МЗС вважає, що не має права формувати перелік міжнародних організацій для конкурсів до органів судової влади, ДОКУМЕНТ

14:15, 10 вересня 2022
Отже, виникає питання щодо підстав, на яких МЗС формувало такі переліки для конкурсів до ВККС і Вищої ради правосуддя.
МЗС вважає, що не має права формувати перелік міжнародних організацій для конкурсів до органів судової влади, ДОКУМЕНТ
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Міністерство закордонних справ України вважає необгрунтованим, невластивим дипломатичній службі і таким, що не відповідає законодавству наділення МЗС повноваженнями з формування переліків міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері конституційної реформи та/або верховенства права, та/або захисту прав людини, та/або запобігання і протидії корупції.

«На МЗС буде покладено невластиві дипломатичній службі функції із залучення та моніторингу міжнародної технічної допомоги у сфері формування переліку міжнародних партнерів з перевищенням власних повноважень та у порушення норм Конституції України», - йдеться у листі МЗС Комітету Верховної Ради з питань правової політики від 5 вересня 2022 року щодо законопроекту 7662.

Таким чином, виникає запитання, як такі повноваження МЗС виконувало раніше, під час формування складу Конкурсної комісії з відбору ВККС та Етичної ради для відбору Вищої ради правосуддя.

Як відомо, відповідно до закону про відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) перший склад Конкурсної комісії, яка відбирає майбутніх членів ВККС, сформовано з 3 осіб, запропонованих Радою суддів, та 3 осіб, запропонованих міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх 5 років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції.

«Перелік міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції, формується Міністерством закордонних справ України та надсилається до Вищої ради правосуддя», - зазначено у Законі.

За аналогічним принципом сформовано перший склад Етичної ради, яка займається перевіркою кандидатів до Вищої ради правосуддя (3 особи від РСУ і 3 особи, запропоновані міжнародними та іноземними організаціями).

Перелік цих міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх 5 років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції, також було сформовано Міністерством закордонних справ України.

Той же принцип формування Дорадчої групи експертів, які будуть перевіряти кандидатів до Конституційного Суду України, закладено у новий законопроект 7662, який, за словами голови профільного Комітету Дениса Маслова, мають прийняти незабаром.

Так, у законопроекті сказано, що до складу Дорадчої групи входять дві особи, визначені міжнародними та іноземними організаціями, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх 5 років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері конституційної реформи та/або верховенства права, та/або захисту прав людини, та/або запобігання і протидії корупції.

«Міністерство закордонних справ України протягом п’яти днів з дня набрання чинності цим Законом формує перелік міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері конституційної реформи та/або верховенства права, та/або захисту прав людини, та/або запобігання і протидії корупції», - встановлено у законопроекті.

Тобто, пропонується застосувати вже опробований на процедурах ВККС-ВРП принцип.

Втім, безпосередньо МЗС вважає, що наділення його такими повноваженнями суперечить законодавству та Конституції України.

Відповідні зауваження МЗС до законопроекту 7662 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах» розміщені у картці законопроекту як додаток від 05.09.2022 року.

Також МЗС підкреслює, що «досвід взаємодії з міжнародними організаціями засвідчив, що значна їх кількість не вбачає за можливе співпрацю з органами державної влади України у цій сфері, посилаючись на специфіку свого мандату та загальноприйняту практику».

«Міжнародні організації, на звернення української сторони, неодноразово повідомляли про неможливість номінування своїх представників до складу комісій з проведення конкурсів, у тому числі в рамках антикорупційної реформи», - сказано у листі.

Нижче наводимо повністю пропозиції МЗС.

«Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенція і повноваження МЗС, як головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зовнішніх зносин, визначені Законом України «Про дипломатичну службу» та Положенням про Міністерство закордонних справ України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 2016 року No 281.

У проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного Суду України на конкурсних засадах» (далі - проєкт Закону) законодавець передбачає необґрунтовано розширити повноваження Міністерства закордонних справ України, зобов’язавши його формувати перелік міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері конституційної реформи та/або верховенства права, та/або захисту прав людини, та/або запобігання і протидії корупції, та звертатися до суб’єктів формування Дорадчої групи експертів, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 10-3 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Таким чином, на МЗС буде покладено невластиві дипломатичній службі функції із залучення та моніторингу міжнародної технічної допомоги у сфері формування переліку міжнародних партнерів з перевищенням власних повноважень та у порушення норм Конституції України.

Також Порядком залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року №153, встановлено, що Секретаріат Кабінету Міністрів України є координатором діяльності, пов'язаної із залученням, використанням та моніторингом міжнародної технічної допомоги, та здійснює державну реєстрацію проєктів (програм).

У зв’язку з цим, пропонуємо проєкт Закону доповнити змінами про вилучення з Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» пункта 4, яким пропонується покласти на Міністерство закордонних справ України зобов’язання протягом п’яти днів з дня набрання чинності цим Законом сформувати перелік міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх п’яти років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері конституційної реформи та/або верховенства права, та/або захисту прав людини, та/або запобігання і протидії корупції, та звернутися до суб’єктів формування Дорадчої групи експертів, визначених пунктами 4, 5 частини шостої статті 10-3 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Також пропонуємо доповнити змінами про вилучення з частини десятої статті 10-3 «Дорадча група експертів» проєкту Закону, що закріплює за Міністерством закордонних справ України обов’язок отримання відповідних рішень Європейської комісії «За демократію через право», міжнародних та іноземних організацій щодо визначення осіб членами Дорадчої групи.

Принагідно інформуємо, що досвід взаємодії з міжнародними організаціями засвідчив, що значна їх кількість не вбачає за можливе співпрацю з органами державної влади України у цій сфері, посилаючись на специфіку свого мандату та загальноприйняту практику.

Міжнародні організації, на звернення української сторони, неодноразово повідомляли про неможливість номінування своїх представників до складу комісій з проведення конкурсів, у тому числі в рамках антикорупційної реформи.

Таким чином, не всі міжнародні та іноземні організації, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу, можуть і висловлюють бажання надавати свої пропозиції щодо кандидатів до складу конкурсних комісій. Відповідно, участь представників міжнародних організацій завідомо може бути виключно «за згодою».

Враховуючи вищезазначене та з метою усунення вказаних суперечностей МЗС пропонує доопрацювати згаданий законопроект», - йдеться у пропозиціях МЗС за підписом першої заступниці Міністра закордонних справ України Еміне Джапарової.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олена Кунець
    Олена Кунець
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Максим Бужанський
    Максим Бужанський
    член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності
  • Юлія Бойченко
    Юлія Бойченко
    суддя Запорізького окружного адміністративного суду