«Ми звільнимося у відставку, тому що у нас є гідність» – у Верховному Суді виступили проти «переоцінки» суддів

Комітет Верховної Ради з питань правової політики 12 червня 2025 року провів обговорення законопроекту № 13165-2 до другого читання, а також пропозицій, які надійшли від Генерального директорату Європейської комісії з питань розширення та східного сусідства (DG ENEST).

Хто та що вимагає від українських уряду та парламенту

Нагадаємо, що 3 червня Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект № 13165-2.

Законопроект передбачає, що перевірці підлягають декларації доброчесності нового, більш деталізованого зразку, фактично усіх суддів країни у відповідності до заздалегідь встановленого порядку.

Разом з тим у парламенті ще раніше був зареєстрований ще один законопроект - № 13165, ініціатором якого є Кабінет міністрів. Законопроект передбачає, що після набуття законом чинності протягом 24 місяців ВККС та Громадська рада доброчесності проводять перевірку декларацій доброчесності та родинних зв’язків суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів за весь період їх кар’єри.  

Наслідками перевірок, відповідно до запропонованого Урядом законопроекту, може стати притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності за декларування завідомо недостовірних відомостей.  

Як розповідала «Судово-юридична газета», в Уряді наголошують, що саме на такому варіанті перевірок наполягають іноземні партнери України в рамках дотримання нею своїх міжнародних зобов’язань в питаннях подолання корупційних ризиків у судовій владі. У свою чергу у Верховному Суді та у парламенті запідозрили, що насправді мова йде про лобіювання інтересів іноземних проектів технічної допомоги та українських громадських організацій з іноземним фінансуванням, які власне й будуть задіяні у перевірці декларацій суддів.

Також у Верховному Суді та парламенті висловили думку, що ніяких міжнародних зобов’язань щодо обов’язкової перевірки як суддів ВС, ВАКС, так і українських суддів в цілому, насправді взагалі не існує.

Спроба зрозуміти незрозуміле

Під час засідання Комітету 12 червня народні депутати та представники судової влади знову спробували розібратися, хто та чому вимагає від української влади прийняти закон, яким буде започаткована масштабна перевірка доброчесності суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів, тобто Вищого антикорупційного суду, а також українських суддів в цілому.

Як розповідала «Судово-юридична газета», попередня спроба з’ясувати, кому та навіщо знадобилося перевіряти доброчесність суддів Верховного Суду, фактично зазнала невдачі – 27 травня Міністерство юстиції лише повідомило, що така перевірка необхідна для виконання євроінтеграційних зобов’язань України, а також для виконання вимог плану фінансової підтримки на 2024-2027 роки, відомого як Ukraine Facility Plan.

Однак 12 червня у засіданні Комітету взяв участь не тільки представник Міністерства юстиції, але й представник Міністерства економіки, яке є національним координатором виконання вимог Ukraine Facility Plan.

Начальник Управління координації впровадження Україною плану Ukraine Facility Валерій Прокопець розповів, що на перевірці доброчесності суддів Верховного Суду та ВАКС наполягає Єврокомісія, яка через свій Директорат з питань розширення надіслала до Мінекономіки відповідного листа.

«У нас дійсно немає офіційних листів від Єврокомісії, саме як вищого органу виконавчої влади ЄС, однак лист щодо необхідності запровадження перевірок доброчесності суддів Верховного Суду надійшов до нас з офіційної службової електронної адреси Генерального директорату Єврокомісії з питань розширення та східного сусідства. Це традиційний спосіб комунікації – нам на електронну пошту надсилають лист з рекомендаціями за підписом конкретної службової особи Єврокомісії, а Мінекономіки у подальшому доводить викладені позиції до того чи іншого органу влади, які задіяний у виконанні Ukraine Facility», - розповів Валерій Прокопець.

Представник Мінекономіки додав, що подібні листи від Генерального директорату ЄК з питань розширення та східного сусідства, у міністерстві та в Уряді вважають офіційною позицією Єврокомісії з тих чи інших питань.

«Якщо у процесі опрацювання рекомендацій виникають якійсь запитання або є необхідність щось уточнити, то раз на місяць з представниками Єврокомісії відбуваються зустрічі, тобто проводяться додаткові консультації. В цілому хочу зазначити, що невиконання рекомендацій наших партнерів може викликати негативні для нас наслідки», - повідомив Валерій Прокопець.

