Україна на шляху до ЄС: у Верховному Суді обговорили прогрес та судову реформу в умовах війни
У Верховному Суді відбулася зустріч із представниками Європейського парламенту під час Другого засідання Підкомітету Парламентського комітету асоціації «Україна – ЄС», присвяченого питанням вступу України до Європейського Союзу
Під час засідання члени Європейського парламенту, представники Секретаріату Європарламенту, Верховної Ради України, органів суддівського врядування, міжнародні експерти й судді Верховного Суду обговорили прогрес України в реалізації заходів, передбачених переговорним розділом 23 «Судова влада та основоположні права», стан виконання Дорожньої карти з питань верховенства права, особливості роботи українських судів в умовах війни, а також результати реформ у контексті євроінтеграції.
Голова Верховного Суду Станіслав Кравченко від імені всієї судової спільноти України висловив вдячність представникам Європейського парламенту за послідовну підтримку нашої держави в боротьбі за власну незалежність і європейське майбутнє.
Він зазначив, що в умовах повномасштабної війни рф проти України національні суди проявили надзвичайну стійкість, продовживши здійснювати правосуддя в таких складних умовах. Сьогодні спектр діяльності українських судів доволі широкий: розгляд справ щодо воєнних злочинів (за даними Офісу Генерального прокурора, станом на кінець червня 2026 року зареєстровано понад 239 тис. воєнних злочинів), злочинів проти основ національної безпеки України, корупційних правопорушень; вирішення питань, пов’язаних із внутрішнім переміщенням осіб, відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок війни, соціальним захистом громадян у спорах із державою, тощо.
«Ми усвідомлюємо, що наші зусилля матимуть гідний результат лише за умови дотримання європейських стандартів, тож Україна вже багато років тому обрала євроінтеграційний шлях розвитку», – акцентував Голова ВС. Так, у липні цього року минає 29 років від дня ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Національна судова система продовжує співпрацю з Європейським судом з прав людини, зокрема українські суди застосовують його позиції в своїх рішеннях, формуючи відповідну судову практику на національному рівні. Водночас триває робота з аналізу практики і Суду справедливості Європейського Союзу.
Вступ до великої європейської сім’ї лишається особливо актуальним для України, адже цей крок визначатиме післявоєнну відбудову України та її розвиток як демократичної правової держави, додав Станіслав Кравченко. І Верховний Суд продовжує активно діяти, забезпечуючи у співпраці з національним парламентом виконання євроінтеграційних вимог, передбачених, зокрема, Дорожньою картою з питань верховенства права.
За словами Станіслава Кравченка, нині пріоритетними напрямами для національної правової системи в контексті наближення до стандартів ЄС є:
- розвиток законодавства щодо забезпечення єдності судової практики;
- вдосконалення механізмів касаційного перегляду й застосування касаційних фільтрів;
- запобігання зловживанню процесуальними правами;
- подальше впровадження цифрового правосуддя і розширення можливостей дистанційного судового розгляду.
Секретар Великої Палати Верховного Суду Сергій Погрібний зауважив, що відданість України фундаментальним демократичним цінностям, на яких ґрунтується Європейський Союз, має не декларативний, а практичний вимір. Національні суди, насамперед Велика Палата Верховного Суду, вже давно почали враховувати джерела права ЄС та правові позиції Суду справедливості ЄС у власній правозастосовній практиці.
Зокрема, у постанові від 3 серпня 2022 року у справі № 910/9627/20 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо доцільності врахування у правозастосовній практиці України висновків і принципів, сформульованих у рішеннях Суду справедливості ЄС, навіть якщо вони стосуються інших держав.
Застосування джерел права ЄС у практиці ВП ВС
Сергій Погрібний навів кілька прикладів застосування джерел права ЄС у практиці ВП ВС. Серед них – постанова ВП ВС від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 за позовом колишнього акціонера неплатоспроможного банку про визнання недійсними правочинів, учинених у процедурі виведення банку з ринку за участю держави як інвестора. Вирішуючи питання про ефективність обраного позивачем способу захисту й тлумачачи національну норму та обґрунтування висновку про неефективність обраного способу захисту, ВП ВС звернулася до Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2014/59/ЄС від 15 травня 2014 року про основні положення щодо фінансового оздоровлення та виведення з ринку неплатоспроможних банків.
А в справі № 910/13988/20 (постанова ВП ВС від 17 квітня 2024 року) щодо визнання торговельної марки лікарського засобу загальновідомою та визнання недійсним українського свідоцтва про реєстрацію знака для товарів і послуг Верховний Суд посилався obiter dictum на практику Суду справедливості ЄС, щоб проілюструвати, яке значення у праві може мати добросовісність реєстрації конфліктуючого знака для обмеження права на захист власника добре відомої марки.
Касаційний адміністративний суд у складі ВС
Як зауважив голова Касаційного адміністративного суду у складі ВС Ігор Дашутін, Україна проходить шлях до членства в ЄС у надскладних умовах повномасштабної війни, не зупиняючи в цей час процесу реформування і демонструючи здатність діяти відповідно до принципів демократії і верховенства права за безпрецедентних обставин. Частиною цієї інституційної стійкості є саме суди, які не припинили своєї роботи в умовах ракетних ворожих обстрілів, повітряних тривог, вимушеного відрядження суддів і зміни територіальної підсудності справ судів, розташованих на тимчасово окупованих рф або прифронтових територіях.
