Інвестор вніс понад мільйон гривень за квартиру, але кооператив не визнав оплату: як довести їі, якщо квитанція з недоліками — ВС
Практика інвестування у житлове будівництво нерідко супроводжується спорами щодо належності доказів внесення коштів. Особливо актуальним може бути питання, коли забудовник або кооператив заперечує факт отримання грошей, посилаючись на недоліки бухгалтерського оформлення документів.
У постанові Верховного Суду від 24 червня 2026 року у справі № 344/13846/24 Касаційний цивільний суд розглянув, чи можуть формальні недоліки квитанції до прибуткового касового ордера автоматично свідчити про відсутність факту оплати та, відповідно, позбавляти інвестора права вимагати захисту своїх майнових прав.
Обставини справи
У липні 2024 року інвестор звернувся до суду з позовом до обслуговуючого кооперативу про визнання майнових прав на квартиру.
Позивач зазначав, що 24 травня 2022 року сторони уклали договір про цільовий внесок у діяльність, відповідно до якого кооператив зобов'язався збудувати та передати йому квартиру, а він сплатив погоджений сторонами цільовий внесок у сумі 1 079 785 грн, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера.
За договором будинок мав бути введений в експлуатацію у IV кварталі 2023 року, однак цього не відбулося. Позивач також зазначав, що не отримав відповідей на свої звернення щодо стану будівництва та можливості відступлення прав за договором, а тому просив визнати за ним майнові права на квартиру.
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову.
Відмовляючи у позові, суди надали вирішальне значення недолікам оформлення квитанції до прибуткового касового ордера, зокрема відсутності підпису касира та здійсненню підпису в графі «Головний бухгалтер» без зазначення відомостей про особу, яку можна було б ідентифікувати.
Не погодившись із рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою. Він зазначав, що суди неправильно застосували норми матеріального права, не дослідили всі докази та безпідставно не врахували квитанцію до прибуткового касового ордера як доказ внесення цільового внеску.
Позиція Верховного Суду
ВС вказав, що інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об'єкт і після завершення будівництва об'єкта нерухомості набуває права власності на об'єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об'єкт за собою.
Суд наголосив, що ключовим питанням при вирішенні цього спору є встановлення обставин не тільки укладення, а й безпосереднє виконання позивачем та відповідачем спірного договору про цільовий внесок у діяльність, зокрема, оплата позивачем вартості об'єкта нерухомості, на підставі чого інвестор набуває майнові права на об'єкт інвестування та право власності на збудований об'єкт нерухомості.
Окрему увагу Верховний Суд приділив оцінці первинних бухгалтерських документів та зазначив, що підтвердженням господарської операції є її фактичне здійснення та належним чином оформлені відповідно до вимог частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 Положення № 88 первинні бухгалтерські документи.
Суд також підкреслив, що навіть за наявності дефектів первинних документів фактичне здійснення господарської операції може підтверджуватися іншими доказами.
Водночас у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту проведення господарської операції сторони не позбавлені можливості доводити ці факти іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.
Потрібно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів.
Також ВС вказав, що зміст пункту 25 вказаного Положення № 148 дозволяє приймання готівки в касу за прибутковим касовим ордером, підписаним головним бухгалтером. Вказана норма не містить застереження щодо прийняття готівки виключно касиром.
Суд зазначив, що не спростовано відповідачем те, що підпис в графі «Головний бухгалтер» належить іншій особі. Без надання належних, допустимих та достатніх доказів на спростування викладеного висновки судів про те, що господарську операцію здійснено та оформлено не головним бухгалтером або особою, неуповноваженою керівником установи/підприємства, є передчасними.
Крім того, Верховний Суд наголосив, що ПК України та Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не визначають невідповідність цивільно-правових повноважень особи на те, щоб діяти від імені юридичної особи, як самостійну підставу неналежності оформлених первинних документів, а складені нею первинні документи не позбавляють правового значення у випадку фактичного руху активів.
У результаті Верховний Суд дійшов висновку, що попередні суди передчасно відмовили у позові, не дослідивши належним чином усі докази та неправильно застосувавши норми матеріального права.
Отже, Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Фактично Суд наголосив, що формальні недоліки квитанції чи прибуткового касового ордера самі по собі не можуть автоматично свідчити про відсутність оплати або позбавляти первинний документ доказового значення, якщо ці обставини не спростовані належними доказами.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