Втім, на запитання депутатів, чи залучаються під час консультацій з Єврокомісією представники судової влади України, посадовець відповів дещо ухильно.

«Ми і зараз проводимо консультації з судовою владою», - зазначив представник Мінекономіки.

Заступник міністра юстиції Олександр Банчук додав, що дійсно, перевірка доброчесності суддів Верховного Суду не є прямою вимогою Ukraine Facility Plan, а є свого роду «баченням» Єврокомісії процесу відновлення довіри до Верховного Суду.

«Але це є позицією Єврокомісії щодо України як до держави, яка є кандидатом в члени ЄС. І так, Єврокомісія нас просто ставить перед фактом, як кандидата до ЄС, які нам рекомендації необхідно виконати. Вимога про необхідність здійснити перевірку доброчесності викладена у двох Звітах стосовно розширення ЄС за 2023 та 2024 роки, а також у «Дорожній карті з верховенства права» у межах переговорного процесу щодо вступу України до ЄС», - розповів представник Мінюсту.

Опонентом представників органів виконавчої влади виступив перший заступник керівника апарату Верховного Суду Расім Бабанли.

«У «Дорожній карті» мова йде все ж таки про запровадження індивідуальних перевірок декларацій доброчесності суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів на основі ризикорієнтованого підходу. Тобто, мова йде не про колективну та тотальну перевірку суддів, а виключно про перевірки у випадках, коли для цього є реальні підстави. Потрібно ширше дивитися на речі, а не тільки трактувати якесь одне речення», - зазначив Расім Бабанли.  

«Повстання» Верховного Суду

Особливо емоційним був виступ на Комітеті заступника голови Верховного Суду Олександра Мамалуя, який представляв позицію суддівського корпусу головного суду країни.

«Ми проти цієї перевірки, ми проти перевірки суддів Верховного Суду та ВАКС. Ніяких підстав для таких перевірок наразі немає. Верховний Суд працює менше 8 років, але його постійно намагаються затягнути в якісь оцінювання та перевірки. Це огидно для нас. Ми нікому нічого поганого не зробили. Особисто я нікому не дозволю себе перевіряти. Хто взагалі ці люди, що збираються нас перевіряти? Чому вони вирішили, що можуть отримати право перевіряти нас? Судді Верховного Суду працюють та допомагають армії. Вони так само несуть тягар війни, як і інші члени нашого суспільства», - повідомив Олександр Мамалуй.

Суддя зазначив, що якщо справа все ж дійде до перевірок доброчесності суддів Верховного Суду, то більшість з них звільняться у відставку.

«Більше ста суддів Верховного Суду мають право на відставку. Якщо ці перевірки будуть запроваджені, то багато з них підуть у відставку. І не тому, що вони чогось бояться, а тому, що їх шляхетський гонор не дозволяє їм так поводитися із собою. І тоді правосуддя в касаційній інстанції буде паралізоване», - розповів Олександр Мамалуй.

Заступник голови ВС додав, що вже зараз є чимало способів перевірити доброчесність конкретного судді Верховного Суду.

«Якщо хтось вважає, що якійсь суддя Верховного Суду допустив порушення, то він може звернутися до тієї ж ВККС з проханням провести перевірку декларації судді», - розповів заступник голови ВС.

Олександра Мамалуя підтримав голова Ради суддів України Богдан Моніч.

«Ми проти, щоб цей інструмент – обов’язкова перевірка декларацій доброчесності, перетворився на черговий варіант кваліфікаційного оцінювання суддів. Судді можуть піти у відставку, не витрачаючи на це все час», - додав Богдан Моніч.

Також проти запропонованої спірним законопроектом форми перевірок висловилися судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Блажівська та Ірина Желтобрюх.

«Два стільця» Вищої ради правосуддя

На відміну від Верховного Суду та РСУ, достатньо неоднозначну позицію під час обговорення зайняла Вища рада правосуддя.

На засідання Комітету Рада правосуддя делегувала одразу трьох своїх членів – Юлію Бокову, Сергія Бурлакова та Миколу Мороза.

Член ВРП Юлія Бокова повідомила присутнім, що наразі у Раді правосуддя немає єдиної позиції стосовно перевірок доброчесності суддів Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів. Однак ВРП все ж відкрита до співпраці зі сторонами, які потенційно можуть бути задіяні в реалізації положень законопроекту № 13165 та № 13165-2.

