Апеляційний суд зобов’язав банк скасувати борг і відновити кредитний залишок на рахунку клієнтки, яка стала жертвою шахрая — подробиці справи

Хмельницький апеляційний суд частково задовольнив позов до банку жительки Хмельниччини, котра за версією слідства стала жертвою шахрая. Про це повідомляє пресслужба суду. 

Як встановив суд, 18 травня 2024 року до жительки селища Стара Синява подзвонив невідомий, котрий представився працівником оператора стільникового зв`язку. Сказав, що для поновлення дії SІМ-карти жінка повинна ввести наданий ним код і почекати півтори години. Коли ж мобільний зв'язок не відновився, вона запідозрила, що стала жертвою шахраїв. Відтак звернулася до банку для блокування рахунків та до поліції.

Тим часом підозрюваний у шахрайстві, отримавши доступ до її фінансового номера, встиг змінити пароль для входу в додаток Приват24, оформити на неї кредит та переказати її гроші на свій картковий рахунок.

За одним рахунком він отримав кредит готівкою на загальну суму 77 700 грн. За іншим – використав 49 687 грн кредитних коштів.

На звернення клієнтки про повернення грошей, які були використані сторонньою особою поза волею власника, банк відповів відмовою. Заявив, що переказ з карток здійснювався через Приват24 під її авторизацією, шляхом введення пароля, який має бути відомий тільки їй. Понад те, банк почав нараховувати відсотки за користування кредитом та здійснювати автоматичне списання особистих коштів позивачки на погашення боргу.

За захистом прав жінка звернулася до суду. Просила зобов`язати банк відновити залишок коштів на двох картках/рахунках до того стану, в якому вони були перед виконанням несанкціонованих операцій 18 травня 2024 року; скасувати будь-яку заборгованість за картковими рахунками, що утворилася внаслідок несанкціонованих операцій; стягнути з банку на її користь безпідставно списані 6726 грн на погашення простроченої заборгованості.

Старосинявський районний суд Хмельницької області у позові відмовив. Рішення мотивував тим, що клієнтка банку своїми діями сприяла незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Позивачка оскаржила рішення до апеляційного суду. Просила його скасувати та задовольнити позов.

Її доводи апеляційний суд визнав частково слушними. Зауважив, що обов`язок доведення факту порушення, унаслідок якого ініційовано несанкціоновану платіжну операцію, законодавство покладає на емітента платіжного засобу (банк).

Власник рахунку не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. На думку апеляційного суду, банк таких доказів не надав.

Тому ХАС зобов’язав банк відновити залишок кредитних коштів на одному з рахунків позивачки до стану, який був перед проведенням несанкціонованих операцій, та скасувати заборгованість за цим рахунком, що виникла через несанкціоноване використання кредитних коштів. Також стягнув на її користь 6726 грн, які банк списав на погашення простроченого боргу.

Вимоги про зобов`язання банку відновити залишок кредитних коштів на іншому картковому рахунку та скасувати заборгованість апеляційний суд відхилив через обрання неефективного способу захисту порушеного права.

«18 травня 2024 року був оформлений кредит готівкою, укладення якого позивачка не ініціювала, що виключає проведення операцій за таким договором і неможливість відновлення залишку кредитних коштів на рахунку.

Колегія суддів вважає, що належним способом захисту у цьому випадку є звернення з позовом про визнання відсутності права вимоги в особи, що вважає себе кредитором, і відсутності кореспондуючого обов`язку особи-боржника у відповідних правовідносинах», – йдеться у постанові апеляційного суду.

З повним текстом постанови апеляційного суду у справі № 684/458/24 можна ознайомитися у ЄДРСР.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.