У Верховному Суді обговорили здійснення правосуддя в умовах воєнного стану

28 липня у Верховному Суді відбулась нарада, на якій обговорили забезпечення єдності судової практики, збільшення кількості справ, які надходять до судів, нестача кадрів у судах, особливості розгляду справ, пов’язаних з війною, матеріально-технічне й організаційне забезпечення діяльності судів, виклики, з якими стикнулася судова система під час воєнного стану, передає офіційний сайт ВС.

Нарада відбулась за участю керівництва Верховного Суду, апеляційних судів України, Вищого антикорупційного суду, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України та представників інших органів державної влади.

Під час заходу голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Михайло Смокович зазначив, що правила судового процесу, безумовно, розраховані на мирний час. Але попри внесені війною корективи суди повинні працювати та виконувати свою функцію в механізмі держави безперервно.

Насамперед голова КАС ВС повідомив про зменшення чисельності суддівського корпусу. Так, на сьогодні в апеляційних адміністративних судах 33 посади є вакантними, а в місцевих – 99. Тобто є потреба в проведенні конкурсів до адміністративних судів. Як зазначив спікер, за штатним розписом у КАС ВС не вистачає вже сімох суддів, що призводить до збільшення навантаження на кожного суддю.

Стосовно Закону України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі Михайло Смокович зазначив, що в КАС ВС створена робоча група, яка проводитиме навчання про дотримання норм цього Закону як із суддями нижчих інстанцій, так і з працівниками апаратів судів.

Ще одне нагальне питання, яке досі не вирішено, – відправлення кореспонденції військовим частинам. На переконання очільника КАС ВС, суди в таких ситуаціях потребують допомоги органів судової влади, щоб уникнути поширення інформації, яка має бути захищена.

Також доповідач нагадав, що цьогоріч у грудні набере чинності Закон України «Про адміністративну процедуру». «Ми вже протягом року з моменту підписання Президентом України цього Закону проводимо відповідні навчання в регіонах, залучаємо науковців і його розробників. Ухвалення Закону України “Про адміністративну процедуру” – крок до розвитку державності й адміністративного судочинства зокрема та умова того, щоб ми стали повноцінними членами Європейського Союзу, тому що подібні закони є в кожній європейській демократичній державі», – зауважив Михайло Смокович.

Зупинився голова КАС ВС і на необхідності забезпечення єдності судової практики. Є проблеми щодо розгляду справ про примусове вилучення транспортних засобів для потреб ЗСУ під часвоєнного стану. Такі справи розглядають суди всіх юрисдикцій, що призводить до різних висновків, тому ВП ВС має поставити тут крапку.

Постає питання і про визначення юрисдикції спорів щодо встановлення факту, який має юридичне значення, а саме факту проживання особи однією сім’єю із загиблим військовослужбовцем. Як повідомив спікер, такі справи перебувають на розгляді адміністративних судів попри те, що встановлення факту проживання однією сім’єю передбачено ЦПК України, тобто належить до юрисдикції цивільних судів.

Щодо справ, у яких відповідачами є суди, голова КАС ВС насамперед акцентував, що завжди в таких справах голови судів повинні ставити питання про залучення ДСА України як співвідповідача, тому що навіть судовий збір має стягуватися з ДСА України за відповідною бюджетною програмою щодо виконання рішень судів. У таких категоріях справ, серед іншого, трапляються справи стосовно того, що судді, строк повноважень яких (п’ять років) завершився, не отримують відповідних надбавок, хоча є відповідне Рішення Конституційного Суду України. «Найболючішим у цьому контексті є питання щодо нарахування суддівської винагороди суддям, які перебувають у лавах ЗСУ. Офіційної позиції КАС ВС із цього питання не висловив, зважаючи, що відповідні справи на розгляд Суду ще не надходили», – зазначив Михайло Смокович.

Для України надзвичайно важливо, щоб суди в повному обсязі реалізували свої функції з виконання завдань господарського судочинства й попри режим воєнного стану в розумні строки та максимально ефективно здійснювали належний, швидкий, якісний захист і відновлення порушених прав та інтересів суб’єктів господарювання. На цьому під час виступу наголосила голова Касаційного господарського суду у складі ВС Лариса Рогач.

За підрахунками американської медіаорганізації в галузі політичної журналістики «Politico», повоєнна відбудова України оцінюється приблизно в 411 млрд доларів. «Очевидно, що для залучення таких значних інвестицій країні необхідно переконати інвесторів у безпечності фінансових вкладень і в тому, що в разі потреби вони зможуть захистити свої фінансові інтереси та законні права в українських судах», – переконана голова КГС ВС.

