Поліція не довела законність зупинки: коли водій може відмовитися від медогляду — позиція апеляційного суду

16:08, 23 липня 2026 241
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Суд скасував штраф у 17 тисяч гривень і позбавлення права керування, встановивши, що законність зупинки автомобіля не була доведена.
Поліція не довела законність зупинки: коли водій може відмовитися від медогляду — позиція апеляційного суду
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Харківський апеляційний суд скасував постанову про притягнення водія до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп’яніння за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрив провадження у справі.

Суд дійшов висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів існування законних підстав для зупинки автомобіля відповідно до статті 35 Закону «Про Національну поліцію». Також не підтвердилися пояснення поліцейських про те, що вони отримали повідомлення щодо можливого перебування водія у стані сп’яніння.

Апеляційний суд зазначив, що за таких обставин водій не був зобов’язаний виконувати подальші вимоги поліцейських, а складені після зупинки процесуальні документи не можуть вважатися належними та допустимими доказами його вини. Відтак рішення суду першої інстанції було скасовано, а провадження у справі закрито через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Обставини справи

За матеріалами справи, 19 грудня 2024 року в Харкові патрульні зупинили автомобіль Chevrolet. У протоколі зазначалося, що у водія були ознаки наркотичного сп’яніння, а саме поведінка, яка не відповідала обстановці, та неприродна блідість обличчя. Водій відмовився проходити медичний огляд у лікаря-нарколога, після чого щодо нього було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Слобідський районний суд м. Харкова визнав водія винним, призначив штраф у розмірі 17 000 грн, позбавив права керування транспортними засобами на один рік та стягнув судовий збір.

Не погодившись із цим рішенням, захисник оскаржив постанову, вказавши, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи та не перевірив законність дій працівників поліції.

Що встановив апеляційний суд

Переглядаючи матеріали справи, апеляційний суд звернув увагу, що вони не містять обґрунтування причини зупинки автомобіля.

Суд нагадав, що стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлює вичерпний перелік підстав для зупинки транспортного засобу, а також покладає на поліцейського обов’язок повідомити водію конкретну причину зупинки з детальним описом відповідної підстави.

Із відеозапису з нагрудних камер убачається, що поліцейські не повідомили водію жодної із передбачених законом підстав для зупинки, а лише зазначили, що отримали інформацію про можливе керування автомобілем особою у стані сп’яніння.

Водночас матеріали справи не містять доказів того, що водій порушував Правила дорожнього руху. У рапорті інспектора також не наведено конкретної підстави для зупинки транспортного засобу.

Крім того, на адвокатський запит Управління патрульної поліції повідомило, що 19 грудня 2024 року до інформаційно-комунікаційної системи Національної поліції не надходило повідомлення щодо можливого перебування водія автомобіля Chevrolet Lacetti у стані сп’яніння. Таким чином, пояснення поліцейських про отримання відповідної інформації не знайшли документального підтвердження.

Апеляційний суд також звернув увагу, що відповідно до статті 251 КУпАП саме на осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, покладається обов’язок щодо збирання доказів.

Висновки суду

За результатами перегляду справи 641/139/25 апеляційний суд дійшов висновку, що працівники поліції не довели належними та допустимими доказами наявності підстав, передбачених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», які б надавали їм право здійснити законну зупинку автомобіля.

За таких обставин, як зазначив суд, водій не був зобов’язаний виконувати подальші вимоги працівників поліції, а всі складені щодо нього процесуальні документи не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд також зазначив, що суд першої інстанції неповно та однобічно дослідив обставини справи, передчасно дійшов висновку про винуватість особи та не дотримався вимог КУпАП щодо повного, всебічного й об’єктивного з’ясування всіх обставин.

З огляду на це апеляційна інстанція задовольнила апеляційну скаргу захисника, скасувала постанову районного суду та закрила провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП — у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group