Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував парламенту прийняти в першому читанні законопроект 13260 про зміни до Кримінального кодексу і Кримінального процесуального кодексу, які усунуть проблеми з порядком звільнення від кримінальної відповідальності поновлених на службі військових, які раніше вчинили СЗЧ чи дезертирство.
Справа у тому, що наразі з’явилась певна кількість військовослужбовців, які добровільно та у строки повернулися до служби та були поновлені командирами.
Проте вони не можуть скористатися підставою для звільнення від кримінальної відповідальності, оскільки не можуть надати до суду письмову згоду командира (начальника) військової частини на поновлення та продовження проходження такою особою військової служби, так як вже поновлені на військовій службі та несуть її.
Законопроектом 13260 до перехідних положень КК вводиться норма, п. 24, яка розділяє осіб, які до набрання чинності цим запланованим до прийняття новим законом 13260 вперше вчинили СЗЧ чи дезертирство, на дві категорії. Відповідно, у перехідних положеннях КПК з’явиться пункт 20-10, який регулює порядок звільнення від кримінальної відповідальності.
Перші – які вперше вчинили такі злочини до набрання сили як законом законопроектом 13260 (дата набрання сили поки невідома, бо він не прийнятий). Вони можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності з підстав та в порядку, що діяли до набрання чинності новим законом.
Для цієї категорії прокурор або суд, встановивши на стадії досудового розслідування або судового провадження наявність підстави для звільнення такої особи від кримінальної відповідальності, повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби.
Перелік військових частин (установ), командири (начальники) яких, уповноважені надавати письмову згоду, визначається центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво ЗСУ та іншими військовими формуваннями.
У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд своєю ухвалою зобов’язує звільнену особу не пізніше 72 годин, з дня набрання такою ухвалою законної сили, прибути до відповідної військової частини або місця служби, а командира військової частини (установи) поновити таку особу на військовій службі в день її прибуття.
Друга категорія – це ті, хто добровільно повернувся до відповідної військової частини чи місця служби, і продовжили виконання обов’язків військової служби. Вони звільняються від кримінальної відповідальності, якщо після повернення до частини чи місця служби продовжили виконання обов’язків військової служби не менше 3 місяців, а у разі завершення воєнного стану або звільнення за станом здоров’я незалежно від терміну проходження військової служби після повернення до військової частини (місця служби).
Встановивши на стадії досудового розслідування або судового провадження наявність підстави для звільнення такої особи від кримінальної відповідальності, прокурор або суд повинен також отримати відповідний документ, в якому зазначається підтвердження командира (начальника) військової частини (установи) про дату і час добровільного повернення особи до відповідної військової частини (місця служби) та тривалість проходження такою особою військової служби після повернення.
Для обох категорій до клопотання прокурора про звільнення особи від кримінальної відповідальності також повинна бути додана письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження підозрюваним військової служби або відповідний документ, в якому зазначається підтвердження командира (начальника) про дату і час добровільного повернення особи до відповідної військової частини (місця служби) та тривалість проходження служби після повернення.
Таким чином, основний масив змін стосується перехідних положень КК та КПК.
Відповідно зі статті 401 КК виключається ч. 5, в якій наразі встановлено, що особа, яка вперше вчинила СЗЧ чи дезертирство, може бути звільнена від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) на продовження військової служби.
Внаслідок вищезгаданого скасування ч. 5 ст. 401 КК зі статті 286 КПК виключається норма про те, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи).
Відповідно передбачено, що до клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності (скасовується необхідність згоди командира).
Як раніше писала «Судово-юридична газета», Верховна Рада 30 квітня прийняла закон 4392-IX, яким продовжила дію спрощеного механізму повернення військовослужбовців до 30 серпня 2025 року, а також розповсюдила дію цього механізму на військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини чи місця проходження служби або ж дезертирували в період з 29 листопада 2024 року (законопроект 13177).
Також цим законом скасовується інститут призупинення військової служби таким військовослужбовцям під час дії воєнного стану.
Ще один законопроект 13346 пропонує виключити чинну норму про те, що військовослужбовці, стосовно яких судом постановлено ухвалу про закриття кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності на підставі, передбаченій ч. 5 статті 401 КК, зобов’язані невідкладно, але не пізніше 3 діб після набрання такою ухвалою законної сили, прибути до вказаних в ухвалі військових частин (місць проходження військової служби) для продовження проходження військової служби.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.