Маятник американських санкцій: як накладали та знімали санкції з представників Міжнародного кримінального суду

08:10, 13 грудня 2022
Президент може передумати: санкції США є одними із найжорсткіших у світі, але легко змінюються залежно від бажання глави держави та політичної кон'юнктури.
Маятник американських санкцій: як накладали та знімали санкції з представників Міжнародного кримінального суду
Фото: washingtonpost.com
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Як відомо, санкції США є одними із найжорсткіших – їх практично неможливо успішно оскаржити, на відміну від європейських. Втім, хоча санкції складно оскаржити, проте залежно від політичної обстановки та позиції партії, яка перебуває при владі, їх можна скасувати.

Один із найяскравіших прикладів – у квітні 2021 року Президент США Джо Байден зняв санкції та візові обмеження для посадових осіб Міжнародного кримінального суду, зокрема з прокурора МКС Фату Бенсуди та керівника одного з підрозділів суду Факісо Мочочоко, накладені на них за колишнього президента Дональда Трампа.

Так, у вересні 2020 року адміністрація президента США Дональда Трампа оголосила про введення санкцій щодо прокурора МКС через те, що суд продовжує розслідування щодо американських громадян. Помпео, який тоді займав посаду держсекретаря США, назвав МКС «наскрізь корумпованим».

У червні 2020 року Трамп видав указ про запровадження економічних санкцій щодо співробітників МКС, причетних до розслідування ймовірних військових злочинів, скоєних військовослужбовцями США в Афганістані. Проте у квітні минулого року президент Байден скасував указ Трампа.

Крім того, держдепартамент скасував розпорядження від 2019 року про візові обмеження щодо деяких співробітників МКС. При цьому Держдеп наголошує, що ці кроки не означають, що США більше не мають претензій до роботи суду.

«Ми, як і раніше, докорінно не згодні з діями МКС щодо Афганістану та Палестини», - сказав держсекретар Ентоні Блінкен. Проте держдеп тепер вважає продуктивнішим намагатися «вести діалог із судом» із спірних питань, а не вводити санкції.

«Ми зберігаємо наші давні заперечення проти зусиль Суду щодо встановлення юрисдикції щодо персоналу держав, які не підпорядковуються юрисдикції суду, як Сполучені Штати та Ізраїль. Однак ми вважаємо, що наші побоювання щодо цих справ краще вирішувати шляхом взаємодії з усіма зацікавленими сторонами у процесі МКС, а не шляхом запровадження санкцій», - додав Блінкен.

Держдепартамент також нагадав, що підтримує плани щодо реформування МКС.

У статті для The Washington Post кандидат політичних наук та міжнародних відносин в Університеті Південної Каліфорнії Кайл Репп та науковий співробітник ректора факультету соціальних наук Університету Південної Каліфорнії, а також засновник та директор Міжнародної лабораторії правосуддя у William & Mary Келебогілі Звобго проаналізували такий «маятник» .

«МКС розпочав розслідування в Афганістані та на палестинських територіях. Перебуваючи при владі, Джордж Буш-молодший і Барак Обама підтримували роботу суду в одних областях, коли вона відповідала інтересам США, і чинили опір іншим. Ця вибіркова участь означала, що вони могли підтримувати розслідування суду в таких країнах, як Судан та Лівія, відкидаючи при цьому юрисдикцію суду щодо країн, які не є членами МКС, США або союзників США, таких як Ізраїль. Але прокурор МКС послідовно підтверджував юрисдикцію суду над американським персоналом в Афганістані та над ізраїльським персоналом на окупованих палестинських територіях, а саме в секторі Газа та на Західному березі (включаючи Східний Єрусалим).

Розпочате у 2006 році під час другого президентського терміну Буша розслідування в Афганістані стосується можливих військових злочинів та злочинів проти людяності, у тому числі скоєних американськими військовими та розвідниками. Попередні висновки МКС показують, що прокуратуру особливо цікавлять твердження про тортури у місцях тримання під вартою ЦРУ.

