Верховний Суд виснував, коли непризначення обвинуваченій захисника не є порушенням права на захист

11:35, 3 вересня 2023
Адвокат обвинуваченої стверджував, що під час апеляційного розгляду було порушено право на захист, оскільки суд не вирішив клопотання захисника, у якого було припинено право на заняття адвокатською діяльністю, про продовження здійснення ним захисту або призначення обвинуваченій безоплатного захисника за кошти держави.
Верховний Суд виснував, коли непризначення обвинуваченій захисника не є порушенням права на захист
Джерело фото: depositphotos.com
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Якщо під час апеляційного перегляду кримінального провадження, в якому участь захисника необов’язкова, було припинено право на зайняття адвокатською діяльністю адвоката, який здійснював захист обвинуваченої особи, однак обвинувачений, який не є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу, не звернувся до суду про надання йому такої допомоги, то непризначення обвинуваченому апеляційним судом захисника з центру надання безоплатної вторинної правової допомоги не є порушенням права на захист.

Про це йдеться у постанові Касаційного кримінального суду ВС від 15 червня 2023 року по справі №756/15676/21.

Обставини справи

За вироком Оболонського районного суду Києва від 18 жовтня 2021 року жінка засуджена за ч. 1 ст. 309 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік. За сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань їй призначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців. Ухвалою Київського апеляційного суду від 27 жовтня 2022 року апеляційну скаргу захисника залишено без задоволення, а вирок районного суду – без зміни.

У касаційній скарзі захисник просив змінити ухвалу апеляційного суду та звільнити жінку від кримінальної відповідальності.

Зазначав, що під час апеляційного розгляду було порушено право обвинуваченої на захист, оскільки суд не вирішив клопотання захисника, у якого було припинено право на заняття адвокатською діяльністю, про продовження здійснення ним захисту або призначення обвинуваченій безоплатного захисника за кошти держави.

Також стверджував, що про час та дату апеляційного розгляду обвинувачена не була належним чином повідомлена, що є порушенням її прав. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов невірного висновку про відсутність підстав для застосування до неї положень ч. 4 ст. 309 КК України.

Позиція Верховного Суду

У касаційній скарзі захисник стверджує про порушення права обвинуваченої на захист під час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Ці доводи колегія суддів ККС ВС вважає безпідставними з огляду на таке.

Однією з головних засад кримінального провадження є забезпечення права на захист (ст. 20 КПК), яке полягає у наданні підозрюваному, обвинуваченому, виправданому та засудженому можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, праві збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Тобто, право на захист є широким поняттям і охоплює різні процесуальні можливості особи для свого захисту, один із яких є залучення захисника для надання особі правової допомоги.

При цьому положеннями ст. 45 КПК визначено, що захисником може бути виключно адвокат, який відповідає наведеним у ст. 6 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вимогам, зокрема, має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю. Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у цьому Реєстрі містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Матеріалами провадження встановлено, що на час апеляційного розгляду було припинено дію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю адвоката, який здійснював захист обвинуваченої, тобто, відповідно до зазначених вимог закону, він не мав права бути захисником у кримінальному провадженні. У той же час, захисник звернувся до суду апеляційної інстанції із клопотанням про допуск його до участі у кримінальному провадженні в якості захисника попри відсутність у нього таких процесуальних підстав. Тому апеляційний суд не мав підстав для допуску, виходячи з вищенаведених вимог закону.

У касаційній скарзі захисник стверджує, що за вказаних обставин суд повинен був вирішити питання про призначення обвинуваченій безоплатного захисника.

Положеннями ч. 3 ст. 20 КПК визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, підозрюваному, обвинуваченому правова допомога надається безоплатно за рахунок держави.

При цьому ст. 14 Закону «Про безоплатну правову допомогу» визначено чіткий перелік осіб, яким така допомога надається за кошти держави. Цей перелік є вичерпним.

Слід звернути увагу, що заяву про надання правової допомоги за кошти держави подає безпосередньо особа, яка такої допомоги потребує, а не інша особа. Такої заяви обвинувачена не подавала. Крім того, матеріали провадження не містять жодних передбачених вказаним Законом або Кримінальним процесуальним кодексом України підстав для призначення захисника з центру надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Враховуючи наведене, колегія суддів ККС ВС не вбачає порушень права на захист засудженої, про які вказує у касаційній скарзі адвокат.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

 

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Наталія Сидор
    Наталія Сидор
    суддя Львівського окружного адміністративного суду