Банки щогодини перевірятимуть запити виконавців: Мін’юст оновив порядок стягнення коштів та електронних грошей боржників
Виконавче провадження в Україні поступово переходить у цифровий формат. Якщо раніше автоматизований арешт рахунків переважно означав блокування коштів боржника, то тепер держава переходить до повноцінного цифрового механізму звернення стягнення на гроші, які знаходяться на рахунках або в електронних гаманцях.
Саме на це спрямований наказ Міністерства юстиції №1837/5 від 9 липня 2026 року, який ухвалено на виконання Закону №4833-IX щодо цифровізації окремих етапів виконавчого провадження. Документ фактично перебудовує алгоритм взаємодії між державними та приватними виконавцями, банками, небанківськими надавачами платіжних послуг та емітентами електронних грошей. Наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
Детальніше про те, що передбачає документ, в матеріалі «Судово-юридичної газети».
Від автоматичного арешту – до автоматичного стягнення
Головна зміна полягає у самому підході до виконання рішень. Раніше порядок передбачав саме автоматизований арешт коштів боржників. Нова редакція документа вже говорить про звернення стягнення на кошти та електронні гроші, тобто охоплює весь цикл виконавчих дій – від встановлення рахунків боржника до примусового списання коштів і їх перерахування стягувачу.
Блокуванням рахунків автоматизація не обмежується. Згідно нового Наказу вона охоплює всі ключові етапи виконання рішення: отримання інформації про рахунки боржника, накладення арешту, формування платіжних інструкцій, примусове списання коштів, погашення електронних грошей із подальшим їх перерахуванням на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Фактично мова йде про створення єдиного цифрового ланцюга виконання судового рішення без паперового документообігу між більшістю учасників процесу.
До системи підключають не лише банки
Раніше автоматизований арешт фактично стосувався лише банківських рахунків. Тепер коло учасників розиширилось. Новий порядок поширюється на:
- банки
- небанківських надавачів платіжних послуг
- емітентів електронних грошей
- інші фінансові установи.
Таким чином цифрова взаємодія охоплюватиме практично всі фінансові сервіси, які відповідно до законодавства мають право відкривати рахунки або електронні гаманці користувачам. Варто зазначити, що державний або приватний виконавець зможе отримати інформацію й про електронні гаманці, а не тільки про класичні банківські рахунки, а за наявності підстав – звернути стягнення і на електронні гроші.
Уся взаємодія – через автоматизовану систему
Основним інструментом стає автоматизована система виконавчого провадження (АСВП). Саме за допомогою неї будуть формуватися усі процесуальні документи, а саме: запити щодо рахунків боржника, постанови про арешт, постанови про зняття арешту, платіжні інструкції, інші документи виконавчого провадження.
Передавати інформацію будуть за допомогою прикладних програмних інтерфейсів (API). Вони забезпечують автоматичний обмін даними між АСВП та інформаційними системами фінансових установ. При цьому електронна взаємодія має здійснюватися із застосуванням засобів криптографічного захисту інформації, а достовірність усіх повідомлень підтверджуватиметься кваліфікованими електронними печатками. Інакше кажучи, людський фактор під час передачі документів має бути максимально мінімізований.
Банкам залишають лише годину
Однією з найбільш показових новацій є строки обробки електронних документів. Відтепер інформаційні системи банків та інших надавачів платіжних послуг повинні щогодини перевіряти наявність нових документів від виконавців. Після отримання електронного запиту фінансова установа має невідкладно підтвердити його прийняття до виконання, а відповідальна особа повинна оперативно розпочати необхідні процедури.
Також зазначена вимога щодо відповіді на інформаційний запит. Її потрібно надати не пізніше ніж протягом години робочого часу. Після цього банк повинен сформувати відповідь про те, чи має боржник рахунки або електронні гаманці, їх реквізити, виду рахунку, залишку коштів або електронних грошей.
Фактично держава переходить до моделі майже миттєвого отримання інформації про активи боржника. Нововведення мають суттєво скоротити час між відкриттям виконавчого провадження та фактичним застосуванням заходів примусового виконання.
