300 електриків, сантехніків і зварювальників 24/7 мають бути готові до ліквідації наслідків атаки: Кабмін запускає нові правила

Після тисяч російських обстрілів питання швидкого відновлення житлових будинків, водопостачання, тепломереж та іншої критичної інфраструктури стало одним із ключових викликів. Саме для того, щоб скоротити час ліквідації наслідків атак, Кабінет Міністрів ухвалив постанову №909, якою запускає дворічний експериментальний проєкт зі створення національних бригад відновлення. До них увійдуть не лише працівники «Укрзалізниці», а й спеціалісти інших підприємств, яких залучатимуть до аварійно-відновлювальних робіт по всій країні.

Що саме ухвалив Кабмін

Кабінет Міністрів 8 липня ухвалив постанову №909 «Про реалізацію експериментального проекту щодо формування національних бригад відновлення, залучення їх до аварійно-відновлювальних робіт та ліквідації наслідків обстрілів і надзвичайних ситуацій». Експеримент триватиме два роки. Його координатором визначено Міністерство розвитку громад та територій.

Передбачається створення спеціальних мобільних формувань, які оперативно виїжджатимуть у регіони після російських атак або інших надзвичайних ситуацій для відновлення критично важливих об’єктів.

Які об’єкти відновлюватимуть

Постанова визначає конкретний перелік напрямів робіт. Національні бригади можуть залучатися до відновлення:

• систем теплопостачання
• мереж водопостачання
• систем водовідведення
• житлового фонду
• ліквідації наслідків обстрілів
• ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.

Тобто йдеться саме про аварійні роботи, які потрібно виконувати максимально швидко, щоб люди могли отримати воду, тепло чи повернутися до своїх осель.

Хто входитиме до складу бригад

Однією з головних новацій стало те, що такі формування створюватимуться не лише з працівників АТ «Укрзалізниця». До складу можуть входити працівники будь-яких юридичних осіб незалежно від форми власності, якщо вони мають необхідних фахівців та погодяться брати участь у проєкті. Серед учасників експерименту: АТ «Укрзалізниця», обласні та Київська міська військові адміністрації, органи місцевого самоврядування, підприємства житлово-комунальної сфери, ОСББ, житлово-будівельні кооперативи, приватні підприємства.

Не менше 300 фахівців – цілодобова готовність

Постанова встановлює мінімальну чисельність учасників. До складу національних бригад має входити не менше 300 працівників. Водночас вони не працюватимуть однією великою командою. «Укрзалізниця» формуватиме кілька окремих бригад із різною кількістю людей та різним професійним складом залежно від конкретного завдання. Наприклад, в одному випадку можуть знадобитися електрики та енергетики, а в іншому – будівельники, сантехніки або зварювальники.

Однією з найбільш цікавих норм документа є вимога про цілодобову готовність. Постанова передбачає, що національні бригади підтримуються у 24-годинній готовності до виїзду. Це означає, що після ухвалення рішення про їх залучення вони повинні максимально швидко приступити до виконання робіт.

Хто вирішуватиме, коли їх залучати

Самостійно виїжджати на місце руйнувань бригади не можуть. Рішення про їх залучення ухвалюватимуть: керівник робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації державного рівня, Державна комісія з питань ТЕБ та НС.

Крім того, бригади можуть працювати за договорами після звернення: військових адміністрацій, місцевих рад, обласних адміністрацій. Підставою у такому випадку стане рішення регіональної або місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Окремо уряд прописав важливу норму. Представники Державної служби України з надзвичайних ситуацій не включаються до складу національних бригад відновлення. Фактично це означає розмежування функцій: ДСНС проводить рятувальні роботи, національні бригади займаються саме аварійним відновленням після завершення рятувальної операції.

Хто оплачуватиме роботи

Постанова передбачає кілька джерел фінансування. Кошти можуть надходити: із державного бюджету, із місцевих бюджетів, з інших джерел, не заборонених законом.

Якщо роботи виконуються невідкладно, спочатку вони можуть фінансуватися за рахунок «Укрзалізниці» або інших юридичних осіб, які беруть участь у відновленні.

Після цього можливе відшкодування фактичних витрат за умови підтвердження їх платіжними документами.

Що це означає на практиці

Фактично уряд створює єдиний механізм швидкого реагування на наслідки масованих атак. Замість того щоб кожна громада окремо шукала необхідних спеціалістів після обстрілів, у держави з’явиться резерв професійних команд, які можна буде оперативно перекидати туди, де вони найбільш потрібні. Якщо експеримент покаже ефективність, після його завершення Мінрозвитку має підготувати пропозиції щодо внесення змін до законодавства та запровадження такого механізму на постійній основі.

Попри назву, національні бригади відновлення не є новим державним органом чи окремою службою. Із тексту постанови випливає, що йдеться про тимчасові аварійно-відновлювальні формування, які створюватимуться в межах експериментального проєкту. Вони формуються з працівників «Укрзалізниці» та інших підприємств і залучаються лише для виконання конкретних аварійно-відновлювальних робіт.

Таким чином, постанова не створює нової юридичної особи або окремої структури державної влади, а визначає механізм координації вже наявних людських та технічних ресурсів.

Чи можуть залучати приватні підприємства

Однією з головних новел постанови стало те, що до виконання аварійно-відновлювальних робіт можуть долучатися юридичні особи незалежно від форми власності. Фактично це означає, що до проєкту можуть залучатися: приватні будівельні компанії, підприємства енергетичної сфери, водоканали, теплокомуненерго, інші організації, які мають відповідних спеціалістів.

При цьому їх участь здійснюватиметься за згодою, а включення працівників до складу бригад відбуватиметься на підставі звернення такого підприємства.

Також варто зазначити, що хоча документ безпосередньо пов’язаний із наслідками збройної агресії РФ, сфера його застосування ширша. Постанова дозволяє використовувати бригади також для ліквідації інших надзвичайних ситуацій. Тобто вони можуть бути залучені не лише після ракетних чи дронових ударів, а й, наприклад, після масштабних аварій на комунальних мережах або стихійних лих, якщо для цього буде прийняте відповідне рішення.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.