Став відомий зміст спільної заяви за результатами Саміту Україна-ЄС, ДОКУМЕНТ

3 лютого за результатами Саміту Україна-ЄС було підписано спільну заяву Президента України Володимира Зеленського та Президента Європейської ради Шарля Мішеля і Президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн.

Зокрема, у ній йдеться про судову реформу.

«Ми підтвердили, що комплексне та послідовне впровадження судової реформи відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, зокрема реформи Конституційного Суду та процедури відбору політично незалежних і кваліфікованих суддів Конституційного Суду, залишається життєво важливим для посилення стійкості України та для забезпечення прогресу у процесі розширення», - зазначено у документі.

Також лідери домовилися продовжити спільну роботу над створенням спеціального трибуналу.

«Україна підкреслила, що віддає перевагу створенню спеціального трибуналу. Ми підтримуємо розвиток Міжнародного центру з переслідування злочину агресії в Україні (ICPA) у Гаазі з метою координації розслідування злочину агресії проти України, збереження та зберігання доказів для майбутніх судових процесів. Цей центр буде пов’язаний з наявною Спільною слідчою групою, яку підтримує Євроюст», - вказано у документі.

Нижче наводимо саму заяву.

Спільна заява за підсумками 24-го саміту Україна – ЄС

3 лютого 2023 року, м. Київ

Президент України Володимир Зеленський та Президент Європейської ради Шарль Мішель і Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн зустрілися сьогодні в Києві для проведення 24-го саміту Україна – ЄС та схвалили таку заяву.

1. Ми зібралися сьогодні в контексті неспровокованої та невиправданої агресивної війни Росії проти України, що триває. Ми засудили це найрішучішим чином та обговорили, як надалі підтримувати Україну та як посилити колективний тиск на Росію, щоб вона припинила війну й вивела свої війська. ЄС підтримуватиме Україну та український народ у боротьбі з агресивною війною Росії, що триває, стільки, скільки буде потрібно. Ми підкреслили історичну важливість рішення Європейської ради від 23 червня 2022 року про визнання європейської перспективи та надання Україні статусу країни-кандидата. Ми підтвердили, що майбутнє України та її громадян – у Європейському Союзі. Ми поділяємо спільні цінності демократії, верховенства права, поваги до міжнародного права та прав людини, включно з правами осіб, які належать до меншин, а також гендерної рівності. ЄС підтвердив свою непохитну підтримку та відданість незалежності, суверенітету й територіальній цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

Угода про асоціацію та процес вступу

Угода про асоціацію, включно з поглибленою та всеосяжною зоною вільної торгівлі, та процес вступу

2. Ми підтвердили нашу відданість подальшому поглибленню наших відносин на основі спільних цінностей і тісних та привілейованих зв’язків. Угода про асоціацію між Україною та ЄС мала й продовжує мати важливе значення для посилення та просування подальшої інтеграції України в ЄС. ЄС нагадав про рішення Європейської ради визнати європейську перспективу України та надати Україні статус країни-кандидата. ЄС підтвердив свою відданість підтримці подальшої європейської інтеграції України. ЄС ухвалить рішення щодо подальших кроків, коли всі умови, зазначені у висновку комісії, будуть повністю виконані. Україна підкреслила свою рішучість виконати необхідні вимоги для якнайшвидшого початку переговорів про вступ.

3. ЄС підтвердив, що комісії було запропоновано надати звіт про виконання умов, зазначених у висновку комісії щодо заявки України на членство, в межах її регулярного пакету щодо розширення у 2023 році. Без шкоди для цього всебічного регулярного звітування ми беремо до уваги намір комісії надати оновлену інформацію навесні 2023 року, яку також буде передано Україні відповідними каналами.

4. ЄС визнав значні зусилля, які Україна продемонструвала протягом останніх місяців у досягненні цілей, що лежать в основі її статусу кандидата на членство в ЄС, привітав реформаторські зусилля України в такі важкі часи та закликав країну продовжувати цей шлях і виконувати умови, визначені у висновку комісії щодо заявки України на членство, з метою просування до майбутнього членства в ЄС.

