошенком.

28 жовтня 2018 року Україна підписала Додатковий протокол до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму. Цей протокол покликаний сприяти кращій взаємодії між державами для подолання тероризму та зменшенню негативних наслідків від нього. Основними заходами для досягнення цієї мети є обмін інформацією між державами, удосконалення фізичного захисту осіб та об’єктів, а також поліпшення навчання й  планів координації дій на випадок надзвичайних громадських ситуацій.

Проте для ратифікації цього протоколу та його повного функціонування необхідно було внести деякі зміни до законодавства. Зокрема, корегування потребували Кримінальний кодекс, Кримінальний процесуальний кодекс, Закон України «Про боротьбу з тероризмом», Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Серед іншого, українському законодавству не вистачало такого поняття, як «проходження навчання тероризму».

Першим є законопроект про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму. Безпосередньо у ньому Верховна Рада постановляє ратифікувати Додатковий протокол. Служба безпеки України призначається контактним пунктом, що відповідає за обмін інформацією про осіб, які виїжджають за кордон з метою терористичної діяльності. Також важливою зміною є те, що відтепер Україна обмежить доступ до інформації про осіб, які виїжджають за кордон з метою терористичної діяльності з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і міста Севастополя. Недивно, що у проекті зроблено наголос саме на окупованих агресором областях — це зайвий раз переконує нас у очевидності військового конфлікту та підступності засобів, якими цей конфлікт проводиться з боку сусідів.

Ключовою зміною, що зазначається у другому проекті, є запровадження такого поняття, як «проходження навчання тероризму». Що це таке та яку відповідальність тягне, відтепер буде закріплено у ст. 258-6 Кримінального кодексу України. Відповідно до другої доданої ст. 258-7, перетинання кордону України в будь-якому напрямі  з терористичною метою громадянина України, іноземця або особи без громадянства стане кримінально караним діянням. Зміни у інших законодавчих актах є більше косметичними та полягають у доданні двох нових статей у перелік до старих. Таким чином, усі згадки про ст. 258 – 258-5 Кримінального кодексу замінено цифрами 258 – 258-7. Покаранням у нових статтях є позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, а у випадку групи осіб — від 5 до 10 років.

Очевидно, що ці проекти глобально націлені на процес євроінтеграції України, забезпечення безпеки громадян та державної цілісності.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що Петро Порошенко підписав указ №53/2019 «Про Концепцію боротьби з тероризмом в Україні».

Крім того, трьох поляків звинувачують у тероризмі через підпал союзу угорців в Ужгороді. Мазовецький відділ Національної прокуратури Польщі передав у суд матеріали справи.

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Сергій Дячук
    Сергій Дячук
    суддя Святошинського районного суду міста Києва
  • Юлія Черняк
    Юлія Черняк
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді