Вища рада правосуддя проведе моніторинг всіх суддів Верховного Суду, а НАЗК перевірить їх спосіб життя і декларації

Розпочати моніторинг суддів Верховного Суду Вища рада правосуддя повинна невідкладно, і не пізніше двох тижнів з дня набрання чинності новим законом. Відповідні процедура передбачена законопроектом 9454, який зареєстровано 3 липня 2023 року на виконання рішення РНБО. Авторами проекту виступають Денис Маслов, Максим Дирдін, Микола Стефанчук та інші народні депутати України. «Судово-юридичній газеті» стали відомі деталі цього законопроекту.

Отже, спершу Вища рада правосуддя (ВРП) повинна буде затвердити документи, на базі яких проводитиме перевірку – Порядок моніторингу та Порядок проведення психофізіологічного опитування судді із застосуванням поліграфа.

Моніторинг Верховного Суду буде проводитися за статтею 59-1, яку спеціально введуть до закону про судоустрій і статус суддів.

Стаття передбачає, що моніторинг роботи суду ВРП проводить стосовно всіх суддів ВС.

Предметом моніторингу суддів ВС стане наявність ознак:

• вчинення суддями дисциплінарних проступків (зокрема істотних),
• грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило їх невідповідність займаній посаді,
• а також обставини, що викликають обгрунтований сумнів у законності джерела походження майна.

Також законопроект передбачає, що будь-які особи з дня оприлюднення Вищою радою правосуддя відповідного рішення зможуть надавати до Вищої ради правосуддя інформацію та матеріали щодо вчинення суддями Верховного Суду дисциплінарних проступків, грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило їх невідповідність займаній посаді, а також щодо обставин, що викликають сумнів у законності джерела походження майна.

Одержання за результатами проведення моніторингу роботи суду інформації, що може свідчити про наявність ознак вчинення суддею відповідного суду дисциплінарного проступку (зокрема істотного), грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді, а також інформації, що викликає обгрунтований сумнів у законності джерела походження майна, є підставою для початку здійснення дисциплінарного провадження дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя щодо такого судді.

При цьому передбачається, що якщо на момент початку дисциплінарного провадження за ініціативою Вищої ради правосуддя за результатами такого моніторингу щодо судді Верховного Суду розпочаті інші  дисциплінарні провадження, такі провадження здійснюються Дисциплінарними палатами ВРП першочергово.

Після прийняття рішення про проведення моніторингу роботи суду Вища рада правосуддя звертається до НАЗК, із:

• вимогою провести моніторинг способу життя суддів Верховного Суду,
• а також із запитом про проведення повної перевірки декларацій, поданих такими суддями.

Під час проведення моніторингу роботи суду Вища рада правосуддя має право:

1) звертатись до суддів та працівників апарату ВС, а також спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, їх посадових осіб, будь-яких юридичних та фізичних осіб із запитом щодо надання пояснень документів чи інформації для перевірки належного виконання суддями ВС їх обов’язків та встановлення наявності або відсутності ознак вчинення ними дисциплінарних проступків (зокрема істотних), грубого чи систематичного нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило їх невідповідність займаній посаді, а також щодо законності джерел походження майна;

2) призначити для суддів проведення психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа відповідно до предмету моніторингу роботи суду;

3) викликати суддів та працівників апарату Верховного Суду для надання пояснень з питань, що стосуються предмету моніторингу роботи суду.

Слід зауважити, що відповідно до іншої нової статті результати поліграфа можуть використовуватися як одне із джерел інформації, що підлягає оцінці разом з іншою сукупністю зібраної інформації і матеріалів.

Однак результати опитування не можуть бути підставою для притягнення судді до відповідальності.

Опитування судді на детекторі брехні буде проводиться за його згодою. А сама по собі відмова від проходження опитування не є підставою для притягнення судді до відповідальності.

При цьому інформація та матеріали, отримані від анонімних джерел, а також інформація та матеріали, джерела походження яких встановити неможливо, Вища рада правосуддя не розглядатиме.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.