За словами Лариси Рогач, судова статистика свідчить про зростання в І півріччі 2023 року кількісних показників роботи місцевих, апеляційних господарських судів та КГС ВС порівняно з аналогічним періодом 2022 року. Наприклад, у місцевих господарських судах кількість звернень, що перебували на розгляді господарських судів, збільшилася на 60 %. Упродовж І півріччя 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року спостерігається зростання кількості розглянутих господарськими судами справ за всіма категоріями спорів практично удвічі. Значно збільшилася кількість майнових, земельних, корпоративних спорів, справ, пов’язаних із банкрутством. Водночас зменшилася кількість спорів у сфері інтелектуальної власності та спорів з Антимонопольним комітетом України.

Спікерка зауважила, що для сталого функціонування економіки вагоме значення має своєчасний розгляд справ у спорах із розрахунків за поставлені енергоносії, договорів перевезення та з інших питань, а також належне виконання судових рішень – у цьому контексті вкрай важливими є законодавчі ініціативи, зокрема щодо вдосконалення судового контролю над виконанням рішень.

Значне зростання кількості звернень до господарських судів, як акцентувала Лариса Рогач, призвело й до зростання рівня навантаження на суддів. Середній рівень навантаження на одного суддю місцевого господарського суду в І півріччі 2023 року становив 321 звернення (показник збільшився на 67 % порівняно з аналогічним періодом 2022 року). Середній рівень навантаження на одного суддю апеляційного господарського суду в І півріччі 2023 року становив 223 звернення (показник збільшився на 49 %).

«Попри виклики воєнного часу, постійні обстріли, безпекові загрози, перебої з електропостачанням строки розгляду справ у господарських судах відповідають розумним очікуванням. В середньому розгляд господарської справи в трьох інстанціях становить 220 днів (орієнтовно 7 місяців)», – зазначила голова КГС ВС.

За її словами, судді КГС ВС беруть активну участь у діяльності НШС України, адже для суддів важливо, щоб напрацьована касаційною інстанцією практика своєчасно й належно доносилася до суддів першої та апеляційної інстанцій. Крім того, КГС ВС ефективно взаємодіє з міжнародними організаціями, долучається до роботи різних консультативних зустрічей. Зокрема, ВС став одним з головних партнерів проєкту щодо онлайн-вирішення спорів у справах із невеликою сумою позову. Йдеться про створення онлайн-платформи, яка в перспективі буде інтегрована з ЄСІТC. Пілотний проєкт буде реалізований у господарських судах для того, щоб пришвидшити розгляд справ і поліпшити доступ до правосуддя.

Насамкінець Лариса Рогач зосередилася на процесуальних питаннях в умовах війни, зокрема на необхідності дотримання балансу між своєчасним, належним повідомленням сторін про судове засідання та запобіганням можливостям для зловживання процесуальними правами. У цьому контексті дуже важливими є запропоновані процесуальні новації, серед іншого щодо розширення інститутів дистанційного розгляду справ і письмового провадження.

Проблематику кримінальної юстиції під час виступу окреслив голова Касаційного кримінального суду у складі ВС Олександр Марчук. Однією з найбільших проблем, актуальних для всієї судової системи України, є нестача кадрів. І якщо наповнення місцевих загальних судів суддями є перспективою найближчого майбутнього, то про наповнення апеляційних судів наразі не йдеться. Голова ККС ВС переконаний, що до цього питання слід підходити не завтра, а вже сьогодні, адже кадровий дефіцит у судах апеляційної інстанції дуже серйозний.

Спікер зазначив, що сьогодні особливого значення набув судовий розгляд кримінальних проваджень, які пов’язані зі збройною агресією росії. Ідеться про кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, злочини проти основ національної безпеки України (зокрема, державна зрада та колабораціонізм), кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби. Важливими також залишаються питання боротьби з корупцією та розгляд відповідних кримінальних правопорушень.

Олександр Марчук акцентував на тому, що широкомасштабне вторгнення росії не лише додало нових проблем кримінальній юрисдикції, а й загострило ті, які були раніше. Особливо нагальними в цьому контексті є строки розгляду справ, за якими обвинувачені утримуються під вартою понад чотири роки. «Зрозуміло, що при такому дефіциті суддів та великому навантаженні забезпечити швидкий, якісний розгляд кримінальних проваджень з додержанням розумних строків – важко. Однак, з іншого боку, на жаль, є чимало випадків, коли підозрювані утримуються під вартою тривалий час. Такі сигнали є вкрай тривожними», – зазначив він.