5. Ми підтвердили, що комплексне та послідовне впровадження судової реформи відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, зокрема реформи Конституційного Суду та процедури відбору політично незалежних і кваліфікованих суддів Конституційного Суду, залишається життєво важливим для посилення стійкості України та для забезпечення прогресу у процесі розширення. Ми визнали роль цивільної Консультативної місії ЄС. Ми привітали збільшення узгодженості України зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою (СЗБП) і нагадали про наше спільне зобов’язання просувати принципи, закріплені в Угоді про асоціацію, зокрема у статті 7(2). Ми привітали прогрес у забезпеченні незалежної та ефективної роботи антикорупційних інституцій та узгодженні медіазаконодавства України із законодавством ЄС щодо аудіовізуальних медіапослуг. Україна і ЄС підтвердили свою відданість повній повазі прав осіб, які належать до меншин, як це закріплено в конвенціях ООН і Ради Європи та відповідних протоколах. У зв’язку з цим Україна продовжуватиме консультації та співпрацюватиме з Венеціанською комісією, продовжуватиме наявний предметний діалог із представниками осіб, які належать до меншин, зокрема щодо відповідного законодавства. ЄС готовий і надалі допомагати Україні в її зусиллях щодо реалізації реформ.

6. ЄС привітав намір України підготувати Національну програму адаптації аcquis (НПАА) на основі Аналітичної доповіді про відповідність українського законодавства праву ЄС відповідно до висновку комісії щодо заявки України на членство у Європейському Союзі. ЄС готовий надати технічну підтримку уряду України в цьому важливому кроці на шляху узгодження українського законодавства з правом ЄС.

7. Ми підтвердили намір повною мірою використати потенціал Угоди про асоціацію, включно з поглибленою та всеосяжною зоною вільної торгівлі (УА/ПВЗВТ), з метою створення умов для поглиблення економічних і торговельних відносин, що ведуть до інтеграції України у внутрішній ринок ЄС. Оновлений План пріоритетних дій щодо посилення імплементації ПВЗВТ на 2023–2024 роки стане дорожньою картою, що окреслить подальші кроки для спрощення доступу України до внутрішнього ринку ЄС. ЄС підтвердив свою готовність надавати необхідну підтримку для проведення асоційованих реформ. ЄС підкреслив сприятливий торговельний ефект від тимчасового призупинення дії всіх тарифів та інструментів торговельного захисту на імпорт з України до ЄС із червня 2022 року. ЄС розгляне запит України на продовження дії цих заходів на період після закінчення їхнього поточного терміну дії. Беручи до уваги позитивний вплив заходів ЄС із лібералізації торгівлі, обидві сторони зобов'язалися забезпечити, щоб будь-які заходи торговельного захисту вживалися у повній відповідності до вимог СОТ та Угоди про асоціацію/ПВЗВТ. Ми привітали реформи України у сфері спрощення митних процедур та торгівлі, а також приєднання до Конвенції про спільний транзит. Україна привітала поточні налаштованість та зусилля ЄС, спрямовані на якнайшвидше включення України до європейського роумінгового простору. ЄС відзначив зусилля, докладені Україною для узгодження свого телекомунікаційного сектору з європейськими нормами, і закликав країну продовжувати рухатися цим шляхом. Ми домовилися активізувати роботу місій ЄС із попередньої оцінки та інші необхідні кроки з метою початку переговорів щодо Угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції (ACAA).

8. ЄС підтвердив своє зобов’язання надавати постійну підтримку в межах поточних проектів і програм. Ми вітаємо вступ України до програм ЄС «МИТНИЦЯ» і «ФІСКАЛІС», її приєднання до програм «Горизонт Європа», «Євратом», «Цифрова Європа» та програми ЄС «Єдиний ринок», а також її участь в Органі європейських регуляторів електронних комунікацій.

Об’єднані у відповіді російській агресивній війні проти України

9. Ескалація агресивної війни Росії проти України є явним порушенням міжнародного права, включно з принципами Статуту ООН. ЄС підтвердив свою непохитну підтримку та солідарність з Україною перед лицем російської агресивної війни, що триває. Ми засуджуємо систематичне використання Росією ракет і безпілотників для нападу на цивільне населення, цивільні об’єкти та інфраструктуру по всій Україні в порушення міжнародного гуманітарного права. Ми рішуче відкидаємо та однозначно засуджуємо спробу незаконної анексії Росією Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України. Як і у випадку з Кримом та Севастополем, Європейський Союз ніколи не визнає законними спроби незаконної анексії будь-яких частин української території. Ми вимагаємо від Росії негайно, повністю та безумовно вивести всі свої військові сили з усієї території України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

10.  ЄС високо оцінив мужність і рішучість українського народу та його керівництва в боротьбі за захист суверенітету, територіальної цілісності та свободи України. Відповідно до Статуту ООН і міжнародного права, Україна реалізує невід'ємне право на самооборону від російської агресії. Вона має право звільнити та відновити повний контроль над усіма окупованими територіями в межах своїх міжнародно визнаних кордонів.