Як працюватиме новий механізм: що зміниться для боржників, банків та виконавців
Однією з ключових новацій наказу Міністерства юстиції № 1837/5 стала фактична зміна самої моделі виконання рішень. Якщо раніше нормативний акт регламентував переважно автоматизований арешт коштів, то тепер він охоплює повний цикл звернення стягнення на гроші та електронні гроші боржника.
Іншими словами, цифровізація виконавчого провадження переходить на новий рівень. Державний або приватний виконавець тепер отримує можливість не лише встановити наявність рахунків боржника і накласти арешт, а й після проходження всіх передбачених законом процедур ініціювати примусове списання коштів.
Примусове списання стане автоматизованим
Саме цей механізм є найбільшою практичною зміною документа. Наказ передбачає створення через АСВП платіжної інструкції на примусове списання коштів або електронних грошей боржника.
Для різних видів активів застосовуються різні правила: кошти у гривні списуються відповідно до Інструкції НБУ про безготівкові розрахунки; кошти в іноземній валюті – відповідно до окремого положення Національного банку; електронні гроші – за правилами Положення НБУ про випуск електронних грошей.
До повного запуску електронної взаємодії платіжні інструкції у гривні передаватимуться до банку стягувача електронними каналами вже наступного робочого дня після створення, тоді як документи щодо іноземної валюти та електронних грошей поки що направлятимуться у паперовій формі поштовим зв’язком. Після впровадження повноцінної електронної взаємодії цей процес має стати повністю цифровим.
Електронні гроші прирівнюються до звичайних коштів
Ще одна важлива зміна стосується електронних грошей. Раніше механізм роботи з такими активами залишався досить обмеженим і викликав чимало практичних питань. Тепер Порядок прямо передбачає можливість: арешту електронних грошей, списання електронних грошей, їх примусової реалізації шляхом пред’явлення до погашення з подальшим перерахуванням отриманих коштів на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Фактично електронні гроші стають таким самим об’єктом примусового виконання, як і кошти на банківських рахунках. Це означає, що використання електронних гаманців більше не гарантуватиме уникнення виконання судового рішення.
Які ризики можуть виникнути
Попри очевидні переваги цифровізації, новий порядок не позбавлений потенційних ризиків. Насамперед йдеться про технічний аспект. Документ фактично покладає на банки, небанківські платіжні установи та емітентів електронних грошей обов’язок працювати в режимі постійної електронної взаємодії з автоматизованою системою виконавчого провадження.
Якщо виникнуть технічні збої, перебої зв’язку або помилки в інформаційних системах, це може вплинути як на швидкість виконання судових рішень, так і на своєчасне зняття арештів після погашення заборгованості.
Наказ Міністерства юстиції № 1837/5 став логічним продовженням цифровізації виконавчого провадження, започаткованої Законом № 4833-IX. Документ фактично формує єдиний цифровий механізм пошуку активів, накладення арешту, примусового списання коштів та електронних грошей, а також автоматичного зняття арештів після виконання рішення.
Для держави та стягувачів це означає прискорення виконання судових рішень, зменшення паперового документообігу та підвищення ефективності роботи виконавчої служби. Для фінансових установ – необхідність працювати в режимі постійної електронної взаємодії з АСВП та забезпечувати оперативне виконання нових вимог.
Саме перші місяці застосування оновленого порядку покажуть, чи справді цифровізація скоротить строки виконання рішень і зробить виконавче провадження більш ефективним, або ж потребуватиме додаткового нормативного та технічного доопрацювання.
Зазначимо, що законодавство та останні накази Міністерства юстиції встановлюють чіткі застереження та обмеження щодо примусового списання коштів і накладення арештів, особливо в умовах воєнного стану. Не будь-які кошти можуть бути списані, і не на все майно може бути накладено арешт.
Для фізичних осіб запроваджено механізм збереження частини коштів на життя. Фізична особа-боржник може здійснювати видаткові операції з одного поточного рахунку в одному банку на суму, що не перевищує два розміри мінімальної заробітної плати на 01.01.2026 на місяць. Звернення стягнення на ці кошти в межах зазначеної суми не здійснюється.
Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» розповідала про права боржника, ліміти на витрати та порядок зняття арешту.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