Окрім того, за словами спікера, законодавство не передбачає автоматичної можливості повернення кримінальних проваджень (справ) тим судам, територіальну підсудність справ яких було відновлено. Задля вирішення цього питання у процесуальний спосіб ККС ВС у порядку ст. 34 КПК України розглядає велику кількість клопотань про передачу кримінальних проваджень до відновлених судів.

Користуючись нагодою, голова ККС ВС звернувся до голів апеляційних судів із проханням надіслати інформацію стосовно тих місцевих судів в областях, які повністю відповідають вимогам щодо розгляду кримінальних проваджень, що містять відомості, які становлять державну таємницю, та кількості суддів у штаті, яким надано доступ до державної таємниці. Касаційний кримінальний суд має орієнтуватися, у який суд передавати відповідні кримінальні провадження за підсудністю. У кожній області України має бути щонайменше один суд, який зможе розглядати такі кримінальні провадження.

Насамкінець Олександр Марчук зазначив про те, що робота судів має продовжуватися, судова практика в нових категоріях проваджень має формуватися, а в тих категоріях проваджень, які не є новими для судів України, судова практика має розвиватися. Він запевнив, що ККС ВС орієнтований на надання методичної допомоги за зверненнями судів з усіх проблемних питань, які виникають під час їхньої діяльності, з метою вироблення єдиних підходів до вирішення проблемних питань правозастосування.

Голова Касаційного цивільного суду у складі ВС Борис Гулько наголосив на необхідності якнайшвидше вирішити проблему нестачі суддів в апеляційних судах. Наприклад, у Сумському апеляційному суді сьогодні залишилося всього чотири судді. Голова КЦС ВС нагадав, що раніше він запропонував забезпечити розгляд кримінальних проваджень суддями цивільної юрисдикції і багато колег сприйняли таку пропозицію. Сьогодні постала наступна проблема – вже немає кому розглядати цивільні справи. Тому, зазначив Борис Гулько, передусім необхідно негайно забезпечити суддями апеляційні суди. А потім – якнайшвидше вирішити питання із забезпеченням суддями судів першої інстанції, адже найкращі судді з першої інстанції підуть до апеляційних судів.

Також Борис Гулько попросив Велику Палату ВС якнайшвидше розглянути питання юрисдикції справ, що стосуються реквізиції. Він звернув увагу голів апеляційних судів на спори про відшкодування шкоди, завданої агресією рф. Такі позови масово надходять до судів і розглядаються по-різному. Водночас рішення в цих справах майже не оскаржуються в апеляційній і, відповідно, касаційній інстанціях. КЦС ВС висловив свою позицію щодо обмеження юрисдикційного імунітету країни-агресора. Однак лишаються питання щодо сповіщення відповідача про розгляд справи, а також щодо виконання судових рішень у таких справах у майбутньому. Борис Гулько зазначив, що КЦС ВС із залученням міжнародних партнерів готує методичні рекомендації для розгляду таких справ, рекомендації будуть надані судам найближчим часом.

Він поінформував, що з вересня цього року судді КЦС ВС розпочнуть зустрічі в регіонах із колегами з першої та апеляційної інстанцій для обговорення проблемних питань, які виникають у застосуванні законодавства, зокрема процесуального. Це й питання відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії рф, і питання щодо виконання судових рішень, відновлення втрачених судових проваджень і виконавчих документів тощо.

Борис Гулько наголосив на необхідності законодавчих змін, які б надали повноваження головам судів залишати в штаті помічників суддів, які пішли у відставку. Зараз багато суддів іде у відставку, разом із ними йдуть їхні помічники. А на суддів, які залишаються працювати, розподіляється навантаження колег, що звільнилися. Разом із цим помічники звільнених у відставку суддів – це фахові спеціалісти, для підготовки яких судова система доклала багато зусиль. Якщо вони зараз полишать роботу в судовій системі, то вже навряд чи повернуться до неї згодом.

Велика Палата Верховного Суду в умовах повномасштабної війни продовжує виконувати покладені на неї законодавством функції з вирішення питань щодо юрисдикційності спорів, необхідності уточнення попереднього висновку або Великої Палати ВС, або касаційних судів у складі ВС, розгляду справ, які містять виключну правову проблему. Про це під час наради зауважив Секретар Великої Палати ВС Віталій Уркевич. Він також нагадав, що виключно ВП ВС здійснює перегляд рішень українських судів у зв’язку зі встановленням Європейським судом з прав людини порушення національними судами при вирішенні справи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. «На жаль, вказані звернення не є поодинокими. Лідерами тут є справи кримінальні. Але маємо такі звернення і в господарських, і в цивільних, і в адміністративних справах», – зазначив доповідач.

Крім того, Велика Палата ВС є судом апеляційної інстанції в низці адміністративних справ щодо спорів із Верховною Радою України, Президентом України, Вищою радою правосуддя, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України тощо.

Нині ж на розгляді ВП ВС перебувають важливі справи, правові висновки в яких, за словами Віталія Уркевича, впливатимуть на правовідносини в умовах воєнного стану.

Так, на розгляді ВП ВС перебуває справа № 415/2182/20 (провадження № 13-15кс22) щодо тлумачення суб’єкта злочину за ст. 437 КК України «Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни». Як наголосив Секретар ВП ВС, розгляд цієї справи дасть змогу визначитися, які злочини підпадатимуть під юрисдикцію національних судів, а щодо яких, можливо, ітиметься про розгляд міжнародним трибуналом.

Не менш значущими є справи про відшкодування шкоди, які розглядаються в порядку цивільного судочинства. Зараз на розгляді Великої Палати ВС перебуває справа про відшкодування шкоди за так зване мобілізоване майно. Механізму вирішення таких питань ще немає.

Віталій Уркевич повідомив, що на сьогодні є позиція Великої Палати ВС стосовно розгляду справ, відповідачем у яких є держава Україна за шкоду, спричинену на непідконтрольній їй території. ВП ВС зазначила, що при розгляді таких позовів суди мають з’ясувати підстави позову (обставини, якими обґрунтована позовна вимога); чи мала Україна в сенсі ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод юрисдикцію щодо гарантування прав та свобод на тій території, на якій, за твердженням позивача, відбулося порушення; чи виконала Україна свої конвенційні обов’язки з такого гарантування і чи є підтвердження всіх цих фактів (належні, допустимі, достовірні й достатні докази).

На завершення виступу Віталій Уркевич нагадав, що у травні 2023 року Комітет міністрів Ради Європи ухвалив рішення щодо створення Реєстру збитків, завданих агресією рф проти України, над яким зараз розпочинається робота. «Цей Реєстр стане вагомим кроком у створенні міжнародного компенсаційного механізму, тому українські суди мають усвідомлювати, що належний розгляд справ сприятиме сприйняттю рішень національних судів на міжнародному рівні й притягненню держави-агресора до відповідальності», – акцентував Секретар ВП ВС.

Заступник Керівника Офісу Президента України Андрій Смирнов погодився з тим, що судові рішення Верховного Суду мають надходити до судів нижчих інстанцій для застосування швидше. Але при цьому недопустимими є ситуації, коли з ідентичних спірних правовідносин різні колегії суддів одного касаційного суду ухвалюють протилежні за правовою позицією рішення.

Окреслюючи коло нагальних проблем, Андрій Смирнов акцентував на необхідності належної роботи ВККС України та ВРП за зрозумілими, чіткими підходами, які відповідають найкращим світовим практикам. Процедури й правила, пов’язані із суддівськими кадрами, мають бути максимально швидкими для оперативного подолання кадрового дефіциту в судовій системі. Громадська рада доброчесності має бути сформована якомога швидше, так само в найближчому майбутньому має бути відновлена дисциплінарна функція ВРП. Крім того, на його думку, на законодавчому рівні слід конкретизувати критерії доброчесності суддів.

Що стосується Верховного Суду, то доповідач зосередився на переосмисленні підходу до визначення виключної правової проблеми, введені жорсткіших процесуальних фільтрів. Окрім того, потребують вирішення багато функціональних питань щодо діяльності Великої Палати ВС.

Андрій Смирнов закликав дивитися на ситуацію крізь призму не лише роботи Верховного Суду, який має стати в Україні судом права, а й діяльності апеляційних і місцевих судів.

Спікер переконаний, що судова система України має бути суб’єктною і незалежною, демонструвати здатність та спроможність до швидкого й рішучого самоочищення.

Андрій Смирнов подякував суддям за їхню роботу й закликав їх не боятися змін і бути генераторами цих змін.

За словами Голови Вищої ради правосуддя Григорія Усика, з огляду на підвищений запит суспільства на справедливість під час війни й після перемоги, увагу міжнародної спільноти до України варто зосередитися на дотриманні суддями професійної етики.

Голова ВРП висловив стурбованість, що окремі негативні прояви спонукають законодавців ініціювати нові процедури перевірок суддів, що може спричинити ще більший відтік кадрів із системи. Він нагадав, що за січень – липень 2023 року ВРП ухвалила рішення про звільнення 222 суддів.

«Але є нагальна потреба у здійсненні дисциплінарних проваджень, адже судді не можуть тривалий час перебувати в стані невизначеності, коли нерозглянуті скарги лежать роками», – заявив Григорій Усик.

Очільник ВРП також розповів, яких заходів вживає ВРП для вирішення актуальних для судової системи проблем: забезпечення проведення аудиту ЄСІТС, врегулювання питань недостатнього фінансування судової влади, відновлення роботи судів на звільнених від окупантів територіях тощо.

Григорій Усик висловив вдячність керівникам, суддям та працівникам апаратів судів усіх інстанцій, які у складних умовах не лише війни, а й недостатнього фінансування та матеріального-технічного оснащення продовжують забезпечувати доступ громадян до правосуддя.

Про результати роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка не працювала понад три роки, доповів Голова ВККС України Роман Ігнатов. Насамперед він зазначив, що 1 червня 2023 року Вища рада правосуддя призначила 16 членів ВККС України, а 6 червня 2023 року члени ВККС України обрали Голову, заступника Голови й секретарів палат.

Спікер повідомив про вчасне завершення перевірки 1028 робіт 368 кандидатів на посади суддів. Окрім того, ВККС України 27 липня 2023 року на пленарному засіданні затвердила список 16 громадських організацій, які на установчому засіданні оберуть 20 членів Громадської ради доброчесності. П’ятьом громадським об’єднанням було відмовлено у зв’язку з недотриманням відповідності переліку документів вимогам, передбаченим ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Зупинився Роман Ігнатов і на роботі судів під час війни. Нині повністю зруйновано приміщення 13 судів. Зараз в Україні здійснюють правосуддя 587 судів, 87 судів цього не роблять через активні бойові дії або через те, що розташовані на тимчасово окупованих територіях. Ще 84 суди не здійснюють правосуддя з 2014 року. Йдеться насамперед про Автономну Республіку Крим й окуповані території Донецької та Луганської областей. 86 судів мають різний ступінь пошкодження, а найбільших пошкоджень зазнали приміщення судових установ у Харківській, Донецькій, Луганській, Херсонській, Миколаївській областях.

Також Голова ВККС України зауважив, що приблизно 500 суддів з родинами виїхали з окупованих територій і стільки ж суддів було відряджено до інших судів. Станом на початок квітня цього року в Україні три суди не здійснюють правосуддя у зв’язку з відсутністю повноважень суддів. У 12 судах фактично працює по одному судді, а в 67 судах — по двоє суддів. За статистикою, яка ведеться з 2019 року, понад дві тисячі суддів не пройшли первинного кваліфікаційного оцінювання, а 323 судді не можуть здійснювати правосуддя у зв’язку із закінченням п’ятирічного строку.

«Питання, з яким стикнеться ВККС України в подальшій своїй роботі, стосується нового добору кандидатів на посади суддів. Добір такої кількості кандидатів в умовах воєнного стану, зокрема з огляду на часті сигнали про повітряну тривогу, здійснити буде дуже важко, але зробити це необхідно», — підсумував Роман Ігнатов.

Голова Ради суддів України Богдан Моніч розповів, що з перших днів повномасштабного вторгнення багато голів судів, розташованих на територіях, які були тимчасово окуповані або виникала загроза їх окупації, зверталися до нього з тим, щоб оперативно вирішити питання, які стосувалися порятунку суддів, працівників апаратів судів, перевезення їх у безпечні місця, збереження справ тощо.

«У ті дні ми всі жили в надзвичайно складних умовах, багато чого робили вперше, можливо, у чомусь помилялися. Зараз ми вже трохи оговталися від цього. На жаль, нам доводиться жити в умовах воєнного часу. Але життя під час війни триває, воно видозмінюється, відрізняється від мирного», – сказав Богдан Моніч.

РСУ докладала значних зусиль для врегулювання великої кількості проблем, з якими стикалися суди на початку повномасштабного вторгнення, і зараз продовжує допомагати судам.

Богдан Моніч наголосив на тому, що є неприпустимими ситуації, коли суддям, працівникам апаратів судів, які залишилися на окупованих територіях, виплачується суддівська винагорода. Після деокупації територій цим людям будуть виплачені кошти, якщо вони пройдуть відповідні перевірки.

Нині на часі подолання кадрової кризи. І найбільш оптимальний шлях її подолання – почати з процедури заповнення вакантних посад в апеляційних судах і паралельно заповнювати вакансії в місцевих судах.

Також потребує вирішення питання стосовно визначення штатної чисельності суддів апеляційних судів, відновлення роботи судів, повернення відряджених суддів до своїх судів.

«Статистичні дані за І півріччя 2023 року свідчать, що ми виходимо на довоєнні показники. Це при тому, що в нас є тимчасово окуповані території. Що це може означати? У перспективі, якщо ми говоримо про воєнні злочини, цивільні справи про відшкодування шкоди, адміністративні справи, пов’язані із захистом прав військовослужбовців, ми вийдемо на ще вищі показники. Тому чисельність суддів потрібно визначати з певним запасом, не тільки на перспективу зростання кількості судових справ, а й з урахуванням можливої плинності кадрів. Ми повинні сформувати такий кадровий резерв, щоб як мінімум на років чотири було забезпечено належне функціонування судової влади», – зауважив Голова РСУ.

Богдан Моніч запевнив, що РСУ завжди стоятиме на захисті суддів, водночас реагуючи на неприпустимі ситуації, які стосуються організації роботи судів. «Ми будемо працювати, сподіваюся, у тісній співпраці з усіма іншими органами суддівського самоврядування. Впевнений, що в нас усе буде гаразд і ми переможемо», – резюмував Богдан Моніч.

В. о. Голови ДСА України Максим Пампура розповів про стан справ з матеріально-технічним та організаційним забезпеченням діяльності судів в умовах воєнного стану, у тому числі тих, які завдяки ЗСУ відновили роботу на деокупованих територіях.

Доповідач зазначив, що у 2022 році фонд оплати праці працівникам розрахунково передбачав 20 % стимулюючих надбавок. Наприкінці року за рахунок зекономлених коштів було перерозподілено фінансовий ресурс, і, за підсумками року, стимулюючі надбавки становили для працівників загальних місцевих судів 33 %, місцевих спеціалізованих – 42 %, апеляційних – 45 %.

У 2023 році рівень стимулюючих виплат для працівників апаратів судів запланований на рівні 18 %. «Це болюче питання, оскільки маємо шалений відтік кадрів із судів. Сьогодні в апеляційних та місцевих судах 83 % становлять державні службовці категорії “В”, до яких належать, зокрема, секретарі судових засідань, які отримують мінімальну заробітну плату», – сказав Максим Пампура.

Однак є і позитивний момент. За даними Державної казначейської служби України, станом на 26 липня 2023 року із врахуванням залишку на початок року виконано план із надходжень до спеціального фонду державного бюджету.

При збереженні такої динаміки надходжень до спеціального фонду державного бюджету ДСА України у співпраці з ВРП та Міністерством фінансів України планує підвищити рівень стимулюючих виплат працівникам апаратів судів у 2023 році з 18 % до 40 %. Для цього, за підрахунками ДСА України, необхідно 548,8 млн грн.

Крім того, понадпланові надходження до спеціального фонду державного бюджету ДСА України планує спрямувати на придбання засобів інформатизації не лише для судів, які відновлюють свою роботу, а й для ВККС України, яка з 1 червня 2023 року відновила свою діяльність.

За інформацією Максима Пампури, з початку військової агресії було тимчасово змінено територіальну підсудність справ 135 судів. Станом на 1 січня 2023 року відновлено територіальну підсудність справ 50 судів. Сьогодні територіальна підсудність справ змінена у 77 судах, 54 з яких розташовані на тимчасово непідконтрольних Україні територіях.

Станом на 28 липня 2023 року 120 приміщень судів і судових установ пошкоджені внаслідок військової агресії, 15 з них зруйновані. Зокрема, це частини приміщень Харківського апеляційного суду, Херсонського апеляційного суду, будівлі Луганського апеляційного суду, Бородянського районного суду Київської області, Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, Волноваського суду Донецької області, Господарського суду Миколаївської області та інших.

«Незважаючи на відсутність видатків розвитку у 2022 і 2023 роках, ДСА України завдяки спільним зусиллям органів місцевого самоврядування та наших міжнародних партнерів вдалося відремонтувати 60 приміщень судів», – сказав в. о. Голови ДСА України.

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.