ТОП-7 порушень ТЦК, які можна оскаржити в суді: реальні приклади
З посиленням мобілізаційних заходів зросла і кількість порушень. ТЦК та СП, діючи в умовах особливого періоду, часто нехтують принципом «належного урядування». Проте судова гілка влади залишається запобіжником проти свавілля. Аналіз рішень адміністративних судів дозволяє стверджувати: процедура має значення. Відсутність лабораторних аналізів перед ВЛК або неналежне сповіщення про виклик — це не просто технічні помилки, а прямі підстави для скасування неправомірних рішень ТЦК.
Формальне проведення ВЛК без обов’язкових досліджень
Найсильнішим аргументом для скасування постанови ВЛК та похідного наказу про мобілізацію є порушення процедури медичного огляду.
Згідно з Положенням № 402, перед початком огляду лікарями-спеціалістами обов’язково мають бути проведені лабораторні дослідження (загальний аналіз крові, сечі, ЕКГ, флюорографія). ТЦК часто ігнорують цей етап, заповнюючи картку огляду зі слів або довільно.
У справі № 140/9712/24 суд скасував постанову ВЛК, оскільки в матеріалах не було доказів проведення аналізів крові та рентгену. Суд наголосив, що позивача позбавили можливості надати медичну документацію про хронічні хвороби.
Важливо: Суд не оцінює діагноз (це компетенція лікарів), але він оцінює законність процедури. Відсутність підпису особи про ознайомлення з постановою ВЛК також є грубим порушенням.
Неналежне оповіщення: чому «повістка через родичів» веде до скасування штрафу
Однією з найпоширеніших підстав для скасування штрафів ТЦК стає неналежне оповіщення військовозобов'язаних. На практиці територіальні центри комплектування нерідко складають матеріали про порушення, посилаючись на те, що повістку передали родичам або повідомили про неї усно. Однак суди дедалі частіше визнають такий спосіб оповіщення незаконним.
Чинний Порядок проведення призову та мобілізації (постанова Кабінету Міністрів № 560) передбачає, що факт вручення повістки має підтверджуватися особистим підписом адресата або відеофіксацією вручення чи відмови від її отримання. Передача інформації через членів сім'ї або залишення повідомлення без підтвердження отримання не відповідають встановленій процедурі.
У справі № 595/750/26 суд скасував штраф у розмірі 17 000 грн. Матеріали ТЦК підтверджували лише те, що про необхідність явки повідомили матір військовозобов'язаного. Суд дійшов висновку, що саме по собі усне повідомлення родича не доводить факту належного вручення повістки та не підтверджує, що особа була обізнана про обов'язок з'явитися до ТЦК. За таких обставин відсутні достатні докази умисного порушення законодавства про мобілізацію, а всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.
Блокування водійських прав: ТЦК програють через поспішність
Новий механізм тимчасового обмеження права керування транспортними засобами, передбачений статтею 283-2 КАС України, не працює автоматично. Судова практика свідчить, що ТЦК дедалі частіше програють такі справи через недотримання обов'язкової процедури.
Для застосування цього заходу ТЦК має довести не лише факт невиконання військовозобов'язаним вимог законодавства, а й виконання всіх передбачених законом етапів. Зокрема, необхідно підтвердити факт вчинення адміністративного правопорушення (наприклад, наявність постанови про притягнення до відповідальності) та надати докази того, що Національна поліція не змогла здійснити адміністративне затримання або доставлення особи.
Показовими є справи № 404/2906/26 та № 550/617/26, у яких суди відмовили ТЦК у задоволенні позовів про тимчасове обмеження права керування транспортними засобами. Суди зазначили, що сам по собі факт неявки за повісткою для уточнення військово-облікових даних не є достатньою підставою для застосування такого обмеження. За відсутності доказів звернення ТЦК до Національної поліції та офіційного підтвердження неможливості встановити місцезнаходження чи доставити особу до ТЦК вимоги про обмеження водійських прав є передчасними і не відповідають вимогам закону.
Помилки в реєстрі «Оберіг»: суди зобов'язують ТЦК оновлювати дані військового обліку
Однією з поширених причин судових спорів залишається невнесення ТЦК актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Оберіг». Через це громадяни, які мають законні підстави для виключення з військового обліку або визнані непридатними до служби, продовжують відображатися в реєстрі як військовозобов'язані, що може призводити до проблем під час перевірок документів і на блокпостах.
Порушення полягає у бездіяльності ТЦК щодо актуалізації даних на підставі належно оформлених військово-облікових документів. На практиці територіальні центри нерідко пояснюють відсутність інформації в реєстрі втратою або пошкодженням архівів унаслідок бойових дій.
