Вища рада правосуддя затвердила Комунікаційну стратегію на 2025-2029 роки, але хто та як буде її втілювати у життя, незрозуміло

Вища рада правосуддя 31 липня 2025 року затвердила свою Комунікаційну стратегію на 2025-2029 роки.

Розробка та затвердження Комунікаційної стратегії, як зазначено у тексті, відбулися з метою дотримання вимог Дорожньої карти з питань верховенства права, виконання якої є необхідним заради євроінтеграційних перспектив України.

Як зазначено у рішенні ВРП, затвердження Комунікаційної стратегії «має на меті утвердження Вищої ради правосуддя як органу з лідерською позицією в судовій владі України, що системно розв’язує проблеми судочинства, а також створення передумов для об’єктивного висвітлення роботи судів, формування довіри та поваги до органів системи правосуддя в контексті виконання комплексу реформ у межах переговорного процесу щодо членства України в ЄС».

Безпосереднє виконання Стратегії, судячи з її тексту, буде покладено на Прес-центр судової влади та прес-офіс самої Вищої ради правосуддя.

Також планується реанімувати інститут суддів-спікерів в судах, на яких вчергове буде покладене завдання з підвищення довіри до судової влади на рівні конкретних судів.

Стратегія передбачає і у певній мірі «пропагандистську» складову у висвітленні діяльності судової влади:

- розповіді про суддів, які «демонструють людяність, героїзм та внесок у справедливість (наприклад, судді на фронті, волонтерство, вироки щодо воєнних злочинів)

- просування світоглядних тем (героїзм, жертовність, лідерство) для створення «емоційного зв’язку із суспільством»

- прозоре висвітлення реальних умов роботи судів (велике навантаження, недофінансування, брак кадрів) для руйнування стереотипів стосовно судової влади.

Проблема полягає у тому, що всі ці ідеї судова влада вже намагалася реалізувати, особливо у 2015-2019 роках. Результат в цілому виявився не надто переконливим, а в останні роки в питаннях судової комунікації взагалі фіксується відчутний регрес.  

Також слід нагадати, що ідея «замкнути» комунікації ВРП та судової влади в цілому на Прес-центрі судової влади, вже реалізовувалася на практиці, починаючи з 2017 року. Однак якогось суттєвого успіху досягти так і не вдалося.

Крім того, не зовсім зрозуміло, хто буде оплачувати заходи з реалізації Стратегії. Адже, якщо оплачувати реалізацію цього доволі амбітного проекту будуть іноземні проекти технічної допомоги, то навряд чи хтось зможе гарантувати, що комунікації судової влади будуть розвиватися у тому напрямку, який відповідає інтересам судової влади, а не самих іноземних проектів технічної допомоги.

Завдання Стратегії

Серед завдань, які має виконати Стратегія, зокрема, зазначені:

- підвищення обізнаності громадян щодо статусу, повноважень, засад організації та діяльності ВРП

- збільшення в медіа обсягу інформації, спрямованої на зміну сприйняття діяльності ВРП, утвердження репутації та підвищення авторитету

- формування іміджу ВРП як органу, що посилює незалежність судової влади, вирішує проблемні питання судів та досягає результатів у взаємодії з іншими органами влади

- удосконалення співпраці з медіа та журналістами для своєчасного поширення достовірної інформації про діяльність ВРП і судів

- ефективна протидія дезінформації, фейкам та маніпуляціям щодо діяльності ВРП через моніторинг інформаційного поля та оперативне реагування, оскільки негативні новини поширюються особливо швидко

- сприяння правовій освіті громадян через доступний просвітницький контент у простій формі для підвищення правової обізнаності та розуміння ролі судів

- систематичне створення історій, які демонструють людяність і доступність суддів, їхній внесок у справедливість, захист прав і свобод громадян України

- висвітлення реальних умов роботи судів (перевантаження, недофінансування, брак кадрів) для зміни сприйняття та залучення суспільства до діалогу щодо необхідних реформ

- комплексна підготовка до кризових ситуацій через створення сценаріїв реагування для швидкого переривання негативного циклу суспільної думки, що є особливо актуальним за наявних показників недовіри.

Також зазначено, що у своїй діяльності Вища рада правосуддя буде дотримуватися принципу «реагування на негативні явища в судовій системі з позиції їх об’єктивного аналізу і протидії», а також «активно інформувати про заходи реагування на такі події з метою формування у суспільстві впевненості у тому, що судова система готова до вирішення внутрішніх проблем та самоочищення».

Напрями роботи ВРП у сфері комунікацій

Напрями роботи ВРП у межах Комунікаційної стратегії анонсовано наступні:

- призначення / звільнення суддів

- дисциплінарні процедури щодо суддів.

- оцінка дій судді при порушенні вимог несумісності.

- фінансове та матеріально-технічне забезпечення судів.

- правова освіта громадян через пояснення ключових процедур ВРП (наприклад, дисциплінарна процедура)

- систематичне висвітлення історій суддів, які демонструють людяність, героїзм та внесок у справедливість (наприклад, судді на фронті, волонтерство, вироки щодо воєнних злочинів).

- просування світоглядних тем (героїзм, жертовність, лідерство) для створення емоційного зв’язку із суспільством.

