ВПО захистять від виселення, скасують пеню за кредитами та дадуть змогу обирати житло онлайн: які зміни чекають з осені
Внутрішньо переміщені особи вже цієї осені житимуть за новими правилами. Президент підписав Закон №4924-IX «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», який замінює документ, що діяв ще з 2014 року. Відтепер держава переходить до електронного підтвердження статусу переселенця, змінює строки повідомлення про нове місце проживання, вводить нові механізми забезпечення житлом, посилює соціальні гарантії та окремо врегульовує питання кредитних зобов’язань.
Документ офіційно опублікований 22 липня в газеті «Голос України» і набере чинності через три місяці – 22 жовтня 2026 року. Про які зміни йде мова та до чого готуватись переселенцям, про це далі піде мова в матеріалі «Судово-юридичної газети».
Електронний витяг замість довідки: що зміниться
Однією з найпомітніших новацій стане відмова від використання виключно паперової довідки внутрішньо переміщеної особи. Створюється Єдина інформаційна база даних про ВПО. Таким чином закон вводить новий документ – витяг з Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Такий витяг підтверджуватиме факт перебування людини на обліку, міститиме інформацію про її переміщення та місце проживання. Його можна буде отримати як у паперовій, так і в електронній формі, причому обидва варіанти матимуть однакову юридичну силу.
При цьому власникам уже виданих довідок хвилюватися не варто. Закон прямо передбачає, що документи, оформлені до набрання ним чинності, залишаються дійсними і не потребують обов’язкової заміни. За бажанням людина зможе отримати електронний витяг, але це буде правом, а не обов’язком.
На повідомлення про нове місце проживання дадуть більше часу
Ще одна практична зміна стосується повідомлення держави про зміну місця проживання. Відтепер людина зі статусом ВПО у випадку зміни місця проживання або повернення до покинутої домівки повинна повідомити про це виконавчі органи місцевої влади протягом 30 днів.
Повідомлення можна буде подати через районну державну адміністрацію, виконавчий орган місцевої ради або центр надання адміністративних послуг.
Збільшення строку виглядає цілком логічним – люди, які змінюють місце проживання через бойові дії чи інші наслідки війни, нерідко потребують часу для облаштування побуту, пошуку житла, оформлення дітей до школи або вирішення медичних питань. Новий термін має зменшити ризик втрати статусу лише через те, що людина фізично не встигла вчасно звернутися до органів влади.
Скасування статусу ВПО: підстави
Також документ детально визначає підстави для зняття особи з обліку. Щоб знятися з обліку переселенцю потрібно подати заяву і вказати одну із таких підстав: виїзд за кордон на постійне проживання, повернення до свого дому, добровільне зняття з обліку.
Водночас закон передбачає випадки, коли рішення може бути ухвалене без звернення особи. Йде мова про такі випадки, коли людин: не повідомила у визначений законом строк, про добровільне повернення до покинутого місця проживання, виїхала за кордон на постійне проживання або не перебуває в Україні більше 90 днів поспіль чи більше 180 днів сукупно протягом року, щодо неї набрав законної сили обвинувальний вирок за окремими злочинами або якщо встановлено, що безпечні умови для повернення вже відновлено, людина, яка подала недостовірні відомості, щоб стати на облік як ВПО.
Разом із тим закон залишає можливість повторно стати на облік, якщо життєві обставини знову створять підстави для внутрішнього переміщення.
Нові житлові гарантії: держава створить електронну систему доступного житла
Окремий розділ нового закону присвячений житловим питанням, які протягом останніх років залишалися одними з найболючіших для внутрішньо переміщених осіб. Документ не лише підтверджує право переселенців на державну підтримку, а й пропонує нові інструменти для пошуку та розподілу житла.
Заплановано створення Інформаційно-аналітичної системи об’єктів нерухомого майна для забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом. Фактично йдеться про єдину цифрову платформу, де акумулюватиметься інформація про державні, комунальні та, за згодою власників, приватні об’єкти, які можуть бути використані для проживання переселенців.
У відкритому доступі планують розміщувати інтерактивну карту таких об’єктів із відомостями про їх місцезнаходження, технічний стан, наявність вільних місць та можливість проживання. Через систему внутрішньо переміщені особи зможуть подавати заяви на отримання житла, а держава – планувати використання ресурсів і залучати міжнародне фінансування для ремонту чи переобладнання відповідних приміщень.
Для наповнення цієї бази створюватимуться спеціальні комісії, які обстежуватимуть нерухомість та оцінюватимуть її придатність для проживання. Після обстеження всі відомості разом із фотографіями та висновками вноситимуться до електронної системи.
