Чи може військова частина зайняти приватний будинок: які права має власник
З часу повномасштабного вторгнення питання самовільного займання житла військовими стає все більш актуальним. Особливо в прифронтових громадах. Але насправді тут ми маємо дві сторони медалі: у зв’язку з наближенням фронту, перед військовими постає нагальна потреба у житлі, з іншого боку – є люди, які покинули свої домівки і навіть не підозрюють про те, що в їх домі хтось проживає. Для когось це вже звична картина воєнного часу, для інших – привід замислитися над тим, де проходить межа між потребами оборони держави та правом приватної власності.
Чи законно військовим займати приватний будинок без відома і дозволу власника і чи означає воєнний стан, що права власності більше не діють за законом? «Судово-юридична газета» розбиралася, що передбачає українське законодавство.
Перш за все варто розуміти: навіть під час воєнного стану право приватної власності не припиняється. Конституція України продовжує діяти, хоча окремі права і свободи можуть бути тимчасово обмежені.
Однією з основних гарантій є стаття 30 Конституції України, яка встановлює, що кожному гарантується недоторканність житла. Проникнення до житла чи іншого володіння особи, проведення в ньому огляду або обшуку допускається лише за вмотивованим рішенням суду. Виняток – невідкладні випадки, пов’язані з урятуванням життя людей, майна або безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину.
Водночас частина друга статті 64 Конституції України визначає перелік прав, які не можуть бути обмежені навіть під час воєнного стану. Право власності до цього переліку не входить. Це означає, що в умовах війни держава може встановлювати окремі обмеження щодо користування майном, але виключно на підставі закону та в межах передбачених ним повноважень.
Саме ця норма нерідко породжує хибне переконання, що військові можуть безперешкодно займати будь-яке житло. Насправді закон встановлює значно складніший механізм.
Що насправді дозволяє Закон про воєнний стан
Основною нормою, на яку посилаються у таких ситуаціях, є пункт 17 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Він передбачає, що під час дії воєнного стану військове командування разом із військовими адміністраціями можуть встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність із розквартирування військовослужбовців, правоохоронців, сил цивільного захисту, евакуйованого населення, а також військових частин, підрозділів і установ. Саме формулювання цієї норми має принципове значення.
Варто зазначити, що закон не говорить, що будь-який військовослужбовець отримує право самостійно обирати житло для проживання. Повноваження щодо встановлення військово-квартирної повинності належать не окремому військовому, а військовому командуванню, яке діє спільно з військовими адміністраціями. Іншими словами, законодавець передбачив адміністративну процедуру, а не право на самовільне заселення.
Більше того, Закон України «Про правовий режим воєнного стану» не містить жодної норми, яка прямо дозволяла б військовослужбовцям без будь-якого рішення компетентних органів зламувати двері приватного будинку лише тому, що він порожній або власники тривалий час не проживають у ньому. Це важливий юридичний нюанс, який часто залишається поза увагою.
Чи можуть військові зламати двері та заселитися без згоди власника
У власників житла, розташованого на територіях, наближених до лінії фронту, найчастіше виникає саме це питання. Чинне законодавство не містить норми, яка б прямо дозволяла військовим без будь-якого рішення уповноважених органів проникати до приватного будинку шляхом злому дверей або інших перешкод лише тому, що власник відсутній.
В той же час виникають ситуації, коли військові змушені діяти негайно, коли виконують бойове завдання, для захисту особового складу або цивільного населення. У таких випадках, щоб оцінити законність конкретних дій, треба враховувати усі обставини, а не лише факт проникнення до житла.
Якщо ж мова йде про територію, де активні бойові дії вже не ведуться, а будинок використовується саме для проживання військовослужбовців чи розміщення підрозділу, таке користування має здійснюватися в межах механізмів, передбачених законодавством, а не шляхом самовільного захоплення майна.
Як оформлюється використання приватного житла
Порядок забезпечення військовослужбовців житлом визначений, зокрема, Наказом Міністерства оборони України від 31 липня 2017 року № 380, яким затверджено Інструкцію з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їхніх сімей жилими приміщеннями.
Документ передбачає можливість оренди житла для військових. «У разі неможливості надання військовослужбовцям службових жилих приміщень (службової жилої площі) військова частина в особі командира військової частини зобов’язана орендувати житло відповідно до законодавства України. Військова частина має право орендувати житло (ліжко-місця, кімнати у гуртожитках, квартири тощо) у межах наявного фінансового ресурсу, передбаченого кошторисом військової частини для цієї мети.