Також члени ВРП нагадали, що 22 травня Рада правосуддя звернулася до Європейської комісії «За демократію через право» («Венеційська комісія»), з проханням надати оцінку низці законопроектів, у тому числі й тих, що стосуються перевірки суддів на доброчесність.

Як зазначили представники ВРП, «Венеційська комісія» вже вступила у комунікацію з Радою правосуддя, однак швидкої реакції від «Венеційської комісії» очікувати не варто – відповідний висновок Комісія надасть лише під час своєї сесії, яка відбудеться у жовтні 2025 року.

Що стосується консультативного висновку стосовно законопроектів власне від самої ВРП, то поки що Рада правосуддя не готова надати такий висновок.

Проти запровадження перевірок доброчесності особисто висловився лише Сергій Бурлаков.

«Яка мета цієї декларації доброчесності? Не вважаю, що треба поспішати в цьому питанні. І зараз може проводитися перевірка доброчесності, хоча й по скарзі особи», - зазначив Сергій Бурлаков.

Втім, суперечливі заяви членів ВРП не сподобалися народним депутатам.

«На двох стільцях всидіти хочете!», - прокричав заступник голови Комітету Валерій Божик.

«Рада правосуддя, а ви зі своєю позицією стосовно законопроектів взагалі визначатися плануєте? Якщо ВРП вбачає загрозу незалежності для судової влади, то ми чекаємо від вас відповідний висновок. А в цілому я особисто не впевнений, що парламент буде чекати, коли «Венеційська комісія» надасть свій висновок, враховуючи, що це відбудеться аж у жовтні. Можливо, Вищій раді правосуддя необхідно розглянути законопроект, не чекаючи на висновок «Венеційської комісії», - зазначив голова Комітету Денис Маслов.

«Сподіваємося, що найближчим часом Рада правосуддя визначиться із своєю позицією», - повідомив у відповідь член ВРП Микола Мороз.

ВККС готова перевіряти декларації суддів, але є нюанс

Члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів Руслан Сидорович та Віталій Гацелюк повідомили, що ВККС, в принципі, у разі потреби може розпочати перевірку декларацій суддів вищих судів, проблема тільки в тому, де знайти для цього час та як забезпечити об’єктивність таких перевірок.

«Ми ї зараз можемо перевіряти декларації доброчесності суддів, навіть стосовно обставин, які виникли десять років тому», - повідомив Віталій Гацелюк.

«Якщо ми зараз розпочнемо детальну та «інквізиційну» перевірку декларації кожного судді, то так ми не завершимо жоден з конкурсів на посади суддів», - зазначив Руслан Сидорович.

За даними ВККС, з червня 2023 року по квітень 2025 року Комісія по заявах від громадян перевірила декларації доброчесності 87 суддів.

У 54 випадках Комісія залишила вказані заяви без розгляду, у 37 випадках зазначена у зверненнях інформація була визнана такою, що не знайшла підтвердження, і лише в 7 випадках ВККС звернулася до ВРП у зв’язку з тим, що викладена у зверненнях інформація, на думку Комісії, знайшла підтвердження.

В цілому, за даними Комітету правової політики, з моменту запровадження декларацій доброчесності судді у 2016 році, українські судді подали щонайменше 50 тисяч декларацій доброчесності.  

Про що говорили народні депутати

Народні депутати з Комітету правової політики, судячи з обговорення, поки що в цілому критично ставляться до ідеї обов’язкової перевірки декларацій суддів.

«Стосовно всіх цих наших міжнародних зобов’язань, то мені особисто незрозуміло, хто там про що конкретно домовлявся і для чого це взагалі потрібно», - повідомив заступник голови Комітету Валерій Божик.  

«У мене є сумніви у необхідності існування декларації доброчесності у запропонованому вигляді. Я не розумію, як домовлялися про всі ці умови. Хтось запитував думку судової влади? Здається так, що хтось колись вирішив, що українських суддів не шкода. А спроможність ВККС все це перевірити чомусь взагалі ніхто не враховує. В цілому, треба ще працювати на цим законопроектом», - зауважив голова Комітету Денис Маслов.

При цьому Денис Маслов нагадав, що у разі, якщо Україна все ж не знайде якійсь прийнятний вихід із ситуації з перевіркою доброчесності суддів, то у країни можуть виникнути проблеми з виконанням плану Ukraine Facility, а відтак і з отриманням чергових грошей від ЄС.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.