Втім, судова практика у справах №420/29825/25 та №520/11964/26 свідчить про інший підхід. Суди зазначили, що наявність у громадянина оригіналу військового квитка, тимчасового посвідчення чи іншого військово-облікового документа з належними відмітками та печатками є достатньою підставою для внесення відповідних відомостей до реєстру «Оберіг». Посилання ТЦК на втрату або знищення архівних матеріалів не звільняє їх від обов'язку відновити інформацію та забезпечити актуальність даних державного реєстру.
«Надмірний формалізм» при розгляді рапортів через «Армія+»
Електронне подання рапортів через застосунок «Армія+» не може бути підставою для відмови у розгляді звернення військовослужбовця. Судова практика свідчить, що командування не вправі створювати штучні процедурні перешкоди, якщо право на звільнення або вирішення іншого питання підтверджене належними документами.
На практиці військовослужбовці стикаються з відмовами через нібито порушення порядку підпорядкованості, відсутність резолюції безпосереднього командира або неможливість подати рапорт через технічні особливості системи, зокрема відсутність ідентифікатора (ID) відповідного командира в «Армія+».
У справі №300/416/26 суд визнав таку бездіяльність протиправною. Суд дійшов висновку, що відсутність резолюції безпосереднього начальника або інші формальні недоліки не звільняють вище командування від обов'язку розглянути рапорт по суті, якщо військовослужбовець документально підтвердив підстави для звільнення чи іншого рішення. Створення штучних процедурних перешкод не може обмежувати реалізацію прав військовослужбовця, гарантованих законом.
Звільнення для догляду: проживання родичів за кордоном не є автоматичною підставою для відмови
Однією з найпоширеніших підстав для відмови у звільненні військовослужбовців за сімейними обставинами залишається посилання командування на наявність в особи з інвалідністю інших близьких родичів, які, на думку військових органів, можуть здійснювати догляд.
На практиці ТЦК та командування нерідко виходять із формального підходу: якщо у матері чи батька з інвалідністю є ще один син або донька, навіть за умови їх постійного проживання за кордоном, це розцінюється як наявність іншого члена сім'ї, здатного забезпечити догляд. На цій підставі військовослужбовцю відмовляють у звільненні.
Судова практика формує інший підхід. У справі №500/6897/25 суд зазначив, що вимогу про «відсутність інших членів сім'ї, які можуть здійснювати догляд» слід оцінювати не формально, а з урахуванням фактичних обставин. Якщо брат чи сестра постійно проживають за межами України та об'єктивно не можуть забезпечувати догляд, вони не можуть вважатися такими, що реально виконують цей обов'язок. Для підтвердження цієї обставини можуть використовуватися документи про законне проживання за кордоном (зокрема, PESEL, посвідка на проживання, довідки про місце проживання чи інші офіційні документи). Такий підхід свідчить про перехід судів від формального підрахунку родичів до оцінки їхньої реальної можливості здійснювати постійний догляд.
Пенсійні довідки: ТЦК не мають права на «стелю»
Однією з поширених категорій спорів залишається видача територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку військових пенсій із застосуванням так званої «стелі» — обмеження максимального розміру пенсії.
На практиці ТЦК нерідко оформлюють довідки таким чином, що вони фактично дозволяють Пенсійному фонду застосувати максимальне обмеження під час перерахунку пенсії. Водночас така практика суперечить правовим позиціям Конституційного Суду України, який визнав неконституційними положення законодавства щодо обмеження максимального розміру військових пенсій.
Судова практика послідовно стає на бік пенсіонерів. Зокрема, у справі №320/29803/24 суд зобов'язав ТЦК видати належну довідку про грошове забезпечення, а Пенсійний фонд України — провести перерахунок пенсії без застосування максимального обмеження. Такий підхід підтверджує, що органи державної влади зобов'язані враховувати правові позиції Конституційного Суду України, а військові пенсіонери можуть успішно оскаржувати відмову у видачі коректних довідок або неправомірний перерахунок пенсій із застосуванням «стелі».
Аналіз актуальної судової практики свідчить, що адміністративні суди дедалі частіше звертають увагу не лише на зміст рішень ТЦК та СП, а й на суворе дотримання встановленої законом процедури. Навіть незначне відхилення від визначеного порядку може стати підставою для визнання рішення протиправним.
Дотримання процедури має вирішальне значення. Якщо ТЦК та СП порушив порядок вручення повістки, проведення військово-лікарської комісії, оформлення адміністративних матеріалів чи інші обов'язкові процесуальні вимоги, такі порушення можуть стати самостійною підставою для скасування прийнятого рішення в судовому порядку.
Докази мають бути належними та допустимими. Для успішного захисту прав необхідно надати суду документальне підтвердження своїх доводів: оригінали або належним чином засвідчені копії медичних документів, документи про постійне проживання родичів за кордоном, витяги чи інформацію з реєстру «Оберіг», документи щодо вручення повісток, листування з ТЦК та інші письмові докази. Самих пояснень сторони, як правило, недостатньо.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
