Примусове відчуження або вилучення майна в умовах воєнного стану: що слід знати

З початку повномасштабного військового вторгнення РФ на територію нашої держави введено воєнний стан. Дія такого правового режиму в державі передбачає можливість обмеження деяких прав громадян, зокрема, гарантоване законодавством право власності, шляхом примусового відчуження та вилучення майна у його власників для потреб держави. Детальніше про порядок примусового відчуження та вилучення майна в умовах воєнного стану роз’яснили на сайті БПД.

Що таке примусове відчуження та вилучення майна?

Право власності громадян України гарантується статтею 41 Конституції України, яка передбачає, що право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Примусове ж відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об’єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Закон України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» визначає механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави.

Примусове відчуження майна полягає у позбавленні власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.

Вилучення майна, на відміну від примусового відчуження – це позбавлення державних підприємств, державних господарських об’єднань права господарського відання або оперативного управління індивідуально визначеним державним майном з метою його передачі для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану. Вилучення здійснюється без відшкодування вартості.

Хто має право примусово відчужувати майно в умовах воєнного стану?

В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених Указом Президента України про введення воєнного стану, заходи правового режиму воєнного стану, серед яких примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка (пункт 4 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).

Згідно з нормами Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» примусове відчуження або вилучення майна у зв’язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з обласною, районною, міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.

Слід звернути увагу, що у місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з вказаними органами.

У разі вилучення майна для задоволення потреб держави в умовах воєнного стану військове командування складає акт в якому зазначається:

• назва військового командування та органу, який погодив рішення про примусове відчуження або вилучення такого майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення;
• відомості про власника майна;
• відомості про документ, який засвідчує право власності на майно (у разі наявності);
• конкретний опис майна, якого буде достатньо для його ідентифікації;
• сума виплачених коштів (якщо попередньо відшкодовується його вартість).

Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.

До акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв’язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.

У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника, акт складається без її участі. У такому разі власник майна, або його законний представник, має право на подальше ознайомлення з актом.

Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.

До військового командування, згідно з Законом України «Про правовий режим воєнного стану», належать: Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об’єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з’єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Як отримати компенсацію за примусово відчужене майно в умовах воєнного стану?

Право на відшкодування вартості майна (далі – компенсація) у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану.

Компенсація за примусово відчужене майно здійснюється військовим командуванням за рахунок коштів державного бюджету. При цьому компенсація може здійснюватися як перед, так і після його відчуження майна.

Для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене майно його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану мають звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із заявою, до якої додається акт і документ, що містить висновок про вартість майна.

Заява про повернення коштів повинна містити такі відомості:

• повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи;
• місцезнаходження юридичної особи або місце проживання чи перебування фізичної особи;
• ідентифікаційний код юридичної особи чи реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорту фізичної особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби і мають відмітку в паспорті);
• реквізити банківського рахунку.

Компенсація за примусово відчужене майно в умовах правового режиму воєнного стану з наступним повним відшкодуванням його вартості здійснюється протягом п’яти наступних бюджетних періодів.

У випадку, якщо відчужене майно збереглося після скасування воєнного стану, а колишній власник наполягає на його поверненні, таке повернення здійснюється в судовому порядку.

Повернення майна здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, та відповідно до якого колишній власник повинен повернути кошти, які він раніше отримав у зв’язку із відчуженням майна (з вирахуванням розумної плати за використання цього майна).

Крім того, колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Youtube Право ТВ, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.