Автоматизований арешт коштів боржника: що потрібно знати

Південно-східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Дніпро повідомило, яким чином здійснюється автоматизований арешт коштів боржника та як банки приймають до виконання постанови про арешт та про зняття арешту з коштів. Інформацію оприлюднили на офіційному сайті відомства.

Діджиталізація виконавчого провадження — це зміна підходу до порядку примусового виконання рішень, метою якої є підвищення ефективності діяльності органів державної виконавчої служби, а також підвищення рівня фактичного виконання рішень в цілому.

Наказом Міністерства юстиції України від 16.04.2019 № 1203/5 було затверджено Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів, який було розроблено відповідно до Законів України «Про виконавче провадження», «Про банки і банківську діяльність» та інших законодавчих актів України.

Процедура автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями

Міністерством юстиції України неодноразово зазначалося про необхідність впровадження автоматизованого (електронного) арешту коштів на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах, оскільки на практиці до накладення арешту боржники встигають  вивести кошти з рахунків, а іноді постанова про арешт коштів боржника втрачається та не надходить до банку.

На виконання наказу Міністерства юстиції України від 16.04.2019  № 1203/5 державним підприємством «Національні інформаційні системи», яке є адміністратором автоматизованої системи виконавчого провадження, було розроблено прикладний програмний інтерфейс (АРІ), що реалізує електронну інформаційну взаємодію автоматизованої системи виконавчого провадження з інформаційними системами банків, та Регламент, що описує функціонування зазначеного АРІ.

Автоматизований арешт коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів передбачає накладення  виконавцем арешту на кошти шляхом винесення постанов про арешт коштів боржника у формі електронного документа та прийняття їх до виконання банками.

Інформаційна взаємодія здійснюється за допомогою прикладного програмного інтерфейсу на центральному рівні в електронному вигляді інформаційно-телекомунікаційними засобами із застосуванням засобів технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до Закону України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».

Для запровадження інформаційної взаємодії державне підприємство «Національні інформаційні системи» забезпечує реалізацію інтерфейсів програмування додатків (API), що є системою команд, за допомогою яких здійснюється стандартний обмін даними між суб’єктами інформаційної взаємодії, зокрема, між  державними виконавцями та установами банків.

Характерно, що система побудована таким чином, що банки можуть отримувати і обробляти усі постанови про арешт коштів, а не лише у виконавчих провадженнях про стягнення аліментів, адже відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» банки зобов’язані  накладати арешт за постановою державного виконавця, і законодавець дозволяє державним виконавцям надсилати до банків такі постанови у формі електронних документів.

На сьогоднішній день, така взаємодія при примусовому виконанні рішень здійснюється лише з двома банківськими установами: АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Універсал Банк», проте переваги навіть лише такої електронної взаємодії, більш ніж очевидні.

Порядок прийняття до виконання банками постанов державного виконавця про арешт коштів

Державним виконавцем за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження виноситься постанова про арешт коштів, на яку  накладається кваліфікований електронний підпис із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

Постанови про арешт коштів стають доступними для завантаження банками у день їх формування в автоматизованій системі виконавчого провадження та накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця.

Інформаційні системи банків (ІСБ) за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконують запит щодо наявності постанови про арешт коштів для її виконання.

Відповідальна особа банку виконує постанови про арешт коштів у порядку їх надходження.

Про результат виконання постанови про арешт коштів та наявність або відсутність коштів на рахунку боржника для її виконання в ІСБ формується повідомлення, яке надсилається до автоматизованої системи виконавчого провадження.

У разі відмови в арешті коштів в ІСБ формується повідомлення, де обґрунтовуються причини такої відмови, яке відправляється до автоматизованої системи виконавчого провадження.

Порядок прийняття до виконання банками постанов державного виконавця про зняття арешту з коштів

Державний виконавець також за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження виносить постанову про зняття арешту з коштів, постанову про скасування постанови про арешт коштів, постанову про закінчення виконавчого провадження, постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», на які накладає особистий кваліфікований електронний підпис.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого Законом України «Про виконавче провадження», постанову про зняття арешту з коштів виносить начальник відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, на яку також накладається кваліфікований електронний підпис начальника відділу.

Постанови стають доступними для завантаження банками у день їх формування в автоматизованій системи виконавчого провадження та накладення на них кваліфікованого електронного підпису виконавця.

ІСБ за допомогою прикладного програмного інтерфейсу один раз на годину протягом робочого часу виконують запит щодо наявності постанов для їх виконання та негайно після отримання постанов формує повідомлення про прийняття постанов до виконання банком і відправляє його до автоматизованої системи виконавчого провадження.

Про результати виконання постанов в ІСБ формується повідомлення, що відправляється до автоматизованої системи виконавчого провадження.

У разі відмови у знятті арешту з коштів в ІСБ формується повідомлення, де обґрунтовуються причини такої відмови, яке відправляється до автоматизованої системи виконавчого провадження.

Позитивні наслідки введення автоматизованого арешту коштів боржників

Впровадження електронного обміну інформацією між державними виконавцями та банківськими й іншими фінансовими установами, а також впровадження автоматизованого арешту на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках і на зберіганні в банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, дало можливість суттєво заощаджувати час на примусовому виконанні рішень.

Звісно, в епоху цифрових технологій впровадження електронного обміну інформацією та автоматизованого арешту коштів в інших банках — питання лише часу. 

Так, наприклад, судові виконавці ряду як європейських, так і пострадянських країн, завдяки автоматизованій системі арешту, мають миттєвий доступ до коштів на банківських рахунках як юридичних, так і фізичних осіб, що дозволяє їм шляхом звернення на них стягнення швидко та ефективно виконувати  рішення.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що депутати хочуть моніторити походження коштів, що вносяться як застава у кримінальних провадженнях.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.