Водночас закон окремо визначає статус місць тимчасового проживання. Йдеться не лише про гуртожитки чи модульні містечка, а й про інші приміщення, придатні для проживання. Для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб закон гарантує, що під час дії воєнного стану та ще протягом шести місяців після його завершення вони не можуть бути виселені лише через завершення визначеного строку тимчасового проживання.
Соціальні гарантії без додаткових бюрократичних процедур
Закон прямо визначає, що переселенці користуються всіма конституційними правами та свободами нарівні з іншими громадянами України. Для реалізації цих прав людина вважається такою, що постійно проживає за адресою, де її взято на облік як внутрішньо переміщену особу.
Також для внутрішньо переміщених осіб не можуть запроваджуватися окремі чи складніші процедури призначення, виплати або перерахунку пенсій. Таким чином законодавець закріплює однакові правила для всіх пенсіонерів незалежно від місця їх проживання.
Закон також гарантує доступ переселенців до: медичної допомоги за програмою медичних гарантій, соціальних послуг, допоміжних засобів реабілітації, професійного навчання та програм зайнятості, державної підтримки під час здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти.
Окремо наголошується, що діти внутрішньо переміщених осіб мають право навчатися у закладах дошкільної та загальної середньої освіти за місцем обліку одного з батьків.
Новий механізм захисту переселенців, які мають кредити
Одним із найбільш практичних нововведень закону стали зміни, що стосуються кредитних зобов’язань внутрішньо переміщених осіб, які залишили свої домівки через тимчасову окупацію або бойові дії. Документ передбачає, що загальна сума процентів за кредитом або позикою не може перевищувати відсотки, які були б нараховані за мінімальною ставкою, визначеною договором.
Більш того, таким позичальникам не нараховуватимуться штрафи, пеня, інфляційні втрати чи інші фінансові санкції за прострочення виконання зобов’язань. Кредитор після отримання письмового звернення повинен провести перерахунок заборгованості протягом семи днів.
Якщо цього не зроблено, закон вважає перерахунок здійсненим автоматично.
Ще одна важлива гарантія – заборона продавати право вимоги за кредитом іншій особі без згоди боржника. Виняток становлять лише банки, які перебувають у процедурі виведення з ринку відповідно до законодавства. При цьому закон прямо встановлює, що використання цих гарантій не може бути підставою для відмови людині у видачі нового кредиту в майбутньому.
Державна підтримка на всіх етапах
Новий закон уперше комплексно описує, що саме держава повинна робити після вимушеного переміщення людини. Йдеться не лише про виплату допомоги на проживання. Документ визначає три великі напрями підтримки: адаптацію, інтеграцію та реінтеграцію.
Під час адаптації держава має сприяти тимчасовому розміщенню, забезпеченню дітей місцями у дитячих садках і школах, доступу до медицини, психологічної допомоги, працевлаштування та соціальних послуг.
На етапі інтеграції передбачені заходи, які допомагають людині фактично почати нове життя: професійне навчання, підтримка зайнятості, забезпечення житлом та участь у житті територіальної громади. Окремий блок присвячений поверненню до покинутого місця проживання. Закон гарантує право людини самостійно ухвалити рішення щодо повернення після отримання повної інформації про безпекову ситуацію.
Якщо переселенець вирішить повернутися, держава має сприяти цьому, у тому числі шляхом виплати одноразової допомоги.
Після повернення також передбачаються заходи з реінтеграції. Водночас одним із принципових нововведень є впровадження оцінювання потреб внутрішньо переміщених осіб. Саме результати такого оцінювання мають стати основою для надання адресної державної підтримки, включаючи допомогу на проживання. Детальний порядок визначить Кабінет Міністрів України.
Що варто знати переселенцям уже зараз
Попри те, що більшість положень нового закону почне діяти лише 22 жовтня 2026 року, окремі зміни набрали чинності вже після його офіційного опублікування. Зокрема, Кабінет Міністрів повинен розпочати підготовку необхідних нормативно-правових актів, без яких частина нових механізмів не запрацює.
Водночас чинні довідки внутрішньо переміщених осіб залишаються дійсними, а їх заміна на електронний витяг здійснюватиметься лише за бажанням людини.
Якщо попереднє законодавство значною мірою було спрямоване на оперативне реагування на кризу, то Закон №4924-IX вже формує довгострокову модель підтримки. Саме практична реалізація цих норм і покаже, чи зможе нове законодавство стати ефективним інструментом захисту прав мільйонів українців, які були змушені залишити свої домівки через війну.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
