Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом – ОП ККС ВС

Закінчення встановлених у частинах 1, 2 ст. 80 КК строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому цим вироком покарання, з урахуванням положень частин 3 та 4 цієї статті.

Покарання, строк давності виконання якого сплив відповідно до положень ст. 80 КК, не може бути приєднано до покарання, призначеного за новим вироком, при вирішенні питання про призначення покарання за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК.

Суд у конкретному кримінальному провадженні може прийняти рішення щодо звільнення особи від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, за наявності для цього підстав, передбачених ст. 80 КК, не лише в порядку статей 537, 539 КПК, а й за наслідками розгляду справи, про що має бути зазначено в резолютивній частині рішення. На це вказала Об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 лютого 2025 року по справі №229/207/24.

Обставини справи

Місцевий суд вироком від 12.02.2024 засудив обвинуваченого за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 309 КК та на підставі частин 1, 4 ст. 71 КК за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком суду першої інстанції від 27.09.2021, остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 10 днів.

Ухвалою апеляційного суду задоволено апеляційну скаргу сторони обвинувачення та змінено вирок місцевого суду від 12.02.2024. Виключено зі вступної частини вироку посилання на судимість обвинуваченого за вироком місцевого суду від 27.09.2021. Виключено з інкримінованого особі обвинувачення за ч. 4 ст. 185 КК кваліфікуючу ознаку – «вчинення повторно».

Також виключено з мотивувальної та резолютивної частин вироку посилання на призначення обвинуваченому остаточного покарання на підставі ст. 71 КК.

У касаційній скарзі прокурор стверджує, що апеляційний суд, приймаючи рішення щодо застосування ст. 80 КК в цьому кримінальному провадженні, залишив поза увагою те, що відсутні рішення суду, постановлені в порядку статей 537, 539 КПК, про звільнення обвинуваченого від відбування покарання, призначеного попереднім вироком від 27.09.2021, а також відомості про відбуття вказаного покарання.

Підстави розгляду кримінального провадження ОП ККС ВС: необхідність відступити від висновку про застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в постанові колегії суддів Другої судової палати ККС ВС від 2.11.2023 у справі № 521/5428/22, відповідно до якого з огляду на приписи ч. 1 ст. 74, частин 1, 3, 4 ст. 80 КК, для звільнення особи від відбування покарання, у зв’язку із закінченням строку давності виконання обвинувального вироку, необхідно встановити обставини, що дають підстави для прийняття такого рішення, ухвалення якого регламентують статті 537, 539 КПК.

Позиція ОП ККС ВС

Об’єднана палата Касаційного кримінального суду ВС залишила без змін ухвалу апеляційного суду.

ОП ККС ВС зазначає, що приймаючи рішення щодо нового обвинувачення особи на стадії судового розгляду, суд, встановивши підстави, передбачені ст. 80 КК, може прийняти рішення щодо звільнення особи від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання попереднього обвинувального вироку та відповідних правових наслідків цього. При цьому відсутність у матеріалах конкретного кримінального провадження даних про те, що особа була звільнена судом від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання попереднього обвинувального вироку в порядку ст. 537, 539 КПК або відбула це покарання, не може розцінюватись як ухилення цією особою від відбування покарання.

Ухилення від відбування покарання як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку є особливим юридичним фактом і питання його вирішення належить до компетенції суду, а отже цей факт слід встановлювати з дотриманням вимог процесуальної форми.

Редакція ч. 3 ст. 80 КК певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч. 3 ст. 80 КК Загальної частини КК, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК.

Отже, роблячи висновок про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч. 3 ст. 80 КК, суд тим самим фактично визнає її винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить частині першій ст. 62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.

Стаття 152 КВК також передбачає можливість звільнення засудженої особи від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. Реалізується таке звільнення в порядку та на підставі ст. 537, 539 КПК на стадії виконання вироку. Проте вказані положення не визначають такий порядок звільнення особи від відбування покарання з підстави, передбаченої ст. 80 КК, як єдиний і безальтернативний.

Висновок щодо правозастосування положень ст. 80 КК, статей 537, 539 КПК:

Закінчення встановлених у частинах 1, 2 ст. 80 КК строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення засудженого від відбування призначеного йому цим вироком покарання, з врахуванням положень частин третьої та четвертої цієї статті. Покарання, строк давності виконання якого сплив відповідно до положень ст. 80 КК, не може бути приєднано до покарання, призначеного за новим вироком, при вирішенні питання про призначення покарання за сукупністю вироків відповідно до ст. 71 КК. Суд у конкретному кримінальному провадженні може прийняти рішення щодо звільнення особи від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку, за наявності для цього підстав, передбачених ст. 80 КК, не лише в порядку статей 537, 539 КПК, а й за наслідками розгляду справи, про що має бути зазначено в резолютивній частині рішення.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.