Закон прийняли, але він не запрацював: власники зруйнованого житла на ТОТ не можуть отримати гроші

Власники знищеного або пошкодженого житла на тимчасово окупованих територіях та територіях активних бойових дій не мають повноцінного механізму отримання компенсації за нерухомість, яку неможливо обстежити через війну. Законопроєкт № 11161, який мав врегулювати цю проблему, Верховна Рада прийняла ще у грудні 2024 року. Водночас документ досі не підписаний Президентом України, а отже, не набув чинності.

Чому власники житла на ТОТ не можуть пройти звичайну процедуру

Чинний механізм компенсації за знищене майно за програмою єВідновлення передбачає встановлення факту пошкодження або знищення нерухомості. Для цього необхідно провести відповідне обстеження об’єкта. Однак власники житла на тимчасово окупованих територіях або територіях, де тривають активні бойові дії, часто фізично не можуть забезпечити доступ до нерухомості представникам українських органів влади. Відтак держава не має змоги провести обстеження та зафіксувати стан об’єкта.

Внутрішньо переміщені особи з територій, включених до переліку територій бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією, фактично не мають можливості довести факт зруйнування або пошкодження свого майна. Без спеціальної процедури це позбавляє їх можливості розраховувати на подальшу компенсацію.

Саме цю проблему мав вирішити законопроєкт №11161.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», законопроєкт мав спростити процедуру отримання компенсації за знищене або пошкоджене майно, розташоване на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих Росією.

Що пропонували у першій редакції

У першій редакції законопроєкт передбачав окремий спрощений механізм для ВПО, які перемістилися з територій, включених до відповідного переліку територій бойових дій або тимчасово окупованих територій, щодо яких не визначено дату завершення бойових дій або окупації.

Зокрема, пропонувалося:

• спростити процедуру отримання компенсації за зруйноване або пошкоджене майно;
• прирівняти пошкоджені об’єкти, які неможливо обстежити через бойові дії або окупацію, до знищених;
• не проводити обстеження знищеного або пошкодженого майна, якщо воно розташоване на території, де через бойові дії або окупацію провести таке обстеження неможливо.

Тобто початкова логіка законопроєкту була такою: якщо держава фізично не може потрапити до об’єкта та провести його обстеження, відсутність такого обстеження не повинна позбавляти власника можливості претендувати на компенсацію.

Що змінилося до другого читання

У редакції, запропонованій до другого читання, механізм змінили.

Замість того щоб одразу передбачити непроведення обстеження для таких об’єктів, законопроєкт встановив спеціальну процедуру.

Після отримання заяви про компенсацію за знищений об’єкт комісія з розгляду питань щодо надання компенсації має визначити, чи можливо провести обстеження нерухомості. За результатами комісія складає відповідний акт та направляє його заявнику протягом 10 календарних днів з дня подання заяви.

Це означає, що у разі встановлення неможливості обстеження відсутність акта обстеження не має блокуватися подальший розгляд заяви про компенсацію.

Таким чином, у новій редакції законопроєкт все ж передбачає можливість отримання компенсації без фактичного обстеження майна на ТОТ. Водночас сам акт про неможливість проведення обстеження не є автоматичним рішенням про виплату компенсації. Подальший порядок надання компенсації за такими об’єктами мав би  встановити Кабінет Міністрів України.

Додаткові умови для отримувачів компенсації

Також у редакції до другого читання також з’явилися додаткові умови для осіб, які претендують на компенсацію за знищене житло за цією спеціальною процедурою.

Зокрема, на дату подання заяви отримувач компенсації має проживати в Україні протягом останніх двох років.

Водночас законопроєкт передбачає винятки. Зокрема, разовий приватний виїзд за кордон не має перевищувати 90 днів, а загальний строк перебування за межами України протягом кожного річного періоду за останні два роки — 183 дні. Крім того не вважаються порушенням цієї вимоги виїзди за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку або на лікування за рекомендацією медичного закладу.

Також передбачено виняток для громадян України, які після 24 лютого 2022 року отримали в іншій державі, крім Росії та Білорусі, статус біженця, особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, або інший подібний правовий статус у зв’язку зі збройною агресією Росії проти України.

Компенсація в обмін на майно та право вимоги до Росії

Для отримання компенсації заявник має додати до заяви нотаріально посвідчену заяву.

У ній він зобов’язується у разі отримання компенсації:

• відчужити знищений об’єкт нерухомості у власність держави або територіальної громади;
• відступити державі або територіальній громаді право вимоги до Росії щодо відшкодування збитків за знищене майно в межах отриманої компенсації.

Тобто передбачений механізм, за якого після виплати компенсації держава або територіальна громада отримує не лише сам об’єкт нерухомості, а й право вимоги до Росії щодо відшкодування відповідних збитків у межах суми виплаченої компенсації.

Таким чином, у процесі проходження законопроєкту механізм змінився. Формально законопроєкт створює можливість для отримання компенсації за знищене житло, яке неможливо обстежити, але не передбачає автоматичної виплати лише на підставі акта про неможливість обстеження.

Неможливість обстежити житло блокує отримання компенсації

За даними Міністерства розвитку громад та територій України, станом на червень 2026 року в Україні було зафіксовано понад 342 тисячі пошкоджених або знищених об’єктів, майже 300 тисяч із них — житлові будинки. Водночас ці дані не охоплюють повною мірою майно на тимчасово окупованих територіях, де провести обстеження часто неможливо.

Наразі чинний механізм компенсації залежить від можливості обстежити зруйноване або пошкоджене майно. Для власників нерухомості на підконтрольній Україні території це дозволяє зафіксувати стан об’єкта та пройти процедуру отримання компенсації в межах програми «єВідновлення». Натомість українські органи влади не можуть провести обстеження житла на тимчасово окупованих територіях. У результаті люди, які втратили нерухомість через російську агресію, опинилися в різних умовах: для одних процедура компенсації доступна, а для інших саме неможливість потрапити до власного житла стає перешкодою для отримання виплат.

Законопроєкт № 11161, який мав вирішити проблему власників житла на тимчасово окупованих територіях, досі не став чинним законом. Тому запропонований механізм компенсації фактично залишається на паузі, а власники нерухомості, яку неможливо обстежити через окупацію або бойові дії, продовжують чекати на реальний механізм отримання компенсації.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.