Суд у Південній Кореї прирівняв цифрових аватарів до особистостей

Уперше в історії суд визнав, що образ віртуального артиста — це продовження особистості реальної людини. Рішення у справі гурту Plave стало правовим прецедентом. Про це повідомляє South China Morning Post.

Так, у Південній Кореї суд ухвалив революційне рішення у справі про наклеп проти учасників віртуального K-pop гурту Plave, що може докорінно змінити правове розуміння особистості у цифрову епоху.

Суд постановив, що образи аватарів — це не просто анімаційні зображення, а форма самовираження реальних людей, і тому образливі коментарі на їхню адресу є посяганням на честь артистів, які стоять за ними.

Що сталося

Plave — це віртуальний бойз-бенд із п’яти учасників, чий вигляд повністю створено в цифровому форматі, але кожного з них озвучує та «оживлює» реальний виконавець за допомогою технології захоплення руху.

У липні минулого року один із користувачів соцмереж виклав серію відео та коментарів, у яких глузував з учасників Plave, використовуючи нецензурну лексику та принизливі оцінки. Хоча аккаунт згодом було видалено, агентство Vlast подало до суду, вимагаючи компенсації.

Суд підтримав позов, постановивши виплатити кожному з п’яти артистів по 100 тисяч вон (приблизно 73 долари). Хоча це значно менше за 6,5 мільйона, юристи вважають це принциповою перемогою, яка відкриває новий етап у правовому захисті цифрових образів.

Чому це важливо

Суддя Чан Ю-джін у рішенні наголосила: «В епоху метавсесвітів аватар — це не просто картинка, а засіб самовираження, і посягання на нього може розглядатись як порушення честі користувача».

На думку юристів, це перший крок до визнання аватарів як юридичного продовження людської особистості, що створює підґрунтя для подальших правових змін у сфері віртуального контенту.

«Це справжній злам — тепер наклеп на аватара офіційно визнається наклепом на виконавця», — зазначив Но Хьон-бо, головний юрист агентства Vlast.

Особистість чи інтелектуальна власність?

До цього часу віртуальні ідоли розглядалися як інтелектуальна власність компаній. Але стрімке зростання популярності таких образів поставило питання: де проходить межа між цифровим активом і живою особистістю?

Юрист Ім Сон-сун з фірми Hoam пояснює: «Якщо й надалі сприймати аватар лише як цифрову картинку, справжні емоційні та моральні страждання виконавців залишаться поза увагою правосуддя».

Цікаво, що паралельно із цивільною справою порушено й кримінальне провадження про наклеп, що свідчить про новий підхід у правозастосуванні.

Людина за маскою

Політологиня Чон Чі-хе з Університету Пердью зазначає: «Суд визнав, що шкода, завдана аватару, — це шкода гідності реальної людини, яка надає цьому образу життя».

За її словами, це перше в Південній Кореї рішення, яке визнає правовий зв’язок між віртуальним аватаром і людською особистістю. Водночас вона попереджає, що законодавство країни ще не має чітких визначень щодо статусу аватарів, штучного інтелекту чи гібридних особистостей, а отже, попереду — складні юридичні дискусії.

«Це лише початок: ми вступаємо у фазу, коли потрібно буде вирішити — чи мають аватари власні права, чи лише відображають права людини», — додає Чон.

Рішення суду про Plave може стати фундаментом для подальшого формування правової системи у цифрову добу — як у Кореї, так і за її межами.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.