Конкурсні vs поточні: ВС визначив статус вимог у разі визнання правочину недійсним після відкриття банкрутства
Класифікація кредиторських вимог як конкурсних чи поточних є важливим питанням у процедурі банкрутства, від якого безпосередньо залежить черговість задоволення претензій та реальність отримання коштів кредитором. Розмежування цих статусів визначає динаміку всієї процедури, проте на практиці моменти виникнення зобов'язань часто стають предметом спорів.
«Судово-юридична газета» продовжує аналіз цікавих кейсів Верховного Суду, що впливають на практику вирішення спорів у справах про неплатоспроможність. Сьогодні розглянемо постанову Палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС у справі № 906/43/22 щодо правової природи вимог, що виникають внаслідок недійсності договорів.
Судове рішення про визнання правочину недійсним — юридичний факт, що створює нове поточне зобов'язання
ВС розглядалося питання щодо правової природи кондикційних зобов’язань — повернення безпідставно набутого майна. Спір виник навколо вимог кредитора на суму понад 216 млн грн. Провадження у справі про банкрутство боржника було відкрито у лютому 2022 року. Кредитор заявив вимоги, що ґрунтувалися на договорах купівлі-продажу та фінансової допомоги, укладених ще у 2018–2021 роках.
Проте вже після відкриття справи про банкрутство низка цих договорів була визнана судом недійсними у межах окремих позовних проваджень. Оскільки реституція не застосовувалася, кредитор заявив вимоги про повернення безпідставно отриманих коштів. Розпорядник майна та ініціюючий кредитор наполягали на тому, що зобов`язання боржника повернути майно, отримане за недійсним правочином, виникає в особи з моменту набрання законної сили судовим рішенням про визнання такого правочину недійсним. Відповідно і грошові вимоги кредитора мають вважатися поточними, а не конкурсними.
Позиція Верховного Суду
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали вимоги кредитора конкурсними, оскільки кошти перераховувалися до відкриття банкрутства, і зобов'язання з їх повернення виникло в момент фактичного отримання коштів боржником. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасувавши ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляції в частині визнання вимог кредитора. Направив справу в цій частині на новий розгляд до господарського суду.
Палата ВС зазначила, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника, а поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
До моменту визнання правочину недійсним у судовому порядку він вважається правомірним. Отже, боржник не може вважатися таким, що має безумовний обов’язок повернути майно, поки правова підстава (договір) не відпала.
Саме рішення суду, яким встановлено недійсність правочину та факт безпідставності володіння майном, є тим юридичним фактом, що породжує зобов’язання з повернення коштів.
Важливо: грошові вимоги, які випливають із факту визнання оспорюваного правочину недійсним, мають поточний характер, якщо презумпцію правомірності договору було спростовано (судове рішення набрало сили) після відкриття провадження у справі про банкрутство. Тобто, статус вимог залежить не від дати перерахування грошей, а від дати набрання чинності рішенням суду про недійсність договору.
При звіт ліквідатора як обов’язкову умову закриття справ про неплатоспроможність читайте в попередньому матеріалі «Судово-юридичної газети».
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
