ЄС розблокував 90 млрд євро для України: що стоїть за рішенням і як воно змінює фінансову підтримку

Як писала «Судово-юридична газета», Європейський Союз погодив багаторічний пакет фінансової підтримки для України обсягом 90 млрд євро на два роки. Рішення передбачає поетапне фінансування з можливістю отримання перших траншів у травні–червні.

Пакет був частиною переговорів щодо перегляду багаторічного бюджету ЄС і тривалий час залишався заблокованим через розбіжності між державами-членами.

Ключовою проблемою була позиція Угорщини, яка пов’язувала підтримку України з власними енергетичними та політичними вимогами. Оскільки, премʼєр-міністр Угорщини Віктор Орбан відмовлявся розблокувати пакет допомоги Україні на 90 млрд євро, вимагаючи відновлення постачання російської нафти через трубопровід «Дружба».

Серед основних причин затримки:

• політичні розбіжності всередині ЄС щодо обсягів допомоги Україні;
• позиція Угорщини, яка використовувала механізм вето в переговорах;
• дискусії щодо джерел фінансування та розподілу навантаження між країнами ЄС;
• вимоги посилити контроль за використанням коштів.

Що змінилося і дозволило ухвалити рішення

Наприкінці квітня стало відомо, що після майже тримісячної перерви відновив роботу нафтопровід «Дружба». Через нього, попри повномасштабну війну, російська нафта продовжувала надходити до Угорщини та Словаччини до російського удару 27 січня 2026 року.

У зв’язку з цим посли країн ЄС погодили виділення Україні 90 млрд євро пільгового кредиту.

Що передбачає пакет

Пакет обсягом 90 млрд євро передбачає фінансування за трьома ключовими напрямами:

• підтримка оборонного сектору, включно із закупівлею озброєнь;
• фінансування енергетичної системи та відновлення критичної інфраструктури;
• покриття частини бюджетних витрат України, зокрема соціальних.

За попередніми домовленостями, перші транші очікуються протягом наступних двох місяців. Подальше фінансування здійснюватиметься поетапно залежно від виконання умов.

Фінансування забезпечить Україні доступ до оборонної продукції, виробленої в Україні, країнах ЄС, Європейської економічної зони та ЄАВТ, а також у низці третіх держав.

При цьому треті країни повинні або мати відповідну двосторонню угоду з ЄС у межах регламенту SAFE — фінансового інструменту для підтримки оборонних інвестицій держав-членів, або відповідати визначеним умовам і зобов’язанням.

Зокрема, рішенням Ради ЄС, ухваленим 23 квітня, передбачено виділення Україні 45 млрд євро для реалізації Стратегії фінансування у 2026 році. Кошти розподіляються таким чином: 8,35 млрд євро — у межах макрофінансової допомоги, 8,35 млрд євро — через механізм Ukraine Facility, та 28,3 млрд євро — на підтримку оборонно-промислового потенціалу України.

Ukraine Facility — це основна довгострокова програма фінансової підтримки Європейського Союзу для України, розрахована на 2024–2027 роки. Вона передбачає фінансову допомогу Україні  у формі кредитів і грантів та була створена як єдиний структурований механізм фінансування, який замінив попередню фрагментовану систему макрофінансової підтримки. Кошти в межах Ukraine Facility надаються Україні поетапно у вигляді траншів і прив’язані до виконання визначених умов, зокрема реформ у сфері державного управління, антикорупційної політики, економічного регулювання та наближення законодавства до стандартів ЄС.

У лютому Рада ЄС ухвалила регламент про створення кредиту для підтримки України, а також регламент, який дозволяє спрямування коштів через Механізм підтримки України (Ukraine Facility) — спеціальний інструмент ЄС для забезпечення стабільного та передбачуваного фінансування України.

У межах Ukraine Facility Україна зобов’язана виконувати погоджений план реформ, який включає ухвалення визначених законодавчих актів та інших регуляторних змін.

Нагадаємо, у квітні Верховна Рада  ухвалила ключові євроінтеграційні рішення.

У другому читанні та в цілому був ухвалений законопроєкт №14005, який передбачає цифровізацію процедур виконання судових рішень і модернізацію виконавчого провадження. Який є одним із індикаторів у межах програми Ukraine Facility, оскільки стосується реформи судової системи та підвищення ефективності виконання рішень.

Також парламент остаточно підтримав законопроєкт №12087-д, який передбачає інтеграцію ринку електроенергії України з ринком Європейського Союзу. Окрім цього, було ухвалено закон щодо так званого «промислового безвізу» з ЄС, який спрямований на гармонізацію технічних регламентів і стандартів промислової продукції з європейськими нормами.

Крім цього, Верховна Рада ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №14412, що визначає засади розмежування та розподілу повноважень між різними рівнями державного управління. Він стосується реформи системи публічного врядування та наближення її до моделей, які діють у країнах ЄС.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.