Гуманітарна підтримка

11. У контексті продовження атак Росії на цивільну та критичну інфраструктуру, що загрожує наданню основних послуг, ЄС повністю відданий продовженню надання та координації повного спектра гуманітарної допомоги та допомоги українському суспільству в тісній співпраці з міжнародними гуманітарними організаціями.

Відповідальність

12. Ми підкреслили, що воєнні злочини та інші найсерйозніші злочини, скоєні під час агресивної війни Росії проти України, доказів яких стає все більше, є грубим порушенням міжнародного права. Ми підкреслили нашу підтримку розслідувань прокурора Міжнародного кримінального суду. Росія та всі виконавці й пособники будуть притягнуті до відповідальності. Ми домовилися продовжити спільну роботу над забезпеченням повної відповідальності, зокрема шляхом створення відповідного механізму для злочину агресії, переслідування якого становить інтерес для міжнародної спільноти загалом. Україна підкреслила, що віддає перевагу створенню спеціального трибуналу. Ми підтримуємо розвиток Міжнародного центру з переслідування злочину агресії в Україні (ICPA) у Гаазі з метою координації розслідування злочину агресії проти України, збереження та зберігання доказів для майбутніх судових процесів. Цей центр буде пов’язаний з наявною Спільною слідчою групою, яку підтримує Євроюст.

Обмежувальні заходи

13. Ми обговорили, як надалі підтримувати Україну та як посилити колективний тиск на Росію, щоб вона припинила свою агресивну війну та вивела свої війська з України.

14.  ЄС іще більше посилив і розширив свої обмежувальні заходи проти Росії, зокрема шляхом ухвалення дев’ятого пакету обмежувальних заходів ЄС та запровадження міжнародного обмеження цін на нафту та нафтопродукти. ЄС готовий продовжувати посилювати обмежувальні заходи в тісній координації та співпраці з глобальними партнерами, одночасно забезпечуючи їх ефективне впровадження, запобігаючи обходу санкцій та його сприянню. У цьому контексті ЄС повторює свій заклик до всіх країн приєднатися до санкцій ЄС.

15.  Ми рішуче засудили військову підтримку агресивної війни Росії, яку надає влада Ірану і яку необхідно припинити. У цьому контексті Україна привітала обмежувальні заходи ЄС, схвалені 12 грудня 2022 року. Ми закликали білоруську владу припинити сприяти російській загарбницькій війні, дозволяючи російським збройним силам використовувати територію Білорусі та надаючи підтримку й можливість навчання російським військовим. Білоруський режим повинен повністю дотримуватися своїх зобов’язань згідно з міжнародним правом. ЄС продовжуватиме реагувати на всі дії, що підтримують незаконну та невиправдану агресивну війну Росії, і залишається готовим швидко вжити подальших обмежувальних заходів проти Білорусі.

Справедливий мир

16.  ЄС підтвердив свою готовність підтримати ініціативу України щодо справедливого миру, заснованого на повазі до суверенітету й територіальної цілісності України. На сьогодні Росія не виявила жодної справжньої готовності до справедливого та сталого миру. Ми висловили підтримку формулі миру Президента Зеленського та нашу прихильність активній співпраці з Україною над мирним планом із 10 пунктів. У зв’язку з цим ми підтримуємо ідею Саміту формули миру з метою початку її реалізації. Ми співпрацюватимемо разом для забезпечення якнайширшої міжнародної  участі.

Військова підтримка

17.  Україна привітала зобов’язання ЄС продовжувати надавати політичну та військову підтримку стільки, скільки буде потрібно. Це включає військову допомогу в розмірі понад 3,6 мільярда євро в межах Європейського фонду миру та запуск Місії ЄС із військової допомоги Україні для тренувань на початковому етапі 30 000 військових у 2023 році. Разом із військовою підтримкою, яку надають держави – члени ЄС, загальний обсяг військової допомоги Україні з боку ЄС оцінюється приблизно у 12 мільярдів євро.

