Польща відмовилася реєструвати дитину одностатевої пари: ЄСПЛ заявив, що права дітей не залежать від орієнтації батьків
Справа «A.P. AND R.P. v. POLAND» (заява № 1298/19), рішення у якій було ухвалене 2 липня 2026 року, стосується конфлікту між національними концепціями традиційної моделі сім’ї та обов’язком держави забезпечити право дитини на правову ідентичність.
Для правозастосовчої практики це рішення є важливим дороговказом у тому, як збалансувати дискрецію держави у питаннях сімейного права з безумовним обов’язком діяти в найкращих інтересах дитини, не допускаючи дискримінації за ознакою народження.
Обставини справи
Перша заявниця, пані А.П., є громадянкою Польщі, яка проживає у Сполученому Королівстві в одностатевому союзі з іншою громадянкою Польщі, Е.К. У 2014 році перша заявниця народила сина, Р.П. (другий заявник), який став громадянином Польщі за походженням.
У британському свідоцтві про народження А.П. була вказана як матір, а Е.К. — як «один із батьків». Конфлікт виник, коли польське консульство відмовило у видачі паспорта дитині без надання польського свідоцтва про народження. У 2015 році заявники звернулися за транскрипцією британського акта у польському реєстрі.
Органи РАЦС та суди всіх інстанцій Польщі відмовили у реєстрації, посилаючись на статтю 7 Закону про міжнародне приватне право (застереження про публічний порядок). Влада аргументувала це тим, що польське право визнає батьками лише чоловіка та жінку, а реєстрація двох жінок суперечитиме фундаментальним засадам правопорядку Республіки Польща.
Заявники стверджували, що це створює ситуацію правової невизначеності, перешкоджає отриманню паспорта та номера PESEL, а без цих документів дитина фактично опиняється у становищі особи без громадянства.
Позиція ЄСПЛ
ЄСПЛ зазначив, що повага до приватного життя вимагає, щоб кожен мав можливість встановити деталі своєї ідентичності як особистості, що включає правовий зв’язок між батьками та дітьми.
Суд наголосив, що той факт, що другий заявник не зміг зареєструвати своє іноземне свідоцтво про народження і, як наслідок, не отримав польських документів, що посвідчують особу, які відображають його стосунки з батьками та підтверджують його статус громадянина Польщі, ставить його в ситуацію правової невизначеності та робить його становище в Польщі хитким.
ЄСПЛ зазначив, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, безпосередньо чи опосередковано, їхні найкращі інтереси мають бути першочерговим міркуванням. Найкращі інтереси дитини передбачають, серед іншого, юридичну ідентифікацію осіб, відповідальних за її виховання, задоволення її потреб і забезпечення її добробуту, а також надання дитині можливості жити і розвиватися в стабільному середовищі.
Суд зауважив, що аналіз найкращих інтересів дитини національними органами влади в цій справі видається недостатнім. Органи влади розлого посилалися на публічний порядок і, вивчивши свідоцтво про народження, дійшли висновку, що просто неможливо вписати ім’я жінки в поле для «батька».
Суд наголосив, що хоча підтримка та заохочення традиційної сім’ї є само по собі легітимним, концепція сім’ї обов’язково розвивається. Захист сімей, створених традиційним способом, не повинен ставити під сумнів необхідність захисту дітей одностатевих пар.
Як раніше зазначав Суд, інтереси дитини не можуть залежати виключно від сексуальної орієнтації її батьків.
З цього випливає, що правове становище дитини має бути захищене незалежно від структури сім’ї, в якій вона народилася. Відмова в реєстрації іноземного свідоцтва про народження виключно з посиланням на встановлення батьківства є ще більш невиправданою, оскільки вона позбавила другого заявника доступу до документів, що посвідчують особу, які є необхідними для підтвердження його польського громадянства.
ЄСПЛ зазначив, що неможливість отримати реєстрацію іноземного свідоцтва про народження, в якому вказано ім’я біологічної матері дитини, несумісна з найкращими інтересами дитини та становить непропорційне втручання в право другого заявника на повагу до приватного життя.
Суд дійшов висновку, що в Польщі наразі відсутній ефективний механізм, який дозволяв би визнавати стосунки між дитиною та одностатевими батьками у ситуації, подібній до цієї справи.
Порушення Конвенції
Суд розглядав скарги за статтею 8 та статтею 14 у поєднанні зі статтею 8 Конвенції. Щодо першої заявниці (матері), Суд не встановив порушення статті 8, оскільки її зв’язок із дитиною визнаний у Великій Британії, де живе сім’я, і не було доведено реальних перешкод для їхнього сімейного життя.
Однак щодо другого заявника (дитини) Суд встановив порушення статті 8 Конвенції (право на приватне життя) через непропорційне втручання в його особисту ідентичність.
Також встановлено порушення статті 14 у поєднанні зі статтею 8, оскільки влада застосувала відмінність у поводженні, засновану виключно або вирішальною мірою на обставинах його народження в одностатевій сім’ї та сексуальній орієнтації його батьків, що є неприпустимим за Конвенцією.
Отже, ЄСПЛ постановив, що Польща має виплатити другому заявнику 5 000 євро компенсації моральної шкоди. Суд підтвердив, що правовий статус дитини не може бути заручником національних поглядів на мораль чи сімейний устрій.
Це рішення має фундаментальне значення для правозастосування, оскільки воно зобов’язує держави-учасниці створювати ефективні юридичні шляхи для документального підтвердження ідентичності дітей, народжених в одностатевих союзах за кордоном, забезпечуючи їм доступ до паспортів та інших засобів ідентифікації без дискримінації.
Читайте також про іншу позицію ЄСПЛ, у якій Суд визнав законною примусову госпіталізацію вагітної до лікарні під конвоєм, попри її бажання народжувати вдома.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