Щодня громадяни продовжують звертатися до судів за захистом своїх прав, держава продовжує виконувати судові рішення, а Верховний Суд – забезпечувати єдність судової практики. Це, на думку Ігоря Дашутіна, є найкращим підтвердженням інституційної зрілості Української держави. Верховенство права, незалежне правосуддя, повага до прав людини – це не лише зобов’язання України перед ЄС, а й основа стійкості нашої держави, узагальнив голова КАС ВС.
Касаційний господарський суд у складі ВС
Голова Касаційного господарського суду у складі ВС Лариса Рогач зауважила, що господарська юрисдикція, здійснюючи правосуддя у сфері економічних правовідносин, є одним з основних елементів захисту інвестицій і побудови зв’язків між державними інституціями, суб’єктами господарювання і громадянами. В контексті євроінтеграційного процесу важливо, щоб у державі існувало передбачуване правове середовище, засноване на засадах верховенства права, тому що саме в такому середовищі розвивається бізнес, залучаються інвестиції й ефективно функціонує економіка.
За словами очільниці КГС ВС, судді господарської юрисдикції вже сьогодні є активними учасниками процесу адаптації українського права до права Європейського Союзу. Вони забезпечують належне застосування законодавчих новел, ухвалених у межах євроінтеграційних реформ, беруть участь в офіційному скринінгу законодавства України за переговорними розділами, що стосуються корпоративного права та права інтелектуальної власності. Крім того, Верховний Суд є співвиконавцем заходів Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС) у сфері інтелектуальної власності, а рішення Верховного Суду включені до бази даних WIPO Lex-Judgments, яка забезпечує доступ до найважливіших судових рішень різних країн світу у сфері права інтелектуальної власності.
Водночас Лариса Рогач наголосила, що наближення українського права до європейських стандартів відбувається не лише через законодавчі зміни. За її словами, важливу роль у цьому процесі відіграє й судова практика, яка має пристосовуватися до суспільних потреб і європейських стандартів. У цьому контексті спікерка звернула увагу на концепцію «розумного законодавця», яка є складовою динамічного підходу до тлумачення норм права і передбачає, що суд має орієнтуватися не лише на наміри законодавця, який ухвалив закон у минулому, а й на те, як відповідну норму міг би розуміти законодавець у сучасних умовах.
Загалом, зауважила Лариса Рогач, Верховний Суд спрямовує зусилля на формування правових позицій, які дають змогу ефективно вирішувати складні правові питання шляхом належного тлумачення чинного законодавства з урахуванням європейських стандартів без необхідності внесення змін до законодавства.
Касаційний кримінальний суд у складі ВС
В. о. голови Касаційного кримінального суду у складі ВС Наталія Антонюк наголосила, що українські судді, розглядаючи кримінальні провадження, не лише аналізують норми КПК України, а й активно використовують практику ЄСПЛ. Вона також розповіла про високі стандарти доказування в національній судовій системі, зокрема щодо вимог із застосування доказів, отриманих із відкритих джерел (OSINT).
«Те, що стандарти правосуддя мають забезпечуватися і в часи війни, не викликає жодного сумніву. Водночас специфіка кримінальної юстиції полягає в тому, що в ній передбачено можливість найсуворішого обмеження прав і свобод, тому потрібно бути максимально обережними при застосуванні заходів такого обмеження», – зауважила Наталія Антонюк.
Стосовно специфіки розгляду нової категорії справ про воєнні злочини спікерка відзначила роль європейських партнерів у поширенні знань серед українських суддів щодо застосування Женевських конвенцій, тлумачення практики Міжнародного кримінального суду та досвіду міжнародних трибуналів. Наталія Антонюк додала, що основне завдання кримінальної юрисдикції – притягнути до відповідальності не будь-кого, а того, хто справді вчинив злочин. Тож вона висловила сподівання, що завдяки спільним зусиллям України та європейської спільноти особи, які вчиняють воєнні злочини в Україні, отримають справедливе покарання.
Касаційний цивільний суд у складі ВС
Голова Касаційного цивільного суду у складі ВС Марина Червинська акцентувала, що Україна прагне бути членом Європейського Союзу й українська судова система, в тому числі цивільна юрисдикція, протягом останніх років докладає чимало зусиль для того, щоб це зрештою стало реальністю.
На прикладі цивільних справ доповідачка продемонструвала динаміку змін правозастосування в бік гармонізації з європейськими правовими стандартами. Одна з найпоказовіших категорій справ – справи щодо сім’ї і дітей. Якщо ще вісім років тому в рішеннях українських судів домінував постулат про те, що малолітня дитина не може бути відібрана від матері, окрім випадків, коли це порушувало права дитини, то після рішень ЄСПЛ у справах «Мамчур проти України», «Хант проти України» національна судова практика почала орієнтуватися на принцип рівності прав батька та матері й необхідність з'ясування найкращих інтересів дитини.
Водночас викликом для цивільної юрисдикції є нові реалії, пов'язані зі збройною агресією, зокрема у сфері трудових відносин, а також витребовування майна в добросовісного набувача з огляду на нові норми матеріального права, зауважила голова КЦС ВС.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
