Відпустка у зв’язку з карантином у дитини: як оформити

Відповідно до підпункту 3 – 1 частини 1 статті 25 Закону України “Про відпустки” відпустка без збереження заробітної плати у зв’язку із карантином у дитини надається на період оголошення карантину на відповідній території. Управління Держпраці у Рівненській області опублікувало роз'яснення щодо порядку отримання відпустки у зв'язку з карантином у дитини.

Право працівника на таку відпустку зумовлюється здійсненням догляду за дитиною віком до 14 років. Якщо в особовій справі працівника відсутня копія свідоцтва про народження дитини, вона повинна бути долучена до заяви про надання такої відпустки з пред’явленням оригіналу. Здійснення догляду за дитиною матір’ю та батьком презюмується. Інші особи повинні документально підтверджувати цю обставину.

В коло осіб, яким може надаватися відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною в період карантину входять:

• матір або особа, яка її заміняє;
• батько;
• баба, дід;
• інші родичі, які фактично доглядають за дитиною;
• особа, яка усиновила дитину, особа, яка взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків, один із батьків-вихователів.

Іншою обов’язковою умовою надання такої відпустки є оголошення карантину. 

Також, статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що рішення про встановлення карантину, а також про його відміну, негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. 

Отже, працівник не зобов’язаний надавати будь-які документи, які підтверджують встановлення карантину та обмеження на відвідування дітьми закладів освіти у зв’язку з цим.

Важливим аспектом для визначення наявності права на відпустку, передбачену п. 3-1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про відпустки», є знаходження закладу освіти, який відвідує дитина, на території, де встановлено карантин та відповідні обмеження. Це можна підтвердити довідкою про те, що дитина навчається у певному закладі освіти.

Відпустка може надаватися за заявою працівника на весь період встановлення карантину, визначений у розпорядженні Кабінету Міністрів України, або на його частину.
Оскільки, весь період карантину може тривати кілька тижнів і за потреби може продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій. У наказі про відпустку доцільно передбачити автоматичне продовження відпустки у разі продовження карантину та відповідних обмежень. Це відповідатиме змісту карантинних заходів, адже не вимагатиме від працівника написання нової заяви про відпустку, для чого у більшості випадків йому довелося б прибути до місця роботи.

Запровадження інших режимів, у тому числі таких, що передбачають закриття закладів освіти для відвідування учнями та вихованцями, права на відпустку, передбачену п. 3-1 ч. 1 статті 25 Закону України «Про відпустки», не дає.

Відпустка припиняється за заявою працівника або із закінченням карантину чи в день, коли заклади освіти відкриваються для відвідуваннями дітьми. Коли відпустку надано до конкретної дати, вона припиняється достроково у разі дострокової відміни карантину чи відповідних заходів. Також відпустку слід припинити за заявою працівника у разі, коли у нього відпала необхідність у забезпеченні догляду за дитиною.

Раніше «Судово-юридична газета» писала про трудові права на період карантину.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.