Протидія кібер- та гібридним загрозам

18. ЄС підтвердив свою солідарність з Україною у протидії гібридним загрозам і кібератакам та своє зобов’язання продовжувати підтримку щодо цього. Ми підкреслили нашу посилену співпрацю у сфері кібербезпеки та нашу відданість досягненню подальших конкретних результатів. Ми визнали важливість посилення співпраці в боротьбі з маніпулюванням та інформаційним втручанням російської держави, включно з дезінформацією, а також у зміцненні стійкості цифрової трансформації України.

Фінансова підтримка

19. ЄС підтримуватиме Україну стільки, скільки це буде потрібно. Україна вітає надану ЄС допомогу у відповідь на агресивну війну Росії. Загальний обсяг допомоги, наданий Україні Європейським Союзом та його державами-членами, нині становить близько 50 мільярдів євро, що включає фінансову, гуманітарну, екстрену, бюджетну та військову підтримку. Ця допомога також включає зобов’язання надати пакет «макрофінансової допомоги+» обсягом 18 мільярдів євро як швидку фінансову допомогу ЄС для фінансування негайних потреб України та відновлення критичної інфраструктури у 2023 році. Додатково було надано 10 мільярдів євро на підтримку біженців. Україна привітала виплату першого траншу розміром 3 мільярди євро, який сприяв зменшенню гострої ліквідності, яка виникла на початку року.

20.  Близько 8 мільйонів українців отримали притулок у ЄС унаслідок агресивної війни Росії проти України. Переміщені особи з України, які шукають притулку в ЄС, продовжуватимуть користуватися захистом, як це передбачено Директивою про тимчасовий захист, принаймні до березня 2024 року.

Реконструкція – Допомога – Енергетика – Зв'язки

21.  Кампанія Росії зі здійснення систематичних ракетних ударів та атак безпілотниками по українському цивільному населенню, цивільних об’єктах, енергетичній і телекомунікаційній інфраструктурі та інших інфраструктурних об’єктах, що триває, завдає ще більше страждань українському народу та є серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права.

22.  У цьому контексті ми привітали механізм координації, узгоджений на Паризькій конференції щодо стійкості та відновлення України 13 грудня 2022 року, а також роль Механізму цивільного захисту ЄС у його реалізації та підкреслили важливість тісної співпраці з «Групою семи» (G7) та всіма міжнародними партнерами.

23. Ми засудили російські дії на українській Запорізькій атомній електростанції та закликаємо Росію негайно припинити дії, які загрожують безпеці цивільних ядерних об’єктів. Ми підкреслили нашу повну підтримку діяльності Міжнародного агентства з атомної енергії щодо допомоги Україні у забезпеченні ядерної безпеки. ЄС залишатиметься єдиним перед лицем використання Росією енергетики як зброї.

24. Європейський Союз та його держави-члени надали Україні допомогу в натуральній формі на суму 527 мільйонів євро, зокрема у сфері енергетики, через Механізм цивільного захисту ЄС та гуманітарну допомогу на суму 485 мільйонів євро для України у 2022 році. Ми обговорили продовження надання Україні гуманітарної допомоги та допомоги цивільного захисту, зокрема в натуральній формі, а також сприяння у відновленні критичної інфраструктури України, щоб допомогти країні пережити зиму, а також забезпечити населення засобами до існування та базовими послугами, включно з відновленням житла для внутрішньо переміщених осіб, шкіл для українських дітей та невідкладним енергетичним обладнанням, таким як автотрансформатори, енергогенератори та світлодіодні лампи.