Палестинське розслідування було порушено під час другого президентського терміну Обами у 2015 році. Розслідування було запрошено палестинським урядом невдовзі після того, як він став членом МКС. Розслідування стосується ймовірних незаконних дій палестинських та ізраїльських сил — від ракет ХАМАС та палестинських сил до ізраїльських поселень на палестинській території.

Адміністрація Трампа вжила заходів у відповідь проти Бенсуди і Мочочоко. У своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН у вересні 2018 року тодішній президент Дональд Трамп сказав, що «МКС не має ані юрисдикції, ані легітимності», і ця заява, здавалося, означала кінець вибіркової взаємодії США із судом.

У березні 2019 року держсекретар Майк Помпео відкликав візи до США для посадових осіб МКС, включаючи Бенсуда. У своїй заяві Помпео пригрозив МКС «додатковими кроками, включаючи економічні санкції», якщо суд не припинить розслідування щодо американського персоналу в Афганістані.

У березні 2020 року судді суду задовольнили клопотання Бенсуди про завершення її попереднього слідства в Афганістані та початок повного розслідування. Через три місяці, у червні, Трамп видав указ № 13928 про заморожування фінансових активів США та обмеження поїздок осіб, причетних до розслідування, а також членів їхніх сімей», - йдеться у статті.

При цьому, як зазначають автори статті, санкції США не застосовувалися ні до заступника прокурора Джеймса Стюарта з Канади, ні до директора з розслідувань Мішеля де Смедта з Бельгії.

«МКС не може розслідувати справи громадян країн, які не є членами. Однак, згідно з Римським статутом Міжнародного кримінального суду, суд має юрисдикцію щодо всіх дій, вчинених на території країни-члена, включаючи дії громадян країн, які не є членами. Оскільки Афганістан та палестинські території є сторонами Римського статуту, суд підтвердив, що розслідування — і будь-які майбутні звинувачення та переслідування американського та ізраїльського персоналу є законними.

Не дивно, що санкції спричинили серйозну міжнародну реакцію. У червні 67 країн виступили із заявою, в якій підтвердили свою підтримку МКС. У листопаді 74 країни, у тому числі союзники США, такі як Великобританія, Німеччина та Франція, виступили із заявою на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, у якій підтвердили свою підтримку суду та засудили санкції. Втрутилися і правозахисні організації, назвавши санкції каральним заходом і закликавши адміністрацію Трампа скасувати їх. Інші організації чинили тиск на Байдена, щоб той скасував санкції, назвавши їх «безпрецедентною атакою» на верховенство права. Правова ініціатива «Відкрите суспільство» навіть подала до суду на уряд США, стверджуючи, що санкції порушують свободу слова та обмежують її можливості працювати з МКС. Джеймс Голдстон, виконавчий директор організації, заявив, що санкції були «зрадою історичної прихильності Америки до міжнародного правосуддя».

Таким чином, Байден, схоже, повертається до політики Буша та Обами: критикувати в одних сферах і співпрацювати в інших. Ми можемо побачити, як адміністрація Байдена прийме той самий підхід, підтримуючи МКС у деяких сферах, таких як його розслідування в Малі, та виступаючи проти роботи суду в таких місцях, як палестинські території», - зазначають автори статті.

Нагадаємо, МКС було засновано 2002 року в Гаазі. У його компетенцію входить розслідування військових злочинів, геноциду та злочинів проти людяності у країнах та територіях (не визнаних деякими країнами), де відповідальні за це особи можуть уникнути правосуддя. США відмовилися від участі у роботі цього суду. Юрисдикцію МКС Сполучені Штати не визнають.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Інна Богатих
    Інна Богатих
    заступник Міністра юстиції України
  • Ганна Самойлюк
    Ганна Самойлюк
    суддя Одеського окружного адміністративного суду
  • Ольга Шевчук
    Ольга Шевчук
    суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду