Європейський стандарт правосуддя 2026: аналіз Rule of Law Report та його вплив на Україну

Верховенство права перестало бути віддаленим абстрактним гаслом. Сьогодні це конкретний критерій, від якого залежать мільярди євро фінансування, інвестиційна привабливість держави та перспективи членства в Європейському Союзі. У період геополітичної нестабільності дотримання правових стандартів — уже не опція, а необхідність для безпеки та економічного зростання.

Сьомий щорічний Звіт про верховенство права, оприлюднений Європейською Комісією у липні 2026 року — документ, що має значення не лише для членів ЄС, а й для України. Звіт — своєрідний барометр реформ: він показує, наскільки країна просунулася на шляху до членства в ЄС і чи виконує умови для підтримки в межах Ukraine Facility.

Методологія та ключові напрямки

В основі звіту — чотири індикатори: незалежне правосуддя, антикорупційна система, свобода медіа та ефективність державних інституцій.

Цикл звітування є превентивним інструментом, що має на меті не допустити виникнення системних проблем у верховенстві права.

Комісія не просто фіксує законодавчі зміни, а аналізує їхню ефективність на практиці, спираючись на понад 600 зустрічей з національними органами влади та представниками громадянського суспільства.

Включення країн-кандидатів до звіту підкреслює, що високі стандарти верховенства права є незворотною умовою ще до моменту вступу.

Україна готується до моніторингу Єврокомісії

України поки немає серед держав, яким у Звіті про верховенство права присвячено окремий розділ. Водночас країна вже стала частиною європейської системи правового моніторингу: хід реформ оцінюють через механізми фінансової та політичної кондиційності, від яких залежать підтримка ЄС, фінансування та темпи євроінтеграції.

Проте, включення України до Звіту про верховенство права — це лише питання часу. Після того як у 2026 році Єврокомісія вперше поширила щорічний моніторинг на Албанію, Чорногорію, Північну Македонію та Сербію, наступними мають стати й інші країни-кандидати, зокрема Україна.

Єврокомісія підтвердила, що інші країни-кандидати, включаючи Україну, будуть інтегровані до Звіту, «щойно вони будуть готові». Це означає, що наступні декілька років стануть вирішальними для підготовки нашої інституційної бази до такого глибокого аудиту.

Орієнтир на досвід «четвірки розширення»

Аналізуючи розділи щодо Албанії та Чорногорії, Україна може зрозуміти, які критерії застосовуватиме Єврокомісія під час майбутнього оцінювання.

Перевірка доброчесності (Vetting): Успішне завершення повного веттингу суддів і прокурорів в Албанії розцінюється як потужний крок уперед.

Track record (досвід реальних вироків): ЄС вимагає не лише законів, а й переконливого досвіду розслідувань та вироків у справах про корупцію на високому рівні. Саме цей показник у країнах Балкан часто оцінюється як «помірний» або «недостатній».

Сприйняття незалежності судів: Європа розділилася на лідерів і аутсайдерів

Звіт Єврокомісії демонструє разючий контраст у тому, як громадяни та бізнес оцінюють незалежність судової влади.

Лідери довіри: Данія, Фінляндія, Австрія, Швеція, Нідерланди, Німеччина, Люксембург та Ірландія входять до так званого «клубу 75%+» — у цих країнах понад три чверті громадян вважають суди незалежними. Це показник зрілих правових систем, де політичний вплив на правосуддя є радше винятком, ніж правилом.

Аутсайдери: на протилежному полюсі залишаються Хорватія та Болгарія, де рівень довіри до незалежності судової влади не перевищує 30%. Такі показники свідчать про глибокі проблеми зі сприйняттям ефективності та неупередженості правосуддя.

Країни-кандидати: Албанія, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія демонструють різний рівень довіри — від низького до середнього. Для цих держав судова реформа залишається одним із головних критеріїв євроінтеграції та предметом перманентного моніторингу з боку Комісії.

Для України цей досвід має практичне значення, адже саме рівень незалежності судів і довіри до них стане одним із ключових показників під час майбутнього включення нашої держави до щорічного Звіту про верховенство права.

Механізми призначення суддів: незалежність чи політичний вплив

Аналіз вказує і на різні підходи до формування суддівського корпусу, що є основним запобіжником від узурпації влади.

Єврокомісія наголошує, що порядок призначення та звільнення суддів є одним із ключових елементів незалежності правосуддя. Посилаючись на практику Суду ЄС, Комісія підкреслює, що процедура призначення має виключати будь-які обґрунтовані сумніви щодо незалежності суддів від зовнішнього впливу.

У деяких держав-членів тривають реформи судової системи. Так, у Греції призначення на найвищі суддівські посади вже відбувається за участю представників судової влади. У Словенії новий Закон про суддів передав повноваження щодо призначення суддів Верховного суду від парламенту до Судової ради, що має посилити незалежність суддівського корпусу.

У Латвії розробляються додаткові гарантії, покликані захистити процедуру призначення суддів Верховного суду від неналежного впливу. У Швеції хоча зміни до системи призначення народних засідателів поки не плануються, професійна асоціація вивчає можливості вдосконалення їхньої роботи в судах.

Водночас у деяких країнах реформи просуваються повільніше або залишаються невирішені питання. На Мальті тривають політичні дискусії щодо порядку призначення Голови Верховного суду, однак законодавчі зміни, які передбачають ширшу участь суддівського корпусу, ще не ухвалені. У Фінляндії зроблено лише обмежені кроки щодо вдосконалення процедури призначення народних засідателів.

Єврокомісія також звернула увагу на окремі ризики. У Болгарії занепокоєння викликає широке використання тимчасових відряджень суддів і прокурорів, оскільки можливість дострокового припинення такого відрядження може негативно впливати на їхню незалежність.

Серед країн-кандидатів позитивно оцінено завершення в Албанії масштабної перевірки (vetting) усіх суддів і прокурорів після завершення апеляційної стадії. На думку Комісії, це стало важливим кроком до зміцнення незалежності, доброчесності та підзвітності судової влади.

Окремий блок звіту присвячений політичному тиску на судову систему. Єврокомісія нагадує, що хоча критика судових рішень є невід’ємною частиною демократичної дискусії, виконавча та законодавча влада повинні утримуватися від заяв, які можуть підірвати незалежність судів або довіру громадян до правосуддя.

Попри загальну стійкість судової системи, в Албанії продовжують фіксуватися спроби неналежного впливу на органи правосуддя та персональні атаки на суддів і прокурорів. У Чорногорії, незважаючи на створення механізму повідомлення про випадки втручання, тривають публічні напади на органи прокуратури та критикуються їхні рішення. У Сербії, за оцінкою Єврокомісії, політичний тиск на судову систему та прокуратуру суттєво посилився, тоді як реакція державних органів на такі випадки залишається недостатньою.

Незалежність прокуратури: окремий критерій оцінки Єврокомісії

У деяких країнах тривають реформи, спрямовані на посилення незалежності прокуратури. Так, Латвія запровадила механізми забезпечення ефективної відповідальності Генерального прокурора та призначила спеціального прокурора для розслідування можливих правопорушень з його боку. В Іспанії парламент розглядає законопроєкт, який має відокремити строк повноважень Генерального прокурора від строку повноважень уряду, що покликано зменшити політичний вплив на прокуратуру.

На Кіпрі парламент продовжує розгляд реформи, яка передбачає створення окремого Офісу Генерального публічного прокурора та механізму перегляду рішень про відмову у відкритті кримінального провадження або його закриття. В Австрії уряд виніс на громадське обговорення законопроєкт про створення Федеральної прокуратури, яка має бути виведена з-під адміністративного підпорядкування Міністерству юстиції.

Польща зробила лише обмежені кроки щодо розмежування посад Міністра юстиції та Генерального прокурора і посилення функціональної незалежності прокуратури від уряду.

Водночас Єврокомісія зазначає, що в окремих країнах проблеми залишаються невирішеними. Зокрема, у Словаччині не змінено законодавство, яке дозволяє Генеральному прокурору скасовувати остаточні рішення прокурорів нижчого рівня. В Угорщині процедура обрання Генерального прокурора разом із жорсткою ієрархією прокуратури створює ризики політичного втручання в окремі кримінальні справи.

Серед країн-кандидатів позитивно оцінено ухвалення урядом Чорногорії конституційних змін, спрямованих на посилення незалежності судової та прокурорської рад. Парламент Північної Македонії схвалив зміни до закону про Раду прокурорів, однак Єврокомісія вважає, що реформа потребує подальшого доопрацювання. У Сербії занепокоєння щодо автономії прокуратури зберігаються, а ефективність і конфіденційність кримінальних розслідувань, за оцінкою Комісії, і надалі страждають через недоліки законодавства та практики.

Дисциплінарна відповідальність суддів

Окрему увагу у звіті приділено дисциплінарній відповідальності суддів. Єврокомісія нагадує, що відповідно до практики Суду ЄС дисциплінарні процедури не можуть використовуватися як інструмент політичного тиску на судову владу. Такі механізми мають ґрунтуватися на чітко визначених дисциплінарних проступках, передбачати пропорційні санкції, здійснюватися незалежним органом із дотриманням права на захист та можливістю судового оскарження.

Позитивні зміни у цій сфері відзначено в Чехії, де успішно функціонує нова дворівнева система дисциплінарного провадження щодо суддів, прокурорів і судових виконавців. У Словенії після внесення змін до законодавства суттєво оновлено дисциплінарну систему для суддів, зокрема уточнено склад дисциплінарних проступків і вдосконалено процедури їх розгляду.

Водночас у Румунії окремі судді повідомляють про продовження дисциплінарного тиску, а професійні асоціації суддів закликали припинити використання дисциплінарних механізмів проти магістратів, які реалізують право на свободу слова. Крім того, Єврокомісія звернула увагу на випадки відводу суддів лише через їхній намір звернутися із преюдиціальними запитами до Суду Європейського Союзу.

У Словаччині реформа дисциплінарних проваджень щодо суддів, прокурорів, судових виконавців і нотаріусів, яка передбачає розширення повноважень Судової ради, наразі перебуває на розгляді Конституційного суду.

Антикорупційний напрям: стратегії проти реальних вироків

Полярність проявляється у здатності держав не лише приймати закони, а й демонструвати результати.

Згідно з Індексом сприйняття корупції, Данія, Фінляндія та Швеція входять до світового топ-20. Ірландія прийняла свою першу антикорупційну стратегію, а Іспанія — перший державний антикорупційний план.

Болгарія, Угорщина та Сербія досі не мають сталого досвіду (track record) розслідувань та вироків у справах щодо корупції на високому рівні. У Словаччині capacity щодо виявлення та розслідування корупції навіть погіршилася, а кількість розслідуваних справ різко впала.

Албанська Спеціальна структура з протидії корупції та організованій злочинності (SPAK) демонструє позитивну динаміку вироків, що ставиться за приклад іншим кандидатам.

Нові правила гри для всіх країн-кандидатів

Звіт 2026 року впроваджує декілька концепцій, які вже змінюють юридичну практику в ЄС і невдовзі стануть обов’язковими для України.

ЄС робить ставку на повну цифровізацію судової системи — електронні справи, відеоконференції, онлайн-доступ до судових рішень і прецедентної практики. Для України це означає, що цифрові сервіси мають перетворитися з окремих проєктів на повноцінну основу роботи судів.

ЄС активно впроваджує механізми захисту журналістів, громадських активістів і правозахисників від стратегічних позовів, спрямованих на залякування та придушення критики (SLAPP). Україні також доведеться запровадити процесуальні запобіжники, які дозволять судам швидко відхиляти очевидно безпідставні позови проти медіа та представників громадянського суспільства.

Із серпня 2025 року більшість положень Європейського закону про свободу медіа (EMFA) стали обов’язковими для держав-членів. Документ запроваджує вищі стандарти прозорості структури власності медіа, незалежності редакційної політики та справедливого розподілу державної реклами. Для України це означає необхідність гармонізації законодавства з європейськими вимогами, перегляду підходів до державної підтримки медіа та подальшого зміцнення незалежності медіарегулятора.

Висновок для України

Звіт Єврокомісії показує: із наближенням України до членства в ЄС вимоги до судової реформи та верховенства права ставатимуть дедалі жорсткішими. Брюссель оцінює країни-кандидати не за середнім рівнем у Європі, а за стандартами держав із найвищою довірою до правосуддя — таких як Данія, Фінляндія чи Нідерланди.

Для України це означає необхідність не лише ухвалювати нові закони, а й демонструвати реальні результати. Насамперед йдеться про завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зміцнення незалежності судової влади та формування стійкого track record у боротьбі з топкорупцією — від ефективних розслідувань до обвинувальних вироків.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.