25. ЄС нагадав про своє зобов’язання надавати підтримку разом із партнерами щодо швидкого відновлення (Fast recovery) та реконструкції України, включно з відбудовою соціальної інфраструктури та допомогою в розмінуванні, а також у наданні підтримки у сфері охорони здоров’я та психологічної реабілітації й реінтеграції до активного соціального життя. У цьому контексті ЄС оголосив новий пакет допомоги для підтримки гуманітарної протимінної діяльності у розмірі до 25 мільйонів євро. ЄС підтвердив свій намір відігравати провідну роль, зокрема через інклюзивну міжвідомчу координаційну платформу донорів, узгоджену між Україною, «Групою семи» (G7), міжнародними фінансовими установами та іншими ключовими партнерами, спираючись також на результати міжнародних конференцій з питань відбудови України в Лугано та Берліні. ЄС та Україна підкреслили, що допомога, реконструкція, реформи та європейський шлях України взаємодоповнюються, підтримуючи зусилля України щодо її модернізації та узгодження зі стандартами ЄС. Ми визнали вирішальну роль громадянського суспільства, місцевих адміністрацій і приватних акторів у відбудові України.

26. Ми привітали підписання Меморандуму про взаєморозуміння між Європейським Союзом та Україною щодо стратегічного партнерства щодо відновлюваних газів під час саміту, який зміцнить нашу енергетичну безпеку, підтримає нашу боротьбу зі зміною клімату та матиме позитивний вплив на економічне відновлення й подальшу інтеграцію наших енергетичних ринків.

27.  Ми підкреслили важливість подальшої імплементації ініціативи Україна – ЄС «Шляхи солідарності». Охоплюючи торгівлю в усіх секторах та сполучаючи Україну з ЄС та рештою світу, «Шляхи солідарності» стали життєво важливими для економіки України.  З травня до грудня 2022 року вони дали змогу експортувати близько 45 мільйонів тонн українських товарів та, що не менш важливо, імпортувати до України близько 23 мільйонів тонн необхідних товарів. Таким чином українські фермери й бізнес отримали дохід у розмірі близько 20 мільярдів євро. Ми погодилися пріоритезувати зусилля для подальшого зміцнення зв’язків між Україною та ЄС, зокрема шляхом вдосконалення інфраструктурних сполучень, серед іншого шляхом розвитку сумісної залізничної інфраструктури, продовження Угоди про автомобільний транспорт між Україною та ЄС і мобілізації фінансової підтримки ЄС для розвитку «Шляхів солідарності», як це було оголошено у Спільній декларації Україна – ЄС від 11 листопада 2022 року.

Заморожені активи

28. ЄС також активізує свою роботу щодо використання заморожених активів Росії для підтримки відновлення України та з метою відшкодування збитків відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права.

Дипломатична підтримка

29. ЄС і надалі посилюватиме свої поточні дипломатичні зусилля на підтримку України на всіх відповідних міжнародних форумах, закликаючи до непохитної солідарності з Україною проти агресивної війни Росії.

Співпраця з метою посилення глобальної продовольчої безпеки

30. Ми нагадали, що дії Росії із використання продовольства як зброї у своїй загарбницькій війні проти України призвели до глобальних збоїв у сільськогосподарському виробництві, ланцюгах постачання й торгівлі, що підвищило ціни на продукти харчування та добрива до безпрецедентного рівня. Ми відзначили важливість та необхідність у подальшому посиленні реалізації «Шляхів солідарності», які з травня до грудня 2022 року сприяли експорту понад 23 мільйонів тонн українського зерна, олійних та іншої продукції на світові ринки. Спільно із Зерновою ініціативою ООН через Чорне море та програмою «Зерно з України» (Grain from Ukraine) «Шляхи солідарності» мають важливе значення для нашої спільної мети із забезпечення постійної наявності та доступності продовольства й добрив. Ми повністю солідарні з партнерами по всьому світу, посилюючи дипломатичні контакти та підтримку глобальної продовольчої безпеки.

Східне партнерство

31. Паралельно із зусиллями України щодо європейської інтеграції Україна та ЄС визнали важливість подальшого зміцнення персоналізованої регіональної співпраці, включно зі Східним партнерством, яке завдяки своєму диференційованому підходу сприяє підвищенню стійкості нашого Східного сусідства, сприяючи також співпраці у сфері безпеки, включно з енергетичною безпекою та протидії гібридним загрозам.

Європейська політична спільнота

32. Україна та ЄС привітали успішну першу зустріч Європейської політичної спільноти, яка відбулася 6 жовтня 2022 року в м. Прага. Зустріч забезпечила платформу для політичної координації та можливість для поглибленого обміну думками з актуальних питань, що стосуються всього континенту. Ми з нетерпінням чекаємо наступної зустрічі, яка відбудеться в м. Кишинів у першій половині 2023 року.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.