Житло орендується у підприємств, установ, організацій та громадян незалежно від форми власності, про що укладається відповідний договір оренди житла», – йде мова в документі.
У таких випадках між власником будинку або квартири та командиром військової частини укладається договір оренди. Саме він визначає порядок користування приміщенням, строки проживання та відповідальність сторін. В результаті, власник отримує офіційне підтвердження того, хто користується його майном, а військова частина – законні підстави для проживання особового складу.
Хто має сплачувати комунальні послуги
Найпрактичніше питання – хто повинен платити за електроенергію, газ, воду чи інші комунальні послуги, якщо військові живуть у будинку. Коли договір належним чином оформлений, витрати на комунальні послуги можуть нести військова частина відповідно до умов договору та фінансуватися Міністерством оборони України. Але найбільші проблеми виникають, коли документи не оформлені.
У такому випадку всі рахунки надсилаються власнику будинку. Постачальники комунальних послуг не розслідують, хто насправді живе в будинку. Споживачем є власник або особа, на яку відкрито особовий рахунок. І в результаті можуть накопичуватися великі борги, і коли власник повертається додому, часто саме власник повинен платити десятки тисяч гривень за електроенергію або газ.
Тому власники будинків повинні звертатися до місцевої військової адміністрації або безпосередньо до командування військової частини для вирішення питання документально.
Що робити власнику, якщо у його будинку проживають військові
Насамперед варто: звернутися до місцевої військової адміністрації, з’ясувати, яка саме військова частина користується житлом, ініціювати укладення договору оренди або іншого документа, що підтверджує законність користування, зафіксувати показники лічильників і технічний стан будинку, зберігати всі документи, які можуть підтвердити період фактичного використання житла військовими.
Такі документи можуть стати важливими доказами у разі виникнення спору щодо комунальних платежів або відшкодування завданих збитків.
Що говорить Верховний Суд про недоторканність житла
Позиція Верховного Суду підтверджує, що право на недоторканність житла залишається однією з фундаментальних конституційних гарантій. Суд неодноразово наголошував: сам по собі факт відсутності власника або переконання іншої особи у законності своїх дій не дає права проникати до чужого житла без передбачених законом підстав.
Так, у квітні 2024 року Верховний Суд, розглядаючи справу № 722/151/20 про незаконне проникнення на територію приватного домоволодіння, дійшов висновку, що навіть посадові особи органу місцевого самоврядування не можуть самостійно заходити до чужого володіння без згоди власника, посилаючись лише на те, що вважають свої дії правомірними. Суд підкреслив, що кримінальна відповідальність за порушення недоторканності житла, передбачена статтею 162 Кримінального кодексу України, є однією з гарантій реалізації статті 30 Конституції України та статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В іншій правовій позиції Верховний Суд звернув увагу, що поняття «проникнення» охоплює не лише фізичне потрапляння до приміщення, а й юридичний аспект – наявність або відсутність законного права перебувати у цьому житлі. Про це свідчить Постанова ККС ВС від 12 березня 2024 року у справі № 722/151/20. Якщо такого права немає, перебування в чужому будинку може вважатися незаконним. Саме тому навіть в умовах воєнного стану варто розрізняти дві різні правові ситуації.
Перша – коли житло використовується на підставі рішення військового командування та військової адміністрації в межах військово-квартирної повинності, передбаченої пунктом 17 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Друга – коли окремі особи самостійно займають приватний будинок без будь-якого рішення уповноважених органів. Закон не містить норми, яка б надавала військовослужбовцям загальне право самостійно проникати до будь-якого приватного житла лише через запровадження воєнного стану. Такий висновок випливає із системного аналізу Конституції України, Закону «Про правовий режим воєнного стану» та сформованої судової практики.
У підсумку зазначимо, що воєнний стан дійсно дозволяє державі обмежувати певні права власності та використовувати приватні будинки для оборонних цілей. Пункт 17 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» передбачає таку можливість і вводить механізм військового обов'язку щодо житла. Але це не гарантує, що будь-який військовий може вільно проникати в чужий будинок або ламати двері просто тому, що ніхто їх не володіє. Це не передбачено законом.
Військове командування та військові адміністрації приймають рішення щодо використання оборонного житла, і єдиний спосіб, яким відносини можуть бути ще врегульовані, це офіційне оформлення використання житла. Якщо військові вже використовують будинок, власник нерухомості не повинен чекати, поки борги зростуть або суперечки зменшаться. Чим раніше можна формалізувати правові відносини, тим більше шансів вирішити будь-які проблеми після припинення використання житла.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