- прозоре висвітлення реальних умов роботи судів (перевантаження, недофінансування, брак кадрів) для руйнування стереотипів і формування об’єктивного розуміння викликів.

- допомога в організації висвітлення судових процесів щодо воєнних злочинів для демонстрування внеску судів у справедливість та експорту українських цінностей і досвіду на міжнародну арену.

- превентивне створення позитивних наративів через історії успіху та просвітницький контент для зменшення впливу кризових ситуацій, особливо з огляду на наявний рівень недовіри.

Інструменти для реалізації Стратегії

Також у Стратегії визначено, якими саме засобами Рада правосуддя планує реалізовувати свою Стратегію. Це:

- офіційний сайт ВРП.

- соціальні мережі: Facebook, Telegram, X, YouTube, Viber.

- розділ «Прес-центр» на веб-порталі «Судова влада України».

-  платформи для прямого діалогу з громадянами (наприклад, Q&A-сесії в соцмережах) для скорочення дистанції між судами та суспільством і безпосередньої взаємодії з тими, хто відчуває недовіру

- профільні, міжнародні, загальнонаціональні та регіональні медіа

- телебачення, радіо, інформаційні агентства.

- платформи для подкастів та інтерактивні формати (Q&A-сесії, вебінари).

- співпраця з локальними медіа для просування історій, які наближають суди до громадян.

- партнерство з факультетами журналістики для розвитку судової журналістики та якісного висвітлення судових процесів.

-  конференції, круглі столи, брифінги, прес-конференції.

- презентації узагальнень, щорічної доповіді про стан забезпечення незалежності суддів, аналітичних матеріалів.

- майданчик для обміну досвідом між судами.

- можливі зустрічі представників судових органів у форматі консультаційної ради для узгодження комунікаційних підходів.

- публічні заходи з висвітленням ціннісних тем (ушанування Захисників, судові вироки щодо воєнних злочинів) для формування спільної ідентичності.

- освітні заходи для журналістів і студентів щодо висвітлення судових процесів, зокрема з розгляду воєнних злочинів.

- ініціативи із залучення громадськості, такі як громадські майстер-класи, які розв’язують конкретні проблеми громадян, перетворюють пасивних отримувачів інформації на активних учасників управління, що може допомогти підвищити рівень довіри.

Прес-центр судової влади

Відповідно до Стратегії, важлива роль буде відведена Прес-центру судової влади. Прес-центр буде діяти таким чином:

- надавати методологічну підтримку суддям-спікерам і головам судів

- сприяти інформаційному супроводу резонансних справ

- проводити регулярні консультації із суддями-спікерами для обміну інформацією та узгодження комунікаційних практик

- створити сценарії реагування на типові кризові ситуації (порушення етики суддею, резонансні рішення, дезінформація) для забезпечення швидкої координації

- сформувати пул суддів-спікерів для активної комунікації із суспільством з метою демонстрування відкритості

- механізми «доставки» контенту до зацікавлених аудиторій через судову журналістику та локальні спільноти, ураховуючи обмежену конкуренцію з масовими медіа.

Кризові комунікації судової влади

Окремо Стратегія приділяє увагу розвитку так званих «кризових комунікацій», тобто інформаційному реагуванню на складні ситуації, які можуть нашкодити репутації судової влади.

Пропонується зробити наступне:

- розробити алгоритм кризового реагування: виявлення сигналів тривоги, аналіз ситуації, оцінка ризиків, внутрішня координація, «підготовка людино центричної відповіді, публікація, супровід і довгострокове корегування образу»

- створити групи з управління кризою у сфері комунікації, яка включає чіткий розподіл обов’язків та терміни реагування

- запровадити моніторинг інформаційного поля через цифрові інструменти для виявлення потенційних ризиків

- проводити регулярні консультації суддів-спікерів та працівників апаратів щодо взаємодії з медіа для уникнення помилок

- створити «превентивно» позитивні наративи через «історії суддів із метою зменшення впливу негативних «очевидностей» під час криз».

- зробити так, щоб судді-спікери швидко реагували на ті або інші резонансні події.

Очікувані результати

Відповідно до розрахунків розробників Стратегії, вдасться досягнути наступного:

- підвищення рівня обізнаності громадян про діяльність ВРП

- зростання відвідуваності сайту ВРП на 10% протягом року

- збільшення кількості підписників у соцмережах на 10% за рік

- зростання довіри до ВРП та судової влади в цілому

- підвищення індексу довіри до судової влади на 5% за два роки.

Ресурси, необхідні для втілення Стратегії у реальність

У Вищій раді правосуддя планують орієнтуватися на наступні ресурси:

- виділення окремого бюджету на комунікаційні кампанії, навчання персоналу та технічне оснащення (аналітичні інструменти, обладнання для створення контенту)

- забезпечення фінансування Прес-центру судової влади та підтримки комунікаційних ініціатив

- співпраця з міжнародними партнерами

- партнерство з освітніми установами для розвитку судової журналістики

- виділення ресурсів на створення контенту, який чесно висвітлює реальні умови роботи судів, та механізмів «доставки» цього контенту до зацікавлених аудиторій

- виділення ресурсів на впровадження алгоритму кризового реагування, зокрема інструментів моніторингу.

З повним текстом Комунікаційної стратегії на 2025-2029 роки можна ознайомитися нижче.

Автор: В’ячеслав Хрипун

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.