В Офісі Президента готують зміни до закону про судоустрій щодо нової мапи судів

В Офісі Президента готують зміни до закону про судоустрій для запровадження нової мапи судів. Про це повідомив генеральний директор Директорату з питань правової політики Офісу Президента України Віктор Дубовик.

Як відомо, наприкінці 2017 року в Україні почали обговорювати оптимізацію, тобто, укрупнення судів. «Судово-юридична газета» писала, що у лютому 2024 року обговорювалися два варіанти мапи судів. Перший варіант нової «мапи судів» передбачає скорочення кількості загальних місцевих судів до 220. Другий, більш радикальний варіант, передбачає скорочення кількості загальних місцевих судів до 151.

Як зазначив Віктор Дубовик за результатами нещодавньої зустрічі з донорськими проектами, при формуванні нових окружних судів бралися до уваги декілька факторів:

• населення відповідного округу
• навантаження на суддів
• віддаленість населених пунктів округу від новоутвореного суду.

«Реформою передбачається, що місцеві окружні суди, утворюються шляхом реорганізації (злиття) районних, районних у містах, міських, міськрайонних судів на матеріально-технічній базі відповідних місцевих загальних судів.

Оптимізація мережі місцевих судів, як очікується, буде здійснена у декілька етапів.

На першому етапі новоутворені суди функціонуватимуть у наявних будівлях судів, які реорганізуються. Більшість окружних судів продовжать працювати в кількох приміщеннях у різних населених пунктах.

На другому, завершальному етапі суд буде функціонувати і здійснювати правосуддя лише у опорному (базовому) суді. Реалізація цього етапу є довгостроковою, оскільки потребуватиме додаткового будівництва чи реконструкції будівель судів, достатніх для розміщення усіх суддів. Рішення щодо готовності того чи іншого суду перейти до реалізації другого етапу визначатиме Державна судова адміністрація України, виходячи зі стану приміщень суду, фінансового забезпечення» - пояснив Віктор Дубовик.

За його словами, впровадження такої моделі побудови мережі судів дозволить вже на першому етапі її реалізації автоматично вирішити питання так званих «малоскладових» судів (1 – 3 судді), визначитися з кількістю керівних посад та упорядкувати структуру апаратів судів.

Важливим у контексті формування нової мережі місцевих загальних судів є затвердження Вищою радою правосуддя Методики визначення чисельності суддів у судах та методології розрахунку суддівського навантаження.

Крім того, окремо Дубовик зупинився на нормативах кадрового, фінансового, матеріально-технічного та іншого забезпечення судів. Проект цього документу досить тривалий час дискутується, у тому числі з залученням експертів міжнародних проектів.

«Без затвердження та використання цих двох документів утворити нову, ефективну мережу місцевих загальних судів може бути доволі складно.

Окрім того, задля належного функціонування нових судів за пропонованою моделлю важливим є прийняття змін до Закону «Про судоустрій і статус суддів».

Так, цим проектом має бути визначено:

• питання незмінюваності судді при передачі справи з одного суду до іншого у зв’язку з ліквідацією, реорганізацією суду;
• повноваження зборів суддів суду визначати особливості роботу суду, якщо він знаходиться у декількох приміщеннях» - пояснив Віктор Дубовик.

Зі свого боку, голова Верховного Суду Станіслав Кравченко зауважив, що ще в липні 2020 року Верховна Рада затвердила новий адміністративно-територіальний устрій України, але існуюча на сьогодні мережа судів не була узгоджена з ним, і з цим пов’язана низка кадрових, фінансових і матеріально-технічних питань.

Це також суттєво ускладнює забезпечення доступу до правосуддя. До того ж більшість державних органів, зокрема прокуратура та Національна поліція України, вже привели свою структуру у відповідність до нового адміністративного поділу держави.

Нині в усій країні гостро стоїть питання щодо нестачі кадрів – третина посад суддів є вакантними. У зв'язку із цим останніми роками окремі суди не здійснюють правосуддя, а в деяких – неможливо сформувати колегію для розгляду справи. Це не лише ускладнює роботу, а й призводить до надмірної тривалості проваджень. Очікується, що до кінця цього року буде призначено близько 500 нових суддів, але це лише 10 % від реальної потреби. До того ж до Вищої ради правосуддя щотижня надходять заяви суддів про відставку.

Цим зумовлене й надмірне навантаження на суддів. При цьому впродовж 2023 року суди всіх юрисдикцій та інстанцій розглянули приблизно 4,3 млн проваджень.

«Якщо не вжити заходів і не впровадити реформу мережі судів, ми ризикуємо тим, що через рік чи два значна частина території України залишиться без судового контролю», – наголосив Станіслав Кравченко.

За словами Станіслава Кравченка, у процесі створення нової мапи судів її приведення у відповідність до адміністративно-територіального устрою та укрупнення судів – це лише перший крок. Далі слід розглянути питання щодо вдосконалення алгоритму передачі справ з урахуванням кадрової ситуації в кожному окремому суді з тим, щоб забезпечити належний рівень доступу до правосуддя та оптимізувати навантаження на суддів.

В свою чергу, голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов зазначив, що він підтримує ідею ухвалення єдиного Закону який оптимізує всю систему місцевих загальних судів України, але такий Закон повинен впроваджуватися поступово, з огляду на безпекову ситуацію починаючи з однієї з найменших за розмірами області — Закарпатської.

«Після того як на її основі ми проаналізуємо отриманий досвід, починаючи від конвою, авторозподілу судових справ та закінчуючи пошуком судових приміщень, Вища рада правосуддя зможе поступово розпочинати оптимізацію судів в інших областях України» - зазначив голова Комітету ВР з питань правової політики Денис Маслов.

Як писала «Судово-юридична газета» у серпні 2022 року, новий етап процесу оптимізації судів мав розпочатися із Закарпатської області. 

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.