Елена Шуляк озвучила, как государство планирует решать проблему отходов от разрушений войны

Руководитель партии «Слуга Народа» Елена Шуляк считает, что переработка строительного мусора, образовавшегося в результате разрушений, вызванных войной, может частично обеспечить Украину строительными материалами, необходимыми для ее отстройки. Впрочем, для этого нужно наработать безопасный и эффективный механизм, по которому такая переработка будет происходить.

Об этом народная депутатка сказала во время круглого стола «Преодоление последствий войны: определение объемов и управление отходами от разрушений».

За її словами, у більшості держав вже зараз частка переробки будівельних відходів становить в середньому близько 50% від загального обсягу виробництва будматеріалів. Україна, вважає Олена Шуляк, може перейняти цей досвід, але потрібно врахувати, що будівельні відходи мирного часу і будівельні відходи, утворені внаслідок війни – дві різні історії, тому їхня переробка буде суттєво відрізнятися.

Наприклад, у Нідерландах у повторне використання йде близько 90% будівельних відходів, в Данії – 81%, у Великобританії – 45%, у Фінляндії – 43%.

Парламентарка пояснила – закопування чи спалювання таких відходів призведе до погіршення екологічної ситуації, адже через тривалий період розкладання будматеріали є одними з найнебезпечніших джерел забруднення ґрунту та водних ресурсів. З іншого боку, не можна бездумно розкидати ці відходи по всій території України допоки вони не стануть сировиною.

«Тому ми створили документ, в якому прописаний алгоритм первинного сортування і первинне зберігання, оскільки такі відходи ні в якому разі не можна захоронювати. Тобто, спочатку повинна бути переробка і тільки потім безпечне захоронення. Ми дали ОМС розуміння, як це робити. Законодавчо прописані схеми розміщення таких відходів. Але нам потрібен механізм коректного підрахунку масштабів проблеми: якщо ми прагнемо до повторної переробки відходів від руйнувань, бізнесу потрібно чітко розуміти кількість і структуру таких відходів. Також потрібно встановити власника зруйнованого об’єкта, бо дехто вже може мати плани на переробку утворених будівельних відходів і їхнє повторне використання», – зауважила Олена Шуляк.

Втім найголовніше, за її словами, попереду: потрібно створити основу для підготовки повторного використання цих відходів для всієї країни – первинного очищення, демонтажу і сортування. Зокрема, враховуючи те, що вже був негативний досвід, коли на території однієї з областей відходи від руйнування декількох житлових будинків були просто подроблені і утворилася мішанина з дерева, залізобетону, бетону, цегли, скла, пластику.

«Це означає, що повторно використати такі відходи вже неможливо і ОМС потрібно добряче подумати, що з цією мішаниною робити. Тому, якщо ми говоримо про повторне використання для виробництва тих чи інших будівельних матеріалів, потрібно розуміти, що первинна переробка надзвичайно важлива – вона має бути дуже якісною. Інакше таке будівельне сміття повторно використати ми просто не зможемо», – пояснила Олена Шуляк.

За словами народної депутатки, бізнес розуміє, що відходи від руйнувань можуть бути основою для виготовлення будматеріалів і він готовий до цього навіть попри те, що це дорожче за виготовлення будматеріалів в традиційний спосіб. Тому зараз на часі переглянути і стандарти виготовлення будівельної продукції, і наявну нормативно базу, і підходи до використання повторно тих чи інших складових будматеріалів. Також потрібно проаналізувати, наскільки технічно готові наші виробники будівельних матеріалів до такого роду діяльності, зазначили парламентарійка.

До того ж, підкреслила Олена Шуляк, треба пам‘ятати про 305 регламент ЄС. Саме він передбачає певні стандарти будівельної продукції, тож якісна підготовка вторинної сировини для виготовлення будівельних матеріалів в рамках підходів 305 регламенту дозволить забезпечити надійність будівельних конструкцій, які будуть побудовані з їхнім використанням, підкреслила депутатка.

Вона також зазначила, що потрібно вирішити, де краще дробити будівельне сміття – на місці руйнування або на підприємстві з переробки, обрахувати, як це впливатиме на кінцеву вартість того чи іншого будівельного матеріалу, з’ясувати, чи необхідні виробникам стимули для заходу в бізнес з такою специфікою – податкові чи якісь інші.

«Нам важливо зрозуміти взагалі, яким буде на ринку відсоток будматеріалів, виготовлених з перероблених матеріалів, а також порахувати, яка кількість будматеріалів, виготовлених у такий спосіб, обов’язково повинна бути використана при новому будівництві», – зауважила народна